Biodiversity2013

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

боротьби з даною проблемою може бути використання мікробіологічних методівусуненнянегативноїдійвисокоговмістусолейвґрунті(Садрния,2011). Метою даної роботи було вивчення протективної дії L. plantarum на насіння томату в умовах засоленості ґрунту.

Об’єктом дослідження було насіння томату сорту «Надранній». Задля усунення негативного впливу супутньої мікробіоти насіння попередньо оброблювалося 3% розчином Н2О2. Далі в лабораторних умовах воно замочувалося в трьох варіантах: стерильна вода з водогону – контроль, розчин NaCl в концентрації 207 ммоль/л – імітація засоленості ґрунту (Садрния, 2011), розчин рідкої культури L. plantarum ОНУ 345, виділеного з виноградного сусла, у 207 ммоль/л NaCl у рівних об’ємних співвідношеннях. Рідка культура мікроорганізмівбулавирощенанапоживномусередовищіMRS(Man,1960)при температурі36оСвпродовж12годин.Клітинимікроорганізмівбулипопередньо тричі відмито дистильованою водою на центрифузі при 13000 об/хв впродовж 7 хв з метою видалення поживного середовища та продуктів життєдіяльності. Концентрація життєздатних клітин становила 3-8×109КУО/мл. Насіння оброблялося впродовж 6 годин та було розкладено в стерильні чашки Петрі на фільтрувальний папір, змочений стерильною водою з водогону. Пророщування здійснювалосьприкімнатнійтемпературі.Взагалібулоздійснено6незалежних експериментів по 50 насінин у кожному з трьох варіантів досліду.

Протективну дію L. plantarum в умовах засоленості ґрунту визначали шляхом оцінювання посівних характеристик насіння (енергія проростання та всхожість) та біометричних показників сіянців (розміри стебел, коріння, додаткових корінців та загальна маса). Енергію проростання визначали через 6 днів, а всхожість через 12 згідно з загальноприйнятою методикою (ДСТУ 4138- 2002,2003).На12-йденьтакожбулиздійсненізамірибіометричнихпоказників.

В результаті проведених досліджень було з’ясовано, що обробка суспензією лактобацил L. plantarum ОНУ 345 у розчині NaCl концентрацією, що імітує засолений грунт, не в значній мірі підвищує енергію проростання та всхожість (51,2±0,07% та 52±0,07% відповідно) у порівнянні з обробкою водою

(49,7±0,07%, 49,3±0,07%) та розчином NaCl (49,3±0,07%, 49±0,07%). Таким чином ми припускаємо, що засоленість ґрунту у такій концентрації не впливає на посівні якості насіння томату, а обробка лактобактеріями збільшує енергію проростання та всхожість на 1,5 – 2%.

Проте слід відмітити, що обробка насіння NaCl дещо зменшує біометричні характеристики проростків, а додавання лактобацил доводить ці показники до рівня контроля, який перебував у воді. Так, довжина коріння проростків за проростання у соленому розчині зменшувалася з 5,51±0,76 до 4,90±0,72%,

довжина стебел – з 5,09±0,62 до 4,48±0,64%, а маса – з 44,41±4,93 до

39,54±4,24%упорівняннізобробкоюсуспензієюлактобацилL. plantarum ОНУ

345 у розчині NaCl.

Отже,використаннябактерійштамуL. plantarum ОНУ345єперспективним для захисту насіння томату від засоленості ґрунту.

220

Microbiology and virology

Study of the protective effect of Lactobacillus plantarum on tomato seeds under soil salinization conditions

Zlatogurska M.

The protective effect of L. plantarum ONU 345 on tomato seeds sowing and biometric characteristics under soil salinization conditions has been studied. It was found that lactobacilli eliminated the negative impact of sodium chloride on tomato seeds.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКІСНО-КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ КАРОТИНОЇДІВ ДРІЖДЖІВ РОДУ RHODOTORULA

Кавуля О.М, Васіна Л.М.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, Чернівці, Україна

E-mail: okavulya@bk.ru

Різноманітність каротиноїдів, їх широкий спектр фізіологічної та терапевтичної дії (антиоксидантна, антимутагенна, антистресова, імуномодуляторна, імуностимуляторна), використання у різних галузях господарствазалишаютьактуальнимипроблемипошуку,селекції,культивування їх ефективних продуцентів. Тому, метою даної роботи було дослідження якіснокількісного складу каротиноїдних пігментів дріжджів роду Rhodotorula.

ДріжджівирощувалинамодифікованомупоживномусередовищіMZ-30при температурі 27 0C протягом 5 діб. Мікробну масу відділяли центрифугуванням, доводили до певної концентрації. Деградацію клітин здійснювали фізикохімічними методами. Екстракцію пігментів проводили сумішшю органічних розчинників. Одержані екстракти повністю упарювали, розчиняли у гексані чи етанолі і використовували для реєстрації електронних спектрів поглинання і хроматографічного розподілу. Тонкошарову хроматографію проводили на силуфолових пластинках марки «Sorbfil» розміром 5×10 см, апробуючи різні комбінації розчинників, представлених гексаном, бензолом, ацетоном, петролейним ефіром, хлороформом.

Яксвідчатьекспериментальнідані,оптимальноюсистемоюрозчинниківбула суміш гексан-бензол (29:1), що дозволила зареєструвати три пігментні смуги. Визначення загального вмісту каротиноїдів досліджуваних представників роду Rhodotorula показало незначне коливання їх рівня (різниця у 60 мкг/г сухої маси). В результаті спектрофотометричного аналізу каротиноїдних пігментів дріжджів у видимому діапазоні (λ=400-550 нм) отримані спектральні криві, які слугували основою для їх ідентифікації. Нами зафіксовані максимуми поглинань,характернідляβ-,γ-каротинівтаудіапазоніхвильвід510до530нм. Кількісний аналіз вмісту пігментів у їх суміші виявив найбільші відмінності у рівнях β-каротину.

Отже, досліджувані культури мікроорганізмів представляють інтерес як перспективніоб’єктизбагатимхімічнимскладом,щоможутьвикористовуватися для отримання біологічно цінних сполук та практичного їх застосування.

221

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

Study of qualitative and quantitative composition of carotenoids yeast genus

Rhodotorula

Kavulya O.M., Vasina L.M.

The method of thin layer chromatography in the solvent system hexane-benzene recorded the appearance of three pigment bands. As a result, spectrophotometric analysis,thespectralcurvesofpigments,theirabsorptionmaximarecordedandmade their identification specified total carotenoid content and the content of individual pigments.

ПОЛИАМИНЫ КАК ФАКТОРЫ ПОВЫШЕНИЯ АНТИБИОТИКОРЕЗИСТЕНТНОСТИ КЛИНИЧЕСКИХ ШТАММОВ

ESCHERICHIA COLI

Караваева Е.А.1,2, Нестерова Л.Ю.2, Ткаченко А.Г.1,2

1Пермский государственный национальный исследовательский университет, Пермь, Россия 2Институт экологии и генетики микроорганизмов УрО РАН, Пермь, Россия

E-mail: karavaeva.elena2009@yandex.ru

Полиамины – соединения, которые играют важную роль в регуляции роста

иделения клеток, а также участвуют в адаптации микроорганизмов к стрессам. Нами показано, что экзогенные полиамины увеличивают минимальную подавляющую концентрацию (МПК) левофлоксацина. Эксперименты проводилисьнаприродныхизолятахE.coli,предварительнораспределенныхпо 3 группам в зависимости от значения МПК левофлоксацина: чувствительные, переходные, устойчивые. Результаты показали, что полиамины, спермидин

ипутресцин в концентрации 10 мМ увеличивали МПК во всех группах. Положительное влияние было наиболее выраженным у чувствительных штаммов, где путресцин повышал МПК в 2 раза, а спермидин почти в 3. Кадавериннеоказывалдостоверноговлияниянауровеньустойчивости.Одним из возможных механизмов, посредством которого полиамины защищают бактерию от антибиотика, является стимулирование развития биопленок.

Проанализировав уровень биопленкообразования в штаммах E.coli, мы показалипрямуюзависимостьмеждуэтимпоказателемистепеньюустойчивости к антибиотику. Наибольшими абсолютными значениями биопленкообразования отличались группы переходных и устойчивых изолятов. В этих же группах наблюдалось двукратное повышение активности полиамин-синтезирующей системы.Последнийпараметроценивалипоактивностиорнитиндекарбоксилазы (ОДК), ключевого фермента синтеза путресцина и спермидина.

Показано, что все используемые концентрации полиаминов достоверно стимулировалибиопленкообразованиештаммовразныхуровнейустойчивости. Наибольший эффект оказал спермидин в концентрации 10 мМ, а также суммарная добавка полиаминов в той же концентрации. Менее выраженным эффектом обладал путресцин.

222

Microbiology and virology

Таким образом, одним из возможных механизмов, повышения антибиотикоустойчивости полиаминами, является их положительный эффект на биопленкообразование.

Работа выполнена по программе Президиума РАН «Молекулярная и клеточная биология» (проект № 12-П-4-1047) и поддержана грантами РФФИ №№ 11-04-9600, 13-04-96002 и грантом молодых ученых УрО РАН №18.

Polyamines as a factor of antibiotic resistance increasing of Escherichia coli clinical strains

Karavaeva E., Nesterova L., Tkachenko A.

Natural polyamines were found to enhance levofloxacin MIC for E.coli isolates. Fluoroquinolone-resistant E. coli strains were shown to have an elevated ability to form biofilms and possess increased activity of ornithine decarboxylase. Putrescine and spermidine positively affected biofilm formation of E.coli isolates.

ХРОМАТО-МАС-СПЕКТРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ МАРКЕРІВ ПОРОЖНИННОЇ МІКРОФЛОРИ КИШЕЧНИКА БІЛИХ ЩУРІВ

Литвин В.В., Колісник Я.І.

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна

Е-mail: lytvvol@gmail.com

Застосовувані на сьогоднішній день методи визначення складу мікрофлори кишечника та діагностики супутніх захворювань мають ряд недоліків, серед яких висока вартість і тривалість дослідження (7-10 днів) та неможливість виявити форми мікроорганізмів, які важко культивувати.

Відомо, що склад жирних кислот мікроорганізмів видоспецифічний, детермінований в ДНК. Це дало можливість виявляти мікроорганізми та проводити моніторинг їх чисельності шляхом хроматографії-мас-спектрометрії (ГХ-МС) метилових естерів жирних кислот, виділених з вмісту товстого кишечника.

Зазвичай, для одержання метилових естерів використовують кислотний метаноліз жирів від об’єктів. Але не завжди метилові естери вдається ідентифікувати, або для цього потрібні важкодоступні стандарти. Мета даної роботи – полегшити ідентифікацію жирних кислот шляхом перетворення їх метилових естерів у триметилсилильні (ТМС) естери під дією N,O- біс(триметилсилил)-трифторацетаміду (БСТФА).

Метаноліз вмістимого товстої кишки, проводили в 1 М HCl. Метилові естери дворазово екстрагували гексаном, висушували і обробляли БСТФА. Одержаний розчин ТМС-естерів в кількості 1 мкл вводили в інжектор ГХ-МС системи Agilent (США). Хроматографічне розділення проби здійснювали на капілярній колонціAgilent 122-5532.

Застосування додаткової обробки БСТФА при визначенні числа мікроорганізмів в вмістимому товстої кишки показало, що одержані дані

223

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

корелюютьзданимиодержанимибактеріологічнимметодом.Крімтоговиявлені групи мікроорганізмів, які не вдається виявити класичним бактеріологічним методом.

Цей результат дозволяє стверджувати, що після обробки БСТФА ми одержуємо достовірні дані. При цьому скорочується потреба в дорогих поживних середовищах, та значно скорочується час аналізу. Застосування запропонованого методу розширює діагностичні можливості при мікробних патологіях кишечника.

Chromatography-mass spectrometrical determination of rats` abdominal intestinal microflora markers

Lytvyn V., Kolisnyk Y.

Chromatography-mass spectrometry determination of rats` abdominal intestinal microflora molecular markers has been carried out by using derivatization reagent N, O-Bis (trimethylsilyl) trifluoroacetamide. It was determined that this method makes it possible to detect more chemical markers in comparison with acid methanolysis.

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА УСТОЙЧИВОСТИ К ВИЛТУ СОРТОВ ХЛОПЧАТНИКА ВИДА G.HIRSUTUM L. И G.BARBADENSE L.

Мамедова Н.Х., Шихлинский Г.М., Гасанова Г.И.

Институт Генетических Ресурсов НАН Азербайджана, Баку, Азербайджан

E-mail: naila.xurshud@yahoo.com

Изучались сорта хлопчатника вида G.hirsutum L. в количестве 70 сортообразцов и 50 сортообразцов хлопчатника, относящихся к виду G.barbadense L. Среди сортов вида G.hirsutum L. 4,3% оказались иммунными к этой болезни, 7,1% - высокоустойчивыми, 14,3% - устойчивыми, 51,4% - толерантными, 22,9% - восприимчивыми.

У вида G.barbadense L. иммунных к этой болезни сортов было 20,0%, высокоустойчивых – 32,0%, устойчивых – 24,0%, толерантных – 20,0%, восприимчивых – 4,0%.

Сравнительная оценка устойчивости к вилту сортов хлопчатника, относящихся к видам G.hirsutum L. и G.barbadense L. показала, что болезнь очень широко распространяется на сортах хлопчатника вида G.hirsutum L., которые имеют наибольшее значение в хлопководстве. В меньшей степени болеют сорта вида G.barbadense L., среди которых много высокоустойчивых к заболеванию вертициллезом. Это можно объяснить тем, что возбудитель вилта

– грибки V.dahliae Klebahn не паразитируют на видах G.barbadense L., то есть этот вид имеет устойчивый ген против вилта.

Количество иммунных, высокоустойчивых и устойчивых сортов у вида G.barbadense L., в процентном отношении, почти в три раза больше, чем у сортов вида G.hirsutum L., сумма их процентов составляет соответственно

76,0% против 25,7%.

224

Microbiology and virology

Оценка устойчивости сортообразцов хлопчатника к вертициллезному вилту показала, что наилучшими из них были у вида G.hirsutum L. 0117USA, Delserro, 11-743, S-NIXI; а у вида G.barbadense L. Гянджа-97, АР-391, Pima-5-1, Гянджа-102, RAM-35, C-6040.

Методом отдаленной гибридизации, широко применяемым в селекции хлопчатника,возникаетвозможностьвыведениясортов,сочетающихвсебекак устойчивость к заболеванию вертициллезом, так и высокие технологические качества волокна.

A comparative estimation of wilt resistance in cotton varieties belonged to

G. hirsutum L. and G.barbadense L. species

Mamedova N., Shikhlinski H., Gasanova G.

The phytopathological estimation of wilt resistance in cotton varieties belonged to G.hirsutum L. and G.barbadense L. species on an artificial infectious background was carried out. As a result of research resistant and tolerant cotton varieties to pathogen were determined. These varieties can be used in selection as donors of resistance to this disease.

ВПЛИВ ОБРОБОК LACTOBACILLUS PLANTARUM ОНУ 12

НА ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ТОМАТУ, ІНФІКОВАНОГО

AGROBACTERIUM TUMEFACIENS C58

Масловська Н.С., Ліманська Н.В.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: Sashenka-m-1988@mail.ru

Метою даного дослідження було вивчення впливу суспензії бактерії L. plantarum ОНУ 12 на посівні якості насіння томату, інфікованого Agrobacterium tumefaciens C58 на сорті томату Балада. Для обробки насіння було використано бактеріальні штами музею ОНУ імені І.І.Мечникова. Добові культури мікроорганізмів було вирощено на поживному середовищі MRS та LB [Man, 1960] при температурі 36оС та 25оС. З нічної культури L. рlantarum ОНУ 12 8 мл суспензії було відібрано та попередньо тричі відмито дистильованою водою на центрифузі при 10000 об/хв., 10 хвилин з метою видалення поживного середовища та продуктів метаболізму. Концентрація життєздатних клітин становила3-8×109 КУО/мл.ЗнічноїкультуриA.tumefaciensC58буловідібрано 8млсуспензіїдовідмитоїкультуриL. рlantarum ОНУ12.Насіннязамочувалось суспензією з двох штамів, а контрольне насіння в стерильній дистильованій воді та в поживному середовищі LB. Поставлено 8 повторностей (один повтор

– 50 насінин). Пророщувались при кімнатній температурі. Всхожість визначали - через 12 згідно з загальноприйнятою методикою [ДСТУ 4138-2002, 2003].

Результати досліджень показали, що обробка насіння томату суспензією L. plantarum ОНУ 12 та A. tumefaciens C58 змінила всхожість насіння сорту «Балада» (75 ± 0,02%) у порівнянні з контролями: дистильованій воді (48 ± 0,024%) та у поживному середовищі LB (43 ± 0,023%) на 32-27%. Позитивний

225

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ефект обробок лактобацилами для захисту рослин від фітопатогенів було описано деякими авторами, наприклад, у захисті томатів від Fusarium oxysporum, і цей вплив був штамоспецифічним [Hamed et al., 2011].

ВикористаннябактерійштамуL.plantarumОНУ12можебутиперспективним для обробок насіння томату, оскільки лактобацили, як антагоністи пригнічують розвиток патогенних агробактерій, і окрім того, значно покращують всхожість насіння.

The influence of treatments with L. plantarum ONU 12 suspension on sowing quality of tomato seeds infected with A. tumefaciens C58

Maslovska N.S., LimanskaN.V.

The aim of this research was to study the influence of treatments with L. plantarum ONU 12 suspension on sowing quality of tomato seeds infected with A. tumefaciens C58. The experiment was carried out under laboratory conditions with variety of tomato Ballad. Seeds were treated with a suspension contained two mixed cultures of microorganisms during 6 hours. The inoculation with the suspension of L. plantarum ONU 12 and A. tumefaciens C58 resulted in the improvement of seed germination as compared with the control.

ДОСЛІДЖЕННЯ РОСТОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛАКТОБАКТЕРІЙ У СКЛАДІ КОМПЛЕКСНОГО ПРЕПАРАТУ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН

Мелешко Т., Кондратюк Т.

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Україна

E-mail: meleshkotv@ukr.net, tatiana_1992@inbox.ru

Перспективним напрямком наукової роботи на сьогодні являється пошук та розроблення біологічних засобів боротьби із збудниками бактеріального раку рослин – Rhizobium radiobacter та Rhizobium vitis.. Було створено експериментальний комплексний біопрепарат, спрямований на захист дводольних рослин від фітопатогенних бактерій.

Метоюдослідженнябуловивченняростовиххарактеристиклактобактерійу складі комплексного препарату для захисту рослин та визначення оптимальних умов його зберігання.

Дослідження були проведені на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології ОНУ імені І.І. Мечникова. У якості матеріалів дослідження були використані штам Lactobacillus plantarum ОНУ-87, ізольований з некомерційного ферментованого продукту, та комплексний препарат для захистурослин,доскладуякоговходилиживіклітинилактобактерійукількості 1,5 ± 0,2 х 1010 КУО/мл, та бактеріофаг і бактеріоцини Еrvinia carotovora ZM1. Співвідношення клітин лактобактерій, бактеріоцину та бактеріофагу ервіній у досліджуваному препараті було 1:1:1.

РобочукультурулактобактерійготувалишляхомвнесеннядоMRSбульйону добової культури клітин L. plantarum ОНУ-87 у кількості 5 % і культивували

226

Microbiology and virology

при 37 °C протягом 24 годин. Кількість клітин лактобацил визначали за методом Коха. Приріст біомаси визначали методом спектрофотометрії за зміною показника оптичної щільності.

Вплив бактеріоцину на життєздатність штаму L. plantarum ОНУ-87 у складі комплексного препарату визначали шляхом висіву культури лактобактерій на щільне середовище MRS і нанесення на поверхню газону 5 мкл розчину бактеріоцину. Контролем слугувала добова культура досліджуваного штаму лактобацил.

Вплив температури на виживання лактобактерій у контрольному варіанті та ускладіпрепаратувизначализа22,4та-20°Сзберіганняпротягом31доби.Для збереження життєздатності лактобацил за температури -20 °С до кріопробірок із препаратом вносили 25 % гліцерину. Досліди проводилися у 9 повторах. ОтриманіданіоброблялиметодомваріаційноїстатистикизадопомогоюПакету прикладних програм STATISTICA6.0.

Показники виживання штаму L. plantarum ОНУ-87 у контрольному варіанті та у складі комплексного препарату протягом 14 діб зберігання за різних температур складали 1010-107 КУО/мл.

Стабільні показники життєздатності лактобактерій протягом перших трьох діб зберігання відмічалися 4 °С та складали 1010 КУО/мл. Надалі спостерігали однакову тенденцію до зниження кількості життєздатних клітин лактобацил у контрольному та дослідному варіантах. Після 14 доби зберігання показники виживання лактобактерій у всіх варіантах досліду знизилися на 2-6 порядків.

Встановлено, що наявність бактеріоцину у складі препарату не впливає на життєздатність штаму лактобактерій L. plantarum ОНУ-87 за широкого діапазону температур зберігання. Доцільним є використання препарату протягом 14 діб без зниження активності життєздатних клітин лактобактерій.

Investigation of lactobacilli growth characteristics in the composition of complex preparation for plant protection

Meleshko T., Kondratiuk T.

Bacterialcancerofgrapesisoneofthemostdangerousdiseasesofthecommercial nursery of many countries. Researching and development biological methods of combating the pathogens of bacterial cancer of plants are perspective nowadays. Experimental complex biopreparation, aimed at the protection of dicotyledonous plants from pathogenic bacteria was created.

227

«Biodiversity. Ecology. Adaptation. Evolution.» Odessa, 2013

ВЛИЯНИЕ ХРОНИЧЕСКОГО ГАММА-ОБЛУЧЕНИЯ НА ЭКСПРЕССИЮ ФАКТОРОВ ПАТОГЕННОСТИ У БАКТЕРИЙ

РSEUDOMONASAERUGINOSA

Мороз Ю.И.1, Шилина Ю.В.2, Гуща Н.И.2, Моложавая О.С.1

1Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, Киев,.Украина 2ИнститутклеточнойбиологииигенетическойинженерииНАНУ,Киев,.Украина

E-mail: j.shilina@gmail.com

Проблема влияния хронического облучения на свойства микроорганизмов в экосистемах загрязненных радионуклидами территорий остается недостаточно изученной. Вместе с тем показано, что длительное воздействие облучения в малых дозах приводит к такому состоянию микроэкологической системы, когда происходит изменение свойств оппортунистической и сапрофитной микрофлоры - ее активация, возрастанием устойчивости к неблагоприятным факторам среды, повышением патогенных и иммуносупрессивных свойств (Василенко, Василенко, 2011, Терещенко и др., 2007, Лукьянова и др., 2003). Увеличение патогенности микроорганизмов обусловлено повышением экспрессии их факторов патогенности.

Целью исследования было изучение влияния хронического облучения разной интенсивности на пролиферативную активность, синтез пиоцианина и пиомеланина у разных штаммов бактерий Рseudomonas aeruginosa.

Бактерии разных штаммов P. aeruginosa (фитопатогенные - IMB-9024, IMB-9095, IMB-9096 и сапрофитные - IMB-8614, IMB-8615, IMB-8616)

культивировали в течение 8 суток при мощностях доз 0,55, 1,2 и 5,2 .10 -8 Гр/с. Контрольные варианты культивировали при тех же условиях без облучения. Спектрофотометрическим методом определяли концентрацию бактериальных клеток, содержание пиомеланина и пиоцианина.

