Штрихове кодування інформації
Розвиток міжнародних торговельних та виробничих стосунків призводить до росту товарних та інформаційних потоків, які необхідно обробляти в умовах територіальної розосередженості виробників і споживачів продукції.
Труднощі обліку інформації про товар на його упаковці, наявність неточностей у супровідній документації, відсутність достовірної і своєчасної інформації в постачальників продукції про надходження товару до покупця призводять до необхідності автоматизації маркування та ідентифікації товару. Метою штрихового кодування є відображення основних інформаційних характеристик товару в штрихах-кодах, що забезпечує можливість простежити за рухом товару до споживача.
Технологія штрихового кодування призначена для здійснення автоматизованого запису, зчитування й ідентифікації інформації про об'єкти або бізнес-процеси. Ця технологія заснована на використанні бінарного коду для запису і запам'ятовування у вигляді послідовностей штрихів.
Штриховий код - це послідовність широких і вузьких, темних і світлих смуг, яким присвоюються логічні значення (широким - 1, вузьким - 0).
У різних країнах світу застосовують три системи штрихового кодування:
UPC - універсальний товарний код, розроблений у США. Його застосовують у країнах Америки;
EAN - товарний код, створений у ЄС на базі UPC Європейською асоціацією товарної нумерації (EAN International);
UCC/EAN - єдиний стандартизований штрихової код, створений організаціями США і Канади (Uniform Code Council) EAN International.
Коди типу EAN і UCC/EAN широко використовують у всіх країнах світу, у тому числі - в Україні. У кожній системі існують свої типи кодів: UPC-12, EAN-8, EAN-12, EAN-13, EAN-14, UCC/EAN-128 (Code 39).
Використання штрихових кодів забезпечує спільну діяльність виробників і споживачів товарів на єдиному товарному ринку. Ця технологія надає захист продукції шляхом її оперативного обліку, управління потоками інформації про пересування і використання продукції, пошук відомостей про ці процеси за запитом у реальному часі на основі ідентифікації об'єктів. Крім того, ця технологія прискорює обмін інформацією як усередині підприємства, так і між підприємствами за допомогою методів і засобів електронного обміну даними.
Інформаційні революції
Принципові зміни у ставленні людини до інформації відбулися у зв'язку з можливістю перейти від ручних способів збору й обробки інформації до автоматизованих.
Зростання інформаційних потоків призводить до збільшення кількості людей, що працюють в інформаційній сфері. З розвитком продуктивних сил, ускладненням виробництва, його спеціалізацією і кооперацією спостерігається посилення цієї тенденції внаслідок того, що обсяг інформації постійно збільшується, а складність обробки зростає. Тому продуктивність праці людей, зайнятих в інформаційній сфері, зростає набагато повільніше, ніж тих, що безпосередньо створюють матеріальні цінності.
Ускладнення індустріального виробництва, соціального, економічного та політичного життя, зміна динаміки процесів усіх сфер діяльності людини привели до зростання потреб у знаннях, створення інших засобів задоволення цих потреб.
Екстенсивні засоби еволюції людства виявилися практично вичерпані, але розвиток телекомунікацій, ІТ, обчислювальної техніки дає новий імпульс для створення інформаційного суспільства.
Обсяг інформації збільшується в геометричній прогресії, натомість витрати на зберігання, передачу, перероблення інформації перебільшують витрати на енергетику, відтак більша частина працездатного населення переходить працювати в інформаційні сфери. Рушійною силою розвитку суспільства стає виробництво інформаційного, а не матеріального продукту, а товар за сучасних умов стає інформаційно ємнішим, інформаційний фактор впливає на його дизайн, маркетинг та вартість. Найближче на шляху до інформаційного суспільства перебувають країни з високо розвинутою інформаційною інфраструктурою: Японія, США, Німеччина. Приміром, наукові технопарки, які утворилися в процесі інтеграції науки, промисловості та сучасних інформаційних технологій, все більше впливають на електронний бізнес.
В історії розвитку цивілізації відбулося кілька інформаційних революцій, внаслідок яких збільшувалась частка людей, що професійно займаються обробленням інформації.
Інформаційна революція – це перетворення суспільних відносин, що відбуваються внаслідок змін в інформаційних технологіях.
Риунок 2.1. Інформаційні революції
Перша інформаційна революція пов’язана з винаходом писемності, що уможливило накопичення досвіду людства у різних галузях діяльності та призвело до змін у засобах передання інформації від покоління до покоління. Друга інформаційна революція (середина XVI століття) викликана винаходом книгодрукування, що суттєво спростило та пришвидшило передання інформації. Третя інформаційна революція (кінець XIX століття) зумовлена застосуванням електрики для обробки та передання інформації на великі відстані (телеграф, телефон, радіо). Четверта інформаційна революція (70р. XX ст.) пов’язана з винаходом мікропроцесорної технології та застосуванням персональних комп’ютерів для оброблення інформації. П’ята інформаційна революція (початок XXI століття) зумовлена розвитком телекомунікацій та призвела до поступового переходу до інформаційного суспільства.