Програмне забезпечення

Комп’ютерна програма – це алгоритм вирішення певної задачі на мові, зрозумілій комп’ютеру. Програмне забезпечення складається з операційної системи, мов програмування та застