Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Влияние микроэлементов на растение не имеет односторонный характер. Ни один из исследованных микроэелементов не проявил однозначно положительное, или отрицательное влияние. Бор способствует вегетации и размножению растений, процесса метаболизма в растительной клетке, однако не влияет на прорастание семян или даже мешает этому процессу. Цинк способствует вегетации, однако тормозит активность каталазы. Кобальт не оказывает влияния или даже тормозит активность пероксидазы и полифенолоксидазы, однако способствует развития других физиологических процессов в растителной клетке. Таким образом, специфическое воздействие микроэлементов на растения дает возможность их целенаправленного применения в сельском хозяйстве.

The Ompact of Microelemens on Morpho-anayomical and Physiological

Characteristics of Vegetables

Mangaladze N., Kiladze N.

Microelements play an important role in the process of metabolism in living organisms. The paper deals with the impact of microelements (J, B, Cu, Zn, Mn, Co) in vegetables (coriander, parsley, radish, and leek) on morpho-anatomical and some physiological characteristics. The data is crucial for scientific management of agriculture (horticulture).

ОЦІНКА ФІТОТОКСИЧНОСТІ ҐРУНТІВ ЗА УМОВ ВПЛИВУ АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ

Микайло І.І., Кривцова М.В., Ніколайчук В.І.

ДВНЗ «Ужгородський Національний Університет», Ужгород, Україна

E-mail: irin.mikaylo@gmail.com

Незбалансоване застосування мінеральних добрив призводить до порушення екологічної рівноваги в системі ґрунт-рослина-людина (Патика, 2003). Застосування різних агроприйомів в сільському господарстві для підвищення продуктивності рослинної продукції не завжди є економічно виправданим, через те, що може погіршуватись санітарний стан довкілля, зокрема ґрунту. Властивість ґрунту пригнічувати ріст і розвиток вищих рослин розуміють під фітотоксичністю ґрунту. Фітотоксичний ефект може спричинюватись, згідно даних літератури (Balicka, 1975; Sobieszczanski, 1975), різними видами полютантів та токсинами мікробного походження.

Оцінку фітотоксичності ґрунту проводили на ґрунтових пластинках методом Красильникова (Кабиров, 1997). В якості тест-об'єкту застосували пшеницю озиму(Triticum aestivum L).Длядослідженнявикористовувалиґрунтзпопередньо внесеними концентраціями аміачної селітри з розрахунку 15 г, 30 г, 45 г на 100 см2. В ході експерименту вираховували схожість насіння, довжину пагона і кореня у всіх варіантах, співвідношення надземної і підземної частини рослин та фітотоксичний ефект (ФЕ). Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми Microsoft Exсel.

40

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

Найвищий фітотоксичний ефект, що становив 50,55±0,7%, виявляли у ґрунті, з внесеною концентрацією аміачного добрива 45 г/см2. Про це свідчать морфометричні параметри тест-культур, що були найменшими у порівнянні з контролем та з рослинами інших варіантів. Схожість насіння контролю становила 87%. Найнижче значення ФЕ (39,36±1,4%) реєстрували при дослідженні ґрунту, з внесеною концентрацією аміачної селітри 15 г/см2. Встановлено,щопідвпливомнітратнихдобривспостерігаєтьсялишезниження чисельності різних еколого-трофічних груп мікроорганізмів. Саме тому фітотоксичний ефект ґрунту обумовлений внесеними аміачними добривами і прямо пропорційний концентрації досліджуваного мінерального добрива.

Soilphytotoxityestimationundertheammoniumnitrateinfluenceconditions

Mykaylo I., Krivtsova M., Nikolaichuk V.

Soil phytotoxic effect under the ammonium nitrate influence conditions has been investigated. It has been set, that the soil phytotoxic effect is directly proportional to the studied mineral fertilizer concentration.

ЛИПИДЫ И УГЛЕВОДОРОДЫ В МАКРО- И МИКРОБИОТЕ ПРИБРЕЖНЫХ ЗАРОСЛЕВЫХ СООБЩЕСТВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ ОКОНЕЧНОСТИ КРЫМА (ЧЕРНОЕ МОРЕ)

Миронов О.А.

Институтбиологииюжныхморейим.А.О.Ковалевского,Севастополь,Украина

E-mail: mironov87@gmail.com

Заросли макрофитов широко распространены в прибрежной зоне Крыма. Основную массу на твердых грунтах составляют водоросли рода Cystoseira. В свою очередь они покрыты микроводорослями (в основном диатомовыми), массакоторыхподанным(Маккавеева,1979)доходитдо3,5гна1кгмакрофита. Вполне понятно, что такое сочетание макро- и микробиоты создает условия для существованияпредставителеймногихдесятковвидовморскойфауны,находящих в прибрежных зарослях корм и защиту. Липиды являются энергетическим материалом пищевой цепи, близки по своему химическому строению к углеводородам, и, по-видимому, вместе участвуют в метаболических процессах. Также известно, что в условиях нефтяного загрязнения накопление нефтяных углеводородов в гидробионтах идет в тканях, богатых липидами, а нефтяное загрязнение стимулирует образование липидов в гидробионтах (Миронов О.Г., 1985). В этой связи представляет интерес изучение липидно-углеводородного состава макро- и микробиоты прибрежных зарослевых сообществ.

Объектом исследования являлась бурая водоросль цистозира с покрывающими ее микроводорослями. Сбор материала осуществлялся в трех точках акватории юго-западной оконечности Крыма на глубинах до 1 м в период 2010 – 2012 гг. Сбор и обработка проб проводились по ранее описанной методике (Миронов О.А., 2010).

41

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

В период проведения работ уровень нефтяного загрязнения морской воды находилсявпределахПДК(0,05мг/л)иеговлияниеналипидно-углеводородный состав исследованных объектов можно исключить.

Осредненные результаты содержания липидов за весь период наблюдений составлялидляцистозиры2,37+0,04мг/100мг,адлямикроводорослей3,06+0,22 мг/100мг. Количество углеводородов - 0,69+0,04 мг/100мг и 1,17+0,14 мг/100мг соответственно.

Таким образом, впервые получены многолетние данные по содержанию липидов и углеводородов в микро- и макроводорослях прибрежной зоны югозападной оконечности Крыма, имеющей важное рекреационное значение. Полученные данные могут быть использованы как для экомониторинга, так и для оценки перспективности развития прибрежной ихтиофауны.

Учитывая низкий уровень нефтяного загрязнения морской воды можно полагать, что биогенные углеводороды составляют основную часть общего количества углеводородов в исследованных объектах.

Lipids and hydrocarbons in the macroand microbiota of the coastal spinney communities of the south-western Crimean coastal zone (the Black Sea)

Mironov O.

In the coastal waters of the south-western extremity of the Crimea the study of lipid hydrocarbon composition of the most abundant macrophytes (Cystoseira), as well as microalgae, that cover them (mostly diatoms) was conducted. The following results were obtained: the amount of lipids for Cystoseira was 2,37+0,04 mg/100mg, and 3,06+0,22 mg/100mg for microalgae; amount of hydrocarbons was 0,69+0,04 mg/100mg and 1,17+0,14 mg/100mg respectively.

ЦІКАВІ ЗНАХІДКИ THYMUS SERPYLLUM L. НА ЛЬВІВЩИНІ

Начичко В. О.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

E-mail: nachichko@rambler.ru

Thymus serpyllum L. – бореальний вид, широко розповсюджений у Західній та ЦентральнійЄвропі,Скандинавії,ЗахідномуіСхідномуСибірутаприуроченийдо угрупованьборовихпісків(Ložienė,2002).Південнамежапоширенняцьоговиду в Україні, за даними літературних джерел, досить чітко проходить по південній межі Полісся, включаючи на заході території Розточчя та Малого Полісся. Вона окреслюється лінією: Львів – Золочів – Броди – Шепетівка – Житомир – Київ

– Ніжин – Глухів. Як окремий, віддалений на південь, локалітет наводиться місцезнаходження в околицях м. Вінниця (Клоков, 1960; Pawłowski, 1967).

В ході критичного опрацювання гербарних зразків роду Thymus L. для території заходу України, в колекціях гербаріїв LW та LWS нами були виявлені два зразки T. serpyllum, які зібрані в локалітетах, розташованих далеко на південь від межі суцільного поширення виду. Ці локалітети зосереджені в околицях смт. Журавно (s. dat., H. Łobarzewski, LWS № 81399) та м. Миколаїв

42

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

(s. dat., Jarolim, LW № 114196) відповідно у Жидачівському та Миколаївському районах Львівської області.

Влітку2012р.,підчаспольовихдосліджень,намивиявленомісцезнаходження T. serpyllum поблизу с. Тростянець Миколаївського району Львівської області, яке, напевно, відповідає збору Jarolim: північні околиці, гора на виїзді із села;

N 49°33´9,76´´, E 23°59´35,33´´, 296 м н. р. м. (6.07.2012, В. Начичко, VN

315). Цей локалітет характеризується виходами піску, на яких природно росте Pinus sylvestris L., формуючи невеликий за площею ліс на вершині гори. На крутому південному схилі, між поодинокими молодими рослинами P. sylvestris та Crataegus monogyna Jacq., сформовані ділянки трав’яного угруповання класу Koelerio-Corynephoretea Klika in Klika et Novak 1941, до складу якого входить T. serpyllum. Загальне проективне покриття травостою становить 6570 %, проективне покриття T. serpyllum – 25-30 %. До складу ценозу входять також Medicago procumbens Bess. (10-15 %), Artemisia campestris L. (5-7 %),

Arrhenatherum elatius (L.) J. et C. Presl. (3-5 %), Poa compressa L. (3-5 %), Silene vulgaris (Moench) Garcke (2-3 %), Lepidium ruderale L. (2-3 %), Gypsophila paniculata L. (2-3 %), Euphorbia cyparissias L. (2-3 %), Sedum acre L. (2-3 %), Calamagrostis epigeios (L.) Roth. (1-2 %), Poa nemoralis L. (1-2 %), Potentilla arenaria Borkh. (1-2 %), Plantago lanceolata L. (1-2 %). Поодиноко трапляються Knautia arvensis (L.) Coult., Echium vulgare L., Conyza canadensis (L.) Cronquist, Convolvulus arvensis L., Anthyllis macrocephala Wend., Verbascum densiflorum Bertol.,CentaurearhenanaBoreau,AchilleamillefoliumL.,HypericumperforatumL.

Таким чином, на сьогодні на заході України відомі три місцезнаходження T. serpyllum, віддалені від території його суцільного поширення. Ці локалітети, вірогідно, є південними форпостами, в яких вид має змогу існувати завдяки наявності сприятливих факторів середовища. Лімітуючим з цих факторів є тип субстрату, до якого приурочений T. serpyllum.

Interesting finds of Thymus serpillum L. in Lviv region Nachychko V.

Based on herbarium specimens and conducted field investigations three localities of Thymus serpyllum L. that distant from the boundary of its continuous distribution, are revealed: Lviv Reg.: Mykolaiv Distr.: v. Trostyanets, Mykolaiv city; Zhydachiv Distr.: v. Zhuravno.

ВИДОВОЕ РАЗНООБРАЗИЕ МИКРОСКОПИЧЕСКИХ ГРИБОВ, ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗ ГИПСОКАРТОНА

Письменная Ю.Б., Суббота А. Г., Наконечная Л. Т., Курченко И.Н.

Институт микробиологии и вирусологии им. Д.К. Заболотного НАН Украины, Киев, Украина

E-mail: labgribimv@rambler.ru

Микроскопические грибы занимают доминирующее положение среди организмов, вызывающих биоповреждения искусственных каменистых

43

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

субстратов. Среди них остается неисследованной микобиота гипсокартона, масштабпроизводстваииспользованиякотороговпоследниегодызначительно увеличился. Нами был изучен видовой состав микроскопических грибов 200 образцов влагостойкого и обычного гипсокартона украинского производства. В результате установлена естественная микобиота гипсокартона, которая была представлена 55 штаммами микроскопических грибов 18 родов двух отделов Zygomycota и Ascomycotа, включая их анаморфные стадии. У обычного гипсокартонапроизводства2005г.микобиотавключала8видов,средикоторых доминировали: Stachybotrys chartarum; Chaetomium globosum; Dicyma aureum; Alternaria infectoria. Из аналогичного гипсокартона производства 2010 г. было выделено 29 видов, где доминировали Alternaria sp., Chaetomium sp., Stachybotrys chartarum, Aspergillus flavipes, Aspergillus flavus, Cladosporium sphaerospermum, Aspergillus ustus, Cochliobolos hawaiiensis. Микобиота влагостойкого гипсокартона (2010 г.) - была наиболее разнообразной: представлена 31 видом; среди них часто встречались: Alternaria chlamydospora, Penicillium sp., Chaetomium sp., Aspergillus flavipes, Stachybotrys chartarum, Trichoderma viride, Synsephalastrum rasemosus. Анализируяполученныеданные с использованием коэффициента Жаккара, установлено наибольшее число общих видов (43,75%) для микобиот обычного и влагостойкого гипсокартона производства 2010 г. Отмечено доминирование на картоне микроскопических грибов родов: Aspergillus, Chaetomium, Dicyma, Penicillium, Trichoderma; на гипсе - Alternaria, Cladosporium, Stachybotrys.

РаботабылавыполненанабазеИспытательнойлабораториигрибостойкости и микробиологических исследований технических, медицинских изделий и материалов отдела физиологии и систематики микромицетов.

The species diversity of microscopic fungi isolated from gypsum plasterboard Pysmenna Y., Subbota A., Nakonechna L., Кurchenko I.

Mycobiota of 200 samples of 3 types of gypsum plasterboard was studied. 55 isolated strains were labeled as 18 genera of phylums Zygomycota, Ascomycota, including their anamorphic stages. The most common species of mycobiota of common and moisture-resistant gypsum plasterboards (manufactured in 2010) were conducted.

МІКРОКОСМИ ЯК ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МОДЕЛІ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ЗМІН ФІТОБІОТИ НАЗЕМНИХ ТА ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ

Руденко С.С., Шпак Я. В.

Чернівецькій національний університет імені Юрія Федьковича

E-mail: rudenko.prof.eco@gmail.com

Штучні екосистеми, що відомі під назвою «мікрокосми», є зручними моделями для прогнозування техногенне детермінованих змін як окремих

44

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

видів рослин, так і їх угруповань. Ці модельні екосистеми, перш за все, зручні тим, що мають чітко окреслені межі. Останнє дозволяє здійснювати в них не лише пооб’єктну, але й цілісну екосистемну оцінку. Нами розроблені мікрокосми для прогнозування змін як наземних (лісових), так і водних (річкових, озерних) екосистем. Технологія створення обох типів мікрокосмів розроблялася в три етапи: створення моделей мікрокосмів, розробка методики імітації антропогенних факторів, добір високочутливих тестових параметрів для аналізу.

Наземні мікрокосми було застосовані для прогнозування змін лісових екосистем під впливом кислотних дощів та парникового ефекту. Для створення цього типу мікрокосмів у 5–літрові пластикові бутлі вмонтовували самосів лісоформуючих видів разом з трав’яним покривом та підстилкою. Для збору підземних вод використовували­ спеціальні ємності, які прикріплювали до дна основного корпусу. Було виявлено 17 тест–ознак, які з’являються у деревних рослин під впливом імітованих кислотних дощів та підвищених температур: всиханнястовбуру,ураженнягілокабо(та)стовбуруфітопатогеннимигрибами, почорніння гілок або (та) стовбуру, ураження бруньок фітопатогенними грибами, опадання бруньок, почорніння бруньок, в’янення та всихання листків, ураження листків фітопатогенними грибами, пожовтіння листків, посилена некротизація у місцях контакту гілок сусідніх дерев, дефоліація, а також верхівковий, точковий, крайовий або плямистий некрози листків. Був запропонований інтегральний показник для оцінки стійкості деревних порід до відповідних чинників.

Водні мікрокосми розробляли з метою прогнозування змін фітобіоти лентичних (ставкових ) екосистем під впливом такого забруднювача як хром. Останній широко використовується в Західній Україні для дублення шкіри. Для створення водних мікрокосмів також використовували 5–літрові пластикові пляшки. Кожний мікрокосм цього типу включав по одній рослині кладофори і роголисника, два самця рибок гупі та три екземпляри котушки рогової. У роголисника чутливими тест–ознаками виявились сумарна довжина стебел та кількість листкових кілець. Натомість у кладофори ефективних тест–ознак за дії цього полютанта виявити не вдалося. Запропоновано формулу для оцінки стійкості фітобіонтів до імітованих у мікрокосмах полютантів.

Microcosms as experimental models for prognosis of changes phytobiotic terrestrial and aquatic ecosystems

Rudenko S.S., Shpak Y.V.

Were developed of models overground (forest) and water (pond) artificial ecosystems «microcosm» for predicting the impact of anthropogenic factors on phytobiota. Were selected organisms for sustainable existence of appropriate artificial ecosystems. In addition, methods have been developed simulating acid rain, greenhouse effect, water pollution by chromium. Were found sensitive components of the phytobiota and sensitive tests to predict changes of plant communities for the actions of the studied factors.

45

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

АНАЛІЗ ЖИТТЄВИХ ФОРМ АДВЕНТИВНИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОНИЗЗЯ ДНІСТРА

Савко І. Г.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: savkoirina@mail.ru

Прихарактеристицістанурослинногопокривувеликезначеннямаєекологоморфологічна класифікація життєвих форм рослин. Життєві форми – це свого роду систематичні одиниці в екології і ботанічній географії. При їх визначені беруть до уваги будову вегетативних органів рослин.

Метою нашої роботи було вивчити життєві форми адвентивних рослин пониззя Дністра за методикою різних авторів.

Наші дослідження проводилися в вегетативний період 2010-2012 рр. на території міста Біляївки та прилеглих територій (Маяки – Граданиці).

Всього було визначено 125 видів адвентивних рослин, які належать до 86 родів та 35 родин. В даній роботі для класифікації життєвих форм визначених адвентивних рослин, були використані методики різних авторів.

За класифікацією Х.Рункієра [цит. за Стеблянко, 1995] серед досліджених адвентивнихрослиндомінуютьтерофіти–70видів(56%),фанерофітів–23види (18%), криптофітів – 16 видів та гемікриптофітів – 16 видів (по 13% відповідно).

За життєвою формою [Серебряков, 1962] на даній території серед вказаних адвентивних рослин домінують трав’янисті форми (78%). Проміжну групу складають напівкущики і напівкущі. Таких рослин – 5 види, або 4%, дерев’янистих рослин серед всіх визначених, налічується 23 види або 18%.

Такі рослини, як вовчок соняшниковий (Orobanche cumana Wallr.), в.

єгипетський (O. aegyptiaca Pers.), в. гіллястий (O. ramosa L.), в. капустяний (O. brassicae (Novopokr.) Novopokr), повитиця бессарабська (Cuscuta bassarabica Buia.), п. одностовпчикова (C. monogyna Vahl), п. південна (C. australis R. Br.), п.

польова (C. campestris Juncker) є рослинами-паразитами. Вони становлять 6,4%. Найбільшу групу становлять осьові рослини – з первинною стрижневою кореневою системою, здатні до утворення бруньок і пагонів в зоні кореневої шийки, але не здатні до розселення кореневою паростю. Вони становлять 75,2%(94види)відзагальноїкількостівизначенихрослин.Найменшукількість становлять цибулинні, коренебульбисті рослини – 2 вида, що становить 1,6%. Дернистих рослин, з короткими кореневищами, обмежених у вегетативному розмноженні, визначено – 8 видів або 6,4%. Повзучих – 13 видів або 10,4%. Таким чином, серед визначених адвентивних рослин території пониззя Дністра за життєвою формою домінують однорічні трав’янисті форми. Одержані результати співпадають з даними О.Ю. Бондаренко [Бондаренко, 2009] щодо життєвих форм адвентивних рослин межиріччя Дністер-Тилігул та

В.В. Протопопової [Протопопова, 1991] щодо адвентивної флори України.

46

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

Analysis of life forms adventive species plants lower reaches of the Dniester Savko I.

