- •Навчальний посібник Київ 2005
- •Анотація
- •Тематичний план дисципліни ”Сучасні інформаційні системи і технології”
- •Розділ 1 Сучасні іст: основні визначення та проблеми
- •1.1 Інформаційні технології та процеси обробки інформації
- •1.2 Поняття інформації. Дані та знання
- •1.3 Інформація як властивість матерії
- •1.4 Логіко-семантичний підхід до інформації
- •1.5 Оцінка кількості інформації
- •1.6 Форми адекватності інформації
- •1.7 Семантична та прагматична міри інформації
- •Якість інформації
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 2. Інформаційні ресурси – об’єкт інформаційних систем та технологій. Інформація - один з найцінніших ресурсів суспільства
- •Кодування інформації
- •Штрихове кодування інформації
- •Інформаційні революції
- •Інформаційне суспільство
- •Інформатизація та комп’ютеризація
- •Основні етапи інформатизації суспільства:
- •Економічна інформація
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 Складові інформаційної технології
- •Математичне забезпечення
- •Апаратне забезпечення
- •Програмне забезпечення
- •Правове забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Програмна інженерія як сукупність технологій розробки інформаційних систем.
- •Базовi поняття програмної інженерії
- •Життєвий цикл пз
- •Інженерiя вимог
- •Тестування програм та систем
- •Аналіз якості програмного забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5. Проблеми безпеки у відкритих інформаційних системах Інформація як об’єкт захисту
- •Основні аспекти інформаційної безпеки
- •Стандарти захисту інформації
- •Загальні рекомендації щодо інформаційної безпеки
- •Шифрування
- •Комп’ютерні злочини
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Засоби інтелектуалізації сучасних іс Основні напрямки розвитку штучного інтелекту
- •Нейронні мережі
- •Формальні методи в системах штучного інтелекту
- •Дедуктивні міркування
- •Індуктивні міркування
- •Міркування за аналогією
- •Предикати
- •Формальні теорії
- •Нечіткі множини та нечітка логіка
- •Експертні системи
- •Класифікація ес за призначенням
- •Системи підтримки прийняття рішень
- •Основні властивості сппр
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 7. Відкриті системи. Комп’ютерні мережі.
- •Компоненти комп'ютерної мережі
- •Основні вимоги до сучасних обчислювальних мереж
- •Відкриті системи
- •Рівні еталонної моделі osi
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 8. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет
- •Засоби подання текстової інформації
- •Мультимедійна інформація
- •Графічні формати Інтернет
- •Метаінформація про ресурси Інтернет
- •Онтології
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 9. Інтелектуальні програмні агенти. Мультиагентні системи.
- •Основні властивості програмного агента
- •Властивості інтелектуальних агентів
- •Переконання, бажання і наміри агентів
- •Мультиагентні системи
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 10. Пошук інформації в Інтернет. Засоби інтелектуалізації пошуку інформації
- •Визначення контексту пошукових запитів
- •Інформаційно-пошукові агенти
- •Мультиагентні інформаційно-пошукові системи
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Додаток 1. Перелік скорочень
- •Додаток 2. Тести для перевірки знань з курсу «Сучасні інформаційні системи і технології»
- •Додаток 3. Глосарій
- •Алфавітно ─предметний покажчик
1.5 Оцінка кількості інформації
Найважливіший етап у розвитку теорії інформації - засоби кількісної оцінки інформації. Внаслідок цього з’являється можливість порівняти інформаційні потоки у об'єктах, різних за своєю природою (системи зв'язку, обчислювальні машини, процеси управління, нервова система живого організму).
Для вимірювання інформації використовують параметри кількості інформації та обсягу інформації, що мають різні вираження й інтерпретацію залежно від форми аналізу інформації.
У 1931 р. французький інженер Р.-Л.Валтат висунув ідею використання бінарної системи числення під час створення механічних лічильних засобів. Бінарна система числення найкраще відображає фізичний стан технічних приладів. У різних системах числення один розряд має різноманітну вагу, і відповідно змінюється одиниця виміру даних: у бінарній системі числення одиниця виміру - біт; у десятковій системі числення одиниця виміру - діт (десятковий розряд).
Розроблювачі комп'ютерів віддають перевагу бінарній системі числення тому, що в технічному пристрої найпростіше реалізувати два протилежні фізичних стани: деякий фізичний елемент, що має два різних стани: намагніченість у двох протилежних напрямках; прилад, що пропускає або ні електричний струм; конденсатор, заряджений або не заряджений тощо.
Обсяг інформації V, записаної бінарними знаками в пам'яті комп'ютера або на зовнішньому носії інформації, підраховується просто за кількістю необхідних для такого запису бінарних символів. При цьому неможливе не ціле число бітів. Біт - обсяг інформації, записаної одним бінарним знаком - є найменшою можливою одиницею обсягу інформації.
Кількість інформації в повідомленні залежить від імовірності його отримання: чим більш імовірним є повідомлення, тим менша кількість інформації в ньому. Цей підхід, запропонований К.Шенноном, хоч і не враховує змістовний бік інформації, виявився дуже корисним у телекомунікаціях та обчислювальній техніці як основа для оптимального кодування повідомлень.
Кількість інформації C - теоретико-множинна міра величини інформації в одній випадковій змінній відносно іншої.
Біт (bit) - кількість інформації у виборі однієї з двох рівноймовірних подій.
Кількість інформації є мірою зменшення невизначеності однієї події через отримання повідомлення про іншу подію. Приміром, повідомлення "Студент Іванов відвідував усі лекції" збільшує ймовірність твердження "Студент Іванов добре складе екзамен". Якщо між подіями не існує зв’язку, то кількість інформації у першому повідомленні про друге дорівнює нулю. Приміром, повідомлення "Студент Іванов має двох кішок та собаку" не зменшує невизначеність результатів екзамену.
Зовсім не всякий текст, записаний бінарними символами, припускає вимірювання кількості інформації в ньому, але завжди можна виміряти його обсяг. Якщо ж для якогось повідомлення можна визначити й обсяг, і кількість інформації, то вони не обов’язково збігаються, але кількість інформації не може бути більшою за обсяг.
Коефіцієнт інформативності повідомлення - відношення кількості інформації до обсягу даних.
Коефіцієнт інформативності повідомлення Y визначається відношенням кількості інформації до обсягу даних, тобто , причому завжди. Збільшення коефіцієнта Y призводить до збільшення ефективності перетворення інформації у системі.