Былопоказано,чтохроническоеоблучениебактерийP.aeruginosaсмалыми мощностями доз может вызывать повышение пролиферативной активности и стимуляцию синтеза пиоцианина и пиомеланина у всех исследованных фитопатогенных и сапрофитных штаммов. При этом рост экспрессии этих факторов патогенности в данном дозовом диапазоне не имел дозозависимого характера; штаммы,у которыхбылообнаруженастимуляция и количественные значения эффекта варьировали в разных сериях опытов. Можно предположить, что стимуляция пролиферации бактерий P. aeruginosa и образование ими соединений,участвующихвпроцессахихадаптацииипатогенеза-пиоцианина и пиомеланина - может быть одной из причин возрастания патогенности бактерий в условиях хронического облучения.

Impact of chronic gamma-irradiation on pathogenicity factors expression of the bacteria Pseudomonas aeruginosa

Moroz J.I., Shilina J.V., Gusha M.I., Molozhava O.S.

The stimulant effect of chronic gamma-irradiation on the cell proliferation and synthesis of pyocyanine and pyomelanine of the phytopathogenic and saprophytic strains P. aeruginosa was established.

228

Microbiology and virology

ИЗУЧЕНИЕ ВЛИЯНИЯ ЗАСОЛЕНИЯ НА КАТАЛАЗНУЮ АКТИВНОСТЬ АРИДНЫХ ПОЧВ

Муродова С.С., Гафурова Л.А., Саидова М.Э., Кадирова Д.А., Набиева Г.М., Махкамова Д.Э.

Национальный университет Узбекистана имени Мирзо Улугбека, Ташкент

E-mail: murodova.sayyora@yandex.ru

Каталаза является наиболее чувствительным ферментом к воздействиям внешней среды. Наблюдается инактивация каталазы различными анионами сульфатовихлоридов.Засоленностьпочвыспособствуетбыстромуторможению активности фермента.

В результате исследований почв Джизакской степи было установлено, что каталитическаяактивностьизученныхобъектовтакжеразличаетсяпопрофилям горизонта и по уровню засоления. Исследования показали, что наибольшая каталазная активность отмечается в верхних горизонтах исследуемых почв. В орошаемых почвах они более плавно уменьшаются к нижним горизонтам по сравнению с целинными, что коррелирует с данными гумуса, элементов питания, запаса воднорастворимых солей и другими физическими и физикохимическими свойствами почв.

Ход анализов дал возможность, выявить что орошаемых луговых и лугово-сероземных и сероземно-луговых слабозасоленных почвах хлоридносульфатного типа каталазная активность в верхнем слое составляла 4,65, 3,8, и 2,65 см3 О2 на 1 г почвы за 1 мин. В среднезасоленных почвах этот показатель составлял 3,5, 3,35 и 2,2 см3 О2, соответственно, а в сильнозасоленных почвах данный показатель был низким и составлял 2,4, 1,95, 1,65 см3, соответственно. Увеличение степени засоления, замедление темпов микробиологической деятельности почв приводит к снижению интенсивности разложения органического вещества, ослаблению выделения СО2, из почвы, уменьшается активность каталазы.

Установленные корреляционные связи активности каталазы с генетически устойчивыми характеристиками засоленных почв позволяет использовать их для диагностики уровня плодородия почв.

Study of the influence of salinity catalase activity of arid soils

Murodova S. S., Gafurova L.A., Saidova M.E, Kadirova D.A., Nabiyeva G.M., Makhkamova D.E.

In the arid meadow, meadow-serozem and serozem-meadow slightly saline soils Djizak steppe catalase activity in the upper layer was 4,65, 3,8, and 2,65, in the medium saline 3,5, 3,35 and 2,2 and of strongly the soil was low at 2,4, 1,95, 1,65 cm3 O2 per 1 g of soil for 1 min, respectively.

229