We carried out analysis of adventive plants for lower reaches Dniester life form, where mainly dominated herbaceous annuals form. A total identified of 125 species adventive plants belonging to 86 genera and 35 families. The largest group consists ofaxialplants-withaprimarytaprootsystem,andtheleastamountbulbs,root-tuber plants.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ФЛОРИ МАКРОФІТІВ ГЕТЬМАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Скляр М.Ю.1, Скляр Ю.Л.2

1 Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, Україна 2 Сумський національний аграрний університет, Суми, Україна

E-mail: rusja.s@mail.ru

Гетьманський національний природний парк, що має площу 23360,1 га, створений в 2009 році. Він розташований в долині річки Ворскла, яка є лівою притокою р. Дніпро. Гетьманський НПП характеризується значним різноманіттям природних комплексів. Серед них особливу цінність має власне екосистема р. Ворскли, склад, структура, особливості функціонування якої ще не є ґрунтовно вивченим. Тому з метою дослідження флори та рослинності вищихводнихрослин(макрофітів)протягомлітніхсезонів2011–2012рр. було обстежено центральну ділянку русла р. Ворскли в межах Гетьманського НПП.

На цій території виявлено 42 види макрофітів, що відносяться до 23 родин. З них найчисельнішою є родина Potamogetonaceae, яка налічує п’ять видів. За типами ареалів по 21% видів відносяться до борео-субмеридіональних та плюризональних, 19% до борео-меридіональних, 17% до температно- меридіональних,7%доборео-тропічних,по5%доарктико-субмеридіональних та температно-субмеридіональних. Серед виявлених видів найбільше циркумполярних – 48% та європейсько-азіатських – 24%.

За типами життєвої стратегії по Грайму серед виявлених видів макрофітів найбільше конкурентів – 24%. Значною є і частка видів, які мають перехідні типи стратегій від конкурентної до інших: конкурентно-рудеральних – 16,7%, конкурентно-стрес-стійких – 14%. В той же час суто стрес-стійких видів – 7%.

У еколого-ценотичному відношенні найбільша частка видів (понад 83%) належить до водно-болотних.

За результатами порівняння флори макрофітів центральної частини Гетьманского НПП з відповідною флорою НПП «Деснянсько-Старогутський», який також розташований на території Сумської області і охоплює частину долинир.Десна,встановлено,щовціломуфлорамакрофітівНПП«ДеснянськоСтарогутський» є багатшою, в тому числі на рідкісні та зникаючі види.

47

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Characteristic features of the flora macrophytes Hetmansky national park Skliar M., Skliar Yu.

The information on the species composition and structure of the flora of higher aquatic plants within the central section of riverbed Vorskla river in Hetmansky national park

АНАЛІЗ СЕЗОННОЇ ТА ДОБОВОЇ ДИНАМІКИ ПИЛКУ ВETULA У ПОВІТРІ М. ВІННИЦІ

Слободянюк Л.В., Родінкова В.В., Мазур О.І., Мотрук І.І.

Вінницький національний медичний університет, Вінниця, Україна

E-mail: pavonia83@gmail.com

У Вінницькому регіоні є близько 25 основних груп рослин, пилкові зерна (п.з.) яких здатні спричиняти алергічні захворювання. До них належить береза (Вetula), пилок якої має властивість швидко переноситись на значні відстані, що може істотно вплинути на зміну концентрацій алергенного п.з. у атмосфері до або після місцевого періоду цвітіння. Цей феномен потребує належного прогнозування.

Метоюнашогодослідженнясталаоцінкасезоннихтадобовихособливостей палінації Вetula на території м. Вінниці під час сезону 2012 року.

Відбір проб для визначення концентрації пилку у 1 м3 повітря здійснювався волюметричним методом з використанням вловлювача пилку та спор Буркард (Burkard). У 2012 році аналіз вмісту пилку берези проводився з 1 березня по 31 жовтня у щодвігодинному режимі.

Прианалізізакономірностейпилкуванняберезивикористовуваласьсистема SILAM, розроблена Фінським Метеорологічним інститутом (ФМІ). Її метою є оцінка і прогнозування атмосферної концентрації алергенного пилку в Європі.

