Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

River, and it was established that the Dniester River ichthyofauna in the 2000-2004 periodincluded59speciesandsubspeciesoffishassignedto13families(Usatîi,2004). Following control and scientific fishing conducted in 2011-2012 in the middle course andDubasarilake,therewerefound15speciesandsubspeciesoffishthatreferstofive families of which being the largest the family Cyprinidae that comprises 10 species, followedbyPercidaefamilieswith3species,andEsocidae,andSiluridaefamilieseach withonespecies.AftertheDubasari(1956)andNovodnestrovsc(Ukraine1981)dams wereconstructed,theextractionofriversandandstonefromtheDniesterriverbed,the water use for agricultural, industrial and domestic purposes, the pollution caused by untreated wastewater from enterprises, as well as by pesticides, herbicides and other substances used in agriculture have changed the conditions of reproduction, nutrition and fattening of fish. These negative factors along with poor exploitation of fisheries resources through unregulated fishing, poaching and lack of measures to improve fish production caused structural and livestock changes of populations and numbers of barbel, sturgeon, starlet, pike, bass, sleep, clean and other species.

TheNovodnestrovscDamhasmodifiedthehydrologicalandthermalregimeswith a negative impact on downstream ecosystems. Flows were significantly decreased duringbreeding,theirvolumedecreasedsharply,causingsignificantperiodicchanges and as a result where is fertilization of fish are not covered with water or covered and then emptied, causing massive perils of deposited eggs and juveniles.

The Dubasari Lake is a typical pool with high coefficient of hydrological regime and totally depends on the Upper Dniester sector regime. Flow regime of the lake has conditioned permanent vertical displacements of water bodies, beneficially influencing the thermal and fluid regimes. Currently a part of the Lake bed has completely transformed into a swimming-lake with less water and lined with aquatic vegetation (Шарапановская. 2008).

Asaresultofthesenegativeprocessestheeffectofvaluablefishspecies(common carp, freshwater bream, white-eye bream, pike-perch etc.) in the Dubasari Lake decreased more than 10 times (compared to the 70's of last century), and in recent years their share in catch is less than 1 ton per year (Ганя, 1990; Usatîi, 2004).

Секція 3. Механізми життєдіяльності рослин

СТРАТЕГІЯ ЖИТТЯ ПОПУЛЯЦІЙ РОСЛИН

Баглей О.В.

Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича, Чернівці, Україна

E-mail: bagley_oks@ukr.net

Пізнання стратегії популяцій в умовах глобальної екологічної кризи та тотального антропогенного пресінгу на екосистеми є особливо актуальним. Охорона популяцій рідкісних видів рослин неможлива без урахування

120

Mechanisms of plant vital functions

особливостей біології, екології видів та вивчення типу стратегії життя. Метою даних досліджень було проведення комплексної оцінки стану популяцій та розкриття стратегії Saussurea porcii Degen – ендеміка Українських Карпат, рідкісного виду, занесеного у Червону книгу України та до Європейського Червоного списку. Дослідженнями було охоплено 5 популяцій S. porcii. Застосовувалисьметоди,спрямованінавивченнядиференційнихознакстратегії на популяційному рівні (Царик, 2001). Було встановлено, що переважаючим типом самопідтримання популяцій S. porcii є вегетативне розмноження, внаслідок чого утворюються парціальні утворення – клони. Виявлено, що вікові спектри усіх досліджених популяцій є неповночленними (відсутні ss та s вікові стани), а у деяких популяцій відсутні проростки. Отже, очевидно, що прегенеративні особини утворюються вегетативним шляхом, тобто генетично ідентичніматеринськимособинам.Цейфактвказуєнапродовженняонтогенезу, чим забезпечується існування елементів популяції на цій території, а отже, є ознакою стрес-толерантності. Важливою комплексною та діагностичною характеристикою популяційного рівня є життєздатність популяцій. Під цим поняттям розуміють інтегральний ефект основних популяційних функцій

– оновлення (циклічності), утримання і експансіїї території (розселення) та збереження еволюційних перспектив. Для оцінки життєздатності популяцій рідкісних видів використовували популяційний індекс – індекс віталітету ценопопуляцій (ІVC) (Ишбирдин, 2004). Градієнт погіршення умов росту (або підсилення стресу) вибудовується як ряд зменшення значень індексу віталітету. Досліджено, що лише одна популяція має ІVC >1, усі інші за цим показником знаходяться у стресових фітоценотичних та екологічних умовах. Також, була виявлена тенденція зменшення врожайності насіння, та низький відсоток його схожості, що можна вважати ознаками стрес-толерантної стратегії.