Дослідження показали, що період пилкування Вetula у 2012 році розпочався з кінця березня і тривав до початку травня. Сезонний максимум палінації Вetula у Вінниці спостерігався між 10 і 25 квітня. Перша значна і максимальна концентрація пилку (1600 п.з./м3) була зареєстрована 21 квітня. Натомість 22 квітня кількість пилку в повітрі різко зменшилась (до 200 п.з./м3), а наступного дня (23квітня)спостерігалосьрізкезбільшення,якедосягло1000 п.з./м3 повітря.

Результати щодвігодинного моніторингу показують, що максимальна концентраціяп.з.березивпродовжсезонуспостерігаласьміж11та16годинами, мінімальна кількість припадала на 23 годину. У день сезонного максимуму 21 квітняпікспостерігавсяо16-ійгодинідня,щовказуєнайогомісцевепоходження, адже викид пилку деревами відбувається у денні години. Аналізуючи характер розповсюдження пилку берези у Європі 21 квітня 2012 року у системі SILAM, бачимо, що у цей час концентрації п.з. Betula перевищували 1000 п.з./м3 на значній території Західної та Центральної частини Правобережної України.

Висновки: Пилок берези у повітрі Вінниці має локальне походження. Комп’ютерне моделювання його траєкторій може підвищити точність алергопрогнозів.

48

Phytobiota and mycobiota of aquatic and terrestrial ecosystems

Analysis of seasonal and diurnal dynamics of Вetula pollen dispersal in Vinnitsa air

Slobodyanuk L.V., Rodinkova V.V., Mazur O.I., Motruk I.I.

The article deals with seasonal and diurnal pattern of Betula pollination in Vinnytsia region (Ukraine). Seasonal peaks are registered at the last ten-day period ofApril.Analysis of the diurnal pollination pattern using the SILAM system showed that peaks are formed by local pollen fractions mostly.

ВИЯВЛЕННЯ ТОКСИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПОЗАКЛІТИННИХ МЕТАБОЛІТІВ PENICILLIUM ROSEO-PURPUREUM НА РОСЛИННИХ ТЕСТ - ОБ’ЄКТАХ.

Слюсаренко О.М., Кривицька Т.М., Кулак Ю.О., Ляховецька О.Б.

Ботанічний сад ОНУ ім. І.І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: ku_lucky@ukr.net

Упопередніх дослідах було виділено біологічно активний і досить перспективний для впровадження у біотехнології штам мікроміцету P.roseopurpureum знаявністюантагоністичноїактивностіповідношеннюдотоксигенних фітопатогенних мікроміцетів родів Aspergillus, Alternaria, Fusarium, Botrytis.

Виготовлений на основі P.roseo-purpureum експериментальний зразок препарату показав позитивну дію (пригнічення збудника захворювання) на уражені борошнистої росою дерев’янисті рослини: магонію падуболистну (Mahonia aquifolium) , барбарис звичайний (Berberis vulgaris), 1-3 річні сіянці клену гостролистого (Acer platanoides).

Унаступній серії дослідів токсичні властивості культуральної рідини P.roseo-purpureum виявляли на тест-рослинах: капуста (сорт Білосніжка), томат (сорт Новинка Придністров’я), озима м’яка пшениця (сорти Косовиця, Литанівка) у період їх найбільшої чутливості – від насіння до проростків, за загальноприйнятимиумікологіїтафітопатології методикамитаувідповідності

здержстандартом для насіння сільськогосподарських культур (Билай, 1982;

ДСТУ 4138-2002).

Фітотоксичну дію враховували за умови зменшення значення показника схожості насіння та по ростовим характеристикам пророслих насінин по відношенню до контролю (Билай,1982).

Встановлено, що нативна культуральна рідина P.roseo – purpureum характеризувалася токсичною дією по відношенню до насіння капусти сорту Білосніжка. Схожість насіння у даному варіанті досліду становила 59,4% від значення контролю. Середня довжина корінців становила 58,5%, а довжина всього проростку – 61,6% до контролю. Крім того, замочування насіння у культуральні рідині призвело до пригнічення процесу накопичення біомаси проростками капусти – 57,4% до контролю. Тобто, вторинні метаболіти P.roseo – purpureum виявили значну токсичну дію на даному тест-об’єкті. При розведенні культуральної рідини у співвідношенні 1:50 показник схожості

49