Отже, за типом стратегії вид відноситься до стрес-толерантів, що є підставою для запровадження моніторингових досліджень, посилення режиму заповідання та охорони територій, де ростуть досліджені популяції.

Life strategy of plant populations Bagley O.V.

Somepopulativelevelfeaturesfromthepointofviewtodeterminatethelifestrategy of cenopopulations of endemic species Saussurea porcii Degen on the territory of the Ukrainian Carpathians have been analyzed. Due to the complex of investigated signs, as it has been established, the species shows the features of stress-tolerate strategy.

БИОЛОГИЯ ПРОРАСТАНИЯ СЕМЯН PRUNELLA VULGARIS L.

Барсукова И.Н.

Хакасский государственный университет им. Н. Ф. Катанова, Абакан, Россия

E-mail: saphronovairina@mail.ru

Prunella vulgaris L. (черноголовка обыкновенная) – лекарственное растение флорыРеспубликиХакасия(РХ).Обладаяширокойэкологическойамплитудой,

121

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

в природных условиях – малопродуктивна, поэтому целесообразным является создание культурных посевов с высокими показателями урожайности и содержания биологически активных веществ. В связи с этим актуально изучение биологии прорастания семян вида.

Цельисследования-изучениевлияниявременисборасемян,температурного фактора и эколого-ценотических условий произрастания особей P. vulgaris на прорастание семян.

Сбор семян проводили в РХ в 2012 г. в лесных (ценопопуляция (ЦП 1) и луговых (ЦП 2) растительных сообществах в фазу полной зрелости (начало августа (ЦП 2) – начало сентября (ЦП 1)). До постановки опыта были определены морфометрические параметры семян. Размеры семян (по 30 шт. каждого образца) определяли под бинокуляром с измерительной сеткой, массу семян – взвешиванием 1000 семян в четырех повторностях. Недоразвитые семена в выборку не включали. Семена проращивали в чашках Петри по 50 шт. в каждом образце в четырех повторностях (Майсурадзе, 1984). Опыты проводиливчетырехвариантах:1)вхолодильнойкамере(5°С),2)вхолодильной камере (10-13°С), 3) при комнатной температуре (22°С), 4) в термостате (30°С). Проросшими считали семена, у которых корешок достигал длины семени. Подсчет проросших семян вели ежедневно.

Размеры семян P. vulgaris в среднем: длина – 1,877 + 0,05мм, ширина – 0,99 + 0,04мм. Средняя масса 1000 шт. семян составила 0,6 + 0,04 г.

Изучение биологии прорастания семян вида показало, что набухание происходит за 1–2 суток с момента увлажнения, что указывает на отсутствие периода покоя. Семена начинают прорастать лишь при температуре 10-13°С. Проросткипоявляютсяна3-и(ЦП2),5-ые(ЦП1)сутки.На18-есуткипрорастание заканчивается. Лабораторная всхожесть низкая и составляет 48% (ЦП 1) и 25% (ЦП 2). При температуре 22°С период прорастания сокращается и продолжается от 3-го до 9-го (ЦП 2), 16–го (ЦП 1) дня опыта. Наибольшая лабораторная всхожесть характерна для семян из ЦП 2, она составляет 57%. Однако энергия прорастания остается более высокой в ЦП 1 и достигает 37%. Оптимальной для проращивания семян является температура 30°С. При этом температурном режиме всхожесть семян максимальна и составляет 81% для ЦП 1 и 91% для ЦП 2. Прорастание начинается на 3-и сутки опыта и заканчивается на 18-ые сутки. Семена прорастают интенсивно и на 4-ые сутки, энергия прорастания достигает 63% (ЦП 1) и 60% (ЦП 2). Не проросшие семена загнивают.

Таким образом, незначительные различия во всхожести и энергии прорастания семян, выявленные при разных температурных режимах, вероятно, обусловлены сформированностью семян, зависящей от времени их сбора, а также эколого-ценотических условий произрастания вида (наличие или отсутствие достаточного количества света).

Biology of germination of seeds Prunella vulgaris L. Barsukova I.N.

Biology of germination of seeds Prunella vulgaris L. from different ecologicalcoenotichabitatconditionsinKhakassiawerestudied.Optimaltemperatureforseeds

122

Mechanisms of plant vital functions

germination is 30°С. It has been established, that viability and germination energy of seeds is determined by the time of seeds collection and ecological-coenotic growth conditions species.

ВЛИЯНИЕ ЕКЗОГЕННОГО ЛЕКТИНА НА СОДЕРЖАНИЕ ФОТОСИНТЕТИЧЕСКИХ ПИГМЕНТОВ В ЛИСТЬЯХ СОИ, ИНОКУЛИРОВАННОЙ BRADYRHIZOBIUM JAPONICUM, В УСЛОВИЯХ РАЗНОГО ВОДООБЕСПЕЧЕНИЯ

Веселовская Л. И., Михалкив Л. М., Коць С. Я.

Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, Киев, Украина

E-mail: veselovskalili@mail.ru

Лектиныиграютважнуюрольврегуляциистановленияифункционирования бобово-ризобиального симбиоза. Кроме того они являются физиологически активными веществами, способными индуцировать или модифицировать ряд процессов, осуществляемых на мембранах различного типа (в том числе хлоропластов), вследствие изменения их структурной организации.

Целью нашей роботы было исследование влияния лектина на содержание фотосинтетических пигментов в листях сои, инокулированной разными по активности штаммами Bradyrhizobium japoniсum, которая выращивалась при разном водообеспечении.

Семена сои сорта Васильковская перед посевом инокулировали клубеньковыми бактериями Bradyrhizobium japoniсum активного - 634б и неактивного - 604к штаммов. При этом в опытных вариантах применяли раствор коммерческого лектина семян сои (Львов, «Лектинотест»). Изучали два способа использования лектина: обработка семян и обработка ризобий. В качестве контроля брали вариант без использования лектина. Растения выращивали в 16-килограммовых сосудах Вагнера в песчаной культуре с внесением питательной смеси Гельригеля с 0,25 нормы азота в условиях оптимального (60 % ПВ) и недостаточного (30 % ПВ) водообеспечения. Засуху создавали контролируемым поливом на протяжении двух недель, начиная с фазы трех настоящих листьев, после чего полив возобновляли до 60 % ПВ.

Отбор растительного материала проводили в фазу формирования бобов. Содержание пигментов определяли по методике Вельбурна.

В результате проведенных исследований отмечено изменение количества фотосинтетических пигментов в листьях растений сои под влиянием лектина. Показано, что при оптимальном водообеспечении использование лектина способствовало повышению количества хлорофиллов a и b, а также каротиноидов. В этих условиях более эффективной оказалась инкубация ризобийслектином.Ваналогичныхвариантах,ноподвлияниемзасухи,лектин вызывал снижение количества указанных пигментов на фоне инокуляции сои активным штаммом. Внесение этого белка в суспензию неактивного штамма бактерий приводило к повышению содержания хлорофиллов a и b а также каротиноидов независимо от уровня водообеспечения.

123

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Таким образом, показано, что использование лектина способствует увеличениюколичествафотосинтетическихпигментоввлистьяхсоивусловиях оптимального водообеспечения, при недостаточном водообеспечении действие лектинаопределяетсяактивностьюштамма-инокулянта.Отмеченазависимость эффективности использования лектина от способа его применения.

The influence of the exogenous lectin on the content of photosynthetic pigments in the leaves of soybean inoculated with Bradyrhizobium japonicum, under different water supply conditions

Veselovskaya L.I., Mykhalkiv L.M., Kots S.Ya.

It is studied the effect of the lectin and inoculation by different nodule bacteria on the content of photosynthetic pigments in the soybean leaves. It is shown that the use of the lectin changes the number of chlorophylls and carotenoids in leaves, depending on the water supply of plants, bacteria activity and the way to apply of the lectin.

АКТИВНІСТЬ ОКИСНИХ ПРОЦЕСІВ В ПРОРОСТКАХ ТОМАТІВ ТА ОГІРКА ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ ФІТОЦИД

Вініговська К.О., Якуба І.П., Паузер О.Б.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: irinayakuba@yahoo.com

Мікробні біопрепарати сприяють підвищенню врожайності сільгоспкультур завдяки різноплановому впливу на рослинний метаболізм, проте багато аспектів даного впливу залишаються невідомими. Наразі необхідно розкривати нові біохімічнімеханізмидіїмікробнихбіопрепаратів.Цедозволитьвирішитиякдеякі фундаментальніпитаннястосовновзаємодійвсистемірослина–мікроорганізм,а й ряд практичних, а саме оптимізувати дози та строки внесення мікроорганізмів.

Метоюдослідженнябуловивчитивпливпередпосівноїобробкипрепаратом Фітоцид (на основі бактерій Bacillus subtilis) на деякі показники окисновідновних процесів в листках томатів та огірка.

Рослини томатів та огірка вирощували в лабораторних умовах та умовах теплиці кафедри ботаніки ОНУ імені І.І.Мечникова. Передпосівну обробку Фітоцидом у рекомендованій для овочевих дозі здійснювали шляхом намочування із подальшим висушуванням та висадкою наступної доби. Контрольний варіант обробляли водою. В тканинах двотижневих проростків визначиливмістсухоїречовини,білку,вмістхлорофілутааскорбіновоїкислоти, активність каталази по Баху і Опаріну, активність пероксидази по Бояркіну та активність поліфенолоксидази по .

Передпосівна обробка Фітоцидом спричиняла підвищення вмісту хлорофілів а і в а також суми хлорофілів в проростках огірка та томатів на 17-23%. Більш суттєво збільшувався вміст більш окисненої форми хлорофілу

– хлорофілу в. Вміст сухої речовини з дії Фітоциду зростав в середньому на 18 %, білку на 15-20%. Вміст аскорбінової кислоти зростав на 50-75 %.

124

Mechanisms of plant vital functions

Фітоцид призводив до двократного підвищення активності каталази в тканинах оброблених проростків. Активність пероксидази за дії Фітоциду зростала на 32-60%, активність поліфенолоксидази – в середньому на 40 %. Підвищення активності ферментів суттєвіше в проростках огірка.

Таким чином, передпосівна обробка насіння огірка та томатів мікробним біопрепаратом Фітоцид спричиняє підвищення показників активності окисновідновних процесів, що може бути одним з механізмів позитивного впливу Фітоциду як індуктора неспецифічної стійкості рослин.

Activity of oxidation processes in the sprouts of tomatoes and cucumbers treated with microbial plant stimulator Phytocid

Vinigovska K.O., Yakuba I.P., Pauzer O.B.

Pre-sow seed treatment of cucumbers and tomatoes with Phytocid, which is a microbial plant stimulator containing Bacillus subtilis, has increased amount of chlorophyll, protein and dry mass in the sprouts. In the tissues of the treated sprouts the bigger content of ascorbic acid, activity of katalase, peroxidase and poliphenoloxidase has been detected.

ДО ПИТАННЯ БІОХІМІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСЛИН РОДУ

CALYCANTHUS L.

Гаврилюк О.С.

Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, Україна

Е-mail: agroolga@mail.ru

Живим системам, у тому числі рослинному організмові, притаманна вища форма цілісності, нерозривний зв’язок і взаємозумовленість його компонентів. Цілісність організму обумовлюється еволюційно сформованими взаємозв’язками між біохімічними процесами, що відбуваються в межах конкретного організму(Мусієнко, 2005).

Оскільки процес адаптації калікантових залежить від реакції рослин на культивування в нових умовах, за цих обставин можлива зміна метаболічних процесів та структурних перебудов на дію нових чинників. Метою роботи було дослідження біохімічних показників листків та стебел трьох видів калікантів в умовах інтродукції.

Біохімічніпоказникизалежатьвідпогоднихумов:суттєво–цукри,органічні кислоти, в меншій степені – пектинові та дубильні речовини. В умовах Волинської височини в стеблах калікантових може накопичуватись цукрів від 1,56 до 2,28%, дубильних речовин від 1,39-1,91%, аскорбінової кислоти від 30,82-39,44 мг%, кислотність коливається від 1,03-1,39 мг% (в залежності від виду); в листках відповідно цукрів – 23,58-30,71%, дубильних речовин – 4,38- 5,69%, аскорбінової кислоти – 181,63-211,28 мг%, кислотність – 2,63-3,67 мг% (у перерахунку на суху речовину). Дослідження велись протягом трьох років

125

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

(2009-2011). Хімічний склад суттєво змінюється з року в рік, вміст окремих речовин також змінюється. Все це залежить від інтенсивності освітлення, кількості тепла та вологи в різних метеорологічних і кліматичних умовах. Самий низький вміст пектинових речовин та сухих речовин відмічений у 2009 році, який характеризувався порівняно холодною та дощовою погодою.

Каротину в органах калікантів вміщується в межах 0,10 – 1,12%. В листках його вміст завжди вищий. Ненасичена структура бета-каротину дозволяє його молекулам адсорбувати світло і запобігати накопиченню вільних радикалів і активних форм кисню.

Із макроелементів в середньому в органах калікантів вміщується: натрію

– 16,3, заліза – 21,5, кремнію – 50,7, магнію – 15,8мг% у перерахунку на сиру речовину; кальцію у листках – 1,6352%, а в стеблах – 1,1734%; фосфору відповідно – 0,1534 - 0,1687%, золи – 9,0029 (у листках) і 2,6736% у стеблах.

Мінеральні речовини безпосередньо зв’язані з ферментними системами клітин і приймають участь в низці окисно-відновних процесах в рослинах, впливають на синтез вуглеводів, білків, нуклеїнових та органічних кислот, вітамінів, чим забезпечують нормальну життєдіяльність. Нами було встановлено, що найбільша кількість мінеральних речовин вміщується в молодих листках та стеблах калікантів.

The features of biochemical parameters of leaves and stems of three species of

Calycanthus L. under the influence of new factors in cultivation

Gavrylyuk O.S.

ВМІСТ ФОТОСИНТЕТИЧНИХ ПІГМЕНТІВ В ЛИСТКАХ ОЗИМОГО РІПАКУ ЗА ДІЇ ПРЕПАРАТУ МІКОСАН

Гончар А.В., Якуба І.П., Швець Г.А.

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: irinayakuba@yahoo.com

Використання біопрепаратів, що містять фізіологічно активні речовини, за вирощування сільськогосподарських культур – це невід’ємна частина сучасної агротехніки, що дозволяє підвищити врожайність, ефективність добрив та пестицидів, покращити стан агроценозів. Таким препаратом є Мікосан, ефективність якого біла доказана для багатьох овочевих та зернових культур, але не вивчалась на ріпаку в умовах півдня України.

Метою дослідження було визначити вплив передпосівної обробки насіння біопрепаратом Мікосан та суміщу мікроелементів на фізіологічні показники та показники пігментної системи рослин озимого ріпаку.

Озимий ріпак сорту Света вирощували в умовах відкритого ґрунту у дрібноділяночномудослідінатериторіїКАРП«Придунайськанива»с.Кислиця Ізмаїльського району. Дослідження проводили три вегетаційних сезони 20102013 р.р. Передпосівну обробку насіння проводили шляхом намочування у

126

Mechanisms of plant vital functions

розчинах із подальшим підсушуванням та висадкою насіння наступної доби. Варіанти досліду: контроль – намочували у воді, суміш мікроелементів, Мікосан, суміш мікроелементів+Мікосан. Препарат Мікосан отримують з грибівтрутовиків,вінєбіофунгіцидомтаіндукторомстійкостірослин.Насіння висіяне у другу декаду жовтня. Визначали біометричні показники рослин, біомасу, вміст фотосинтетичних пігментів в листках та врожайність ріпаку.

Рослини, що вирощували з обробленого насіння, мали більшу польову схожість, висоту, кількість та площу листків, а також біомасу протягом проростання, утворення розетки, зимівлі, осіннього відростання; кількість китиць підчас цвітіння та початку дозрівання насіння. Максимальна прибавка до контролю була за комбінованої обробки Мікосан+мікроелементи.

У варіантах Мікосан та Мікосан+Мікроелементи підвищується вміст хлорофілів а і в на 15-32% та 28-41 %, відповідно. При цьому знижується співвідношення хлорофілів а / в. В листках дослідних рослин відмічено зростання вмісту каротинів на 40 – 111 %. Спостерігали зростання вмісту відновлених форм ксантофілів – лютеїну на 8 % - 36 % та зеаксантину на 3 - 14 %. В оброблених варіантах мале місце зниження вмісту окиснених форм ксантофілів - неоксантину 28-40% та віолаксантину на 11 – 18 %. Дані зміни свідчать про кращий функціональний стан пігментної системи. Дія Мікосану проявляється сильніше на фоні мікроелементів.

Таким чином, передпосівна обробка насіння озимого ріпаку препаратом Мікосанокремо,атакожразомізсуміщумікроелементівпокращуєфізіологічні показники та врожайність ріпаку. Одним з механізмів такого покращення можна вважати вплив на вміст та співвідношення фотосинтетичних пігментів в листках рослин.

Amount of photosynthetic pigments in the leaves of Brassica napus after application of Mikosan

Gonchar A.V., Yakuba I.P., Shvets G.A.

PresawtreatmentoftherapeseedswithsolutionofMicosanwhichisametabolite of fungi from Poliporeceae family causes positive effect on growth parameters of plantsandharvestofrapeseed.Theeffectmaybearesultoftheincreasedchlorophyll and carotenes content, bigger amount of lutein and zeaxanthin and decreased amount of neoxanthin and violaxanthin.

АЗОТФІКСУВАЛЬНА АКТИВНІСТЬ СОЇ ЗА СУМІСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДІВ І МІКРОДОБРИВ

Гуральчук Ж.З., Сорокіна С.І., Родзевич О.П., Мордерер Є.Ю.

Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Київ, Україна

Е-mail: azhanna@ukr.net

Соя є культурою, дуже чутливою до забур’янення, що може призвести до значнихвтратурожаю.Узв’язкузцимособливоїактуальностінабуваєборотьба

127

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

із забур’яненістю посівів, і зокрема підвищення селективності дії гербіцидів щодо сої для зменшення їх фітотоксичного ефекту на культуру, оскільки поряд зі знищенням бур’янів може спостерігатись негативний вплив гербіцидів на рослини даної культури. Попередніми дослідженнями було встановлено, що за ефективністюконтролюваннябур’янівтаселективністющодосоїоптимальним є застосування суміші гербіцидів пульсар та гармоні (Сорокіна, 2012). Однак повністю виключити вірогідність негативного впливу гербіцидів на сою не вдалося. Окрім захисту від бур’янів, важливим є оптимальне забезпечення рослин сої усіма елементами живлення, і зокрема мікроелементами, які є необхіднимидлянормальногоперебігубагатьохфізіологічнихпроцесів.Окремі елементимінеральногоживленняможутьвплинутинавибірнуфітотоксичність гербіцидів. У зв’язку з цим метою роботи було дослідження селективності суміші гербіцидів пульсар та хармоні щодо рослин сої при комплексному застосуванні з мікродобривами.

Вивчення впливу гербіцидів і добрив на рослини сої проводили в умовах вегетаційного досліду. Рослини сої сорту Васильківська вирощували у посудинах місткістю 8 кг ґрунту. Насіння перед посівом інокулювали бульбочковими бактеріями Bradyrhizobium japonicum (штам 634б). У ґрунт вносили макроелементи за Гельрігелем, азот – у кількості 0,25 його норми у поживній суміші. Повторність досліду – п’ятиразова. Рослини у фазі другого справжнього листка обробляли сумішшю гербіцидів пульсар і хармоні (відповідно 0,5 л/га та 3 г/га) окремо або з додаванням до неї добрив нутрівант плюс олійний (2 і 3 кг/га) та реаком-СР-бобові (2 і 4 л/га).

Застосовані разом з гербіцидами хармоні 3 г/га і пульсар 0,5 л/га добрива нутрівант плюс олійний і реаком-СР-бобові у дозах відповідно 2 кг/га і 2 л/га на 26-й день після обробки позитивно впливали на формування симбіотичного апарату, сприяючи збільшенню кількості та маси бульбочок на коренях сої. Застосування гербіцидів хармоні 3 г/га і пульсар 0,5 л/га не впливало на азотфіксувальну активність сої. В результаті внесення добрив нутрівант плюс олійнийіреаком-СР-бобовіунижчихдозах,уранністрокипісляобробкиними рослин у бакових сумішах з гербіцидами виявлено тенденцію до зниження азотфіксувальної активності, а в більш пізні строки, навпаки, її зростання. Особливо велике збільшення азотфіксувальної активності відбувалось за спільного застосування з гербіцидами добрива нутрівант плюс олійний в дозі 2 кг/га. На фоні відсутності гербіцидів ефективнішим було добриво реаком-СР- бобові, яке в дозі 2 л/га підвищувало азотфіксувальну активність порівняно з контрольними рослинами.

Nitrogen-fixing activity of soybean at combined use of herbicides and fertilizers

Guralchuk Zh.Z., Sorokina S.I., Rodzevich O.P., Morderer Ye.Yu.

After application of tank mixtures of herbicides pulsar and harmony with fertilizersnutrivantplusoilandrealcom-SR-beanthetransientinhibitionofsoybeans nitrogen-fixing activity was observed. However, further microfertilizers had a positive effect on formation of nodules, their weight and nitrogen-fixing activity.

128

Mechanisms of plant vital functions

According to obtained data about the action on the formation of symbiotic apparatus andnitrogen-fixingactivity,themicrofertilizernutrivantplusoilatadoseof2kg/ha was more effective at combined application with herbicides.

ВНУТРИКЛЕТОЧНАЯ ЛОКАЛИЗАЦИЯ ФЕНИЛАЛАНИН-АМИЯК- ЛИАЗЫ (ФАЛ; К.Ф. 4.3.1.5) ПЛОДОВ ЯБЛОНИ

Гюльахмедов С.Г., Кулиева С.М.

Бакинский Государственный Университет, Баку, Азербайджан

E-mail: sahib66@rambler.ru

Фенилаланин-амияк-лиаза (ФАЛ; КФ 4.3.1.5), ключевой фермент фенилпропаноидного пути, широко распространена в растительных тканях. Показано, что она часто представлена несколькими молекулярными формами и эти формы могут локализоваться в разных участках клетки.

ФАЛобнаруженатакжевсочныхплодах.Внастоящейработепредставляются результаты исследования внутриклеточной локализации ФАЛ яблок.

Эксперименты проводились с яблоками двух сортов – Гызыл Ахмеди и Ренет Симиренко. Получение первичного препарата фермента и определение его активности проводили по ранее описанной методике (Гюльахмедов, 2012). Фильтрат гомогената подвергали последовательному центрифугированию при 1000, 10 000, 30 000 и 105 000 g. В осадках активность исследовали после обработки 0.1%-ным раствором Твин-80, приготовленным на основе экстрагирующей среды в присутствии 0.5 М сахарозы.

Результаты экспериментов показали, что в субэпидермальных тканях плодов яблони активность ФАЛ распространена по различным фракциям неравномерно. Большая ее часть (около 88% и 72%, в сортах Гызыл Ахмеди и Ренет Симиренко, соответственно) была сосредоточена в исследуемых супернатантах. При этом увеличение силы тяжести практически не отражалось в активности фермента. В осадках фракций 10000 и 30000 g активность фермента практически отсутствовала. Небольшая активность (около 4%) выявилась в осадке 105000 g. Такое распределение активности по фракциям свидетельствует о том, что в субэпидермальной ткани плодов яблони основная часть фермента локализована в цитоплазматической, а небольшая – в микросомальной фракциях клеток.

Intracellular localization of Phenylalanine-ammonia lyase from apple fruit

Gulahmadov S.G., Kulieva S.M.

The intracellular localization of phenylalanine-ammonia lyase from the parenchyma tissue of apple fruits was studied. The enzymatic activity distributed unequally among different fractions. More than 70% of activity was detected in the cytoplasmic fraction. Only small amount of activity (4%) was found in the 105000 g pellet after treatment with Tween-80 in the presence of KCl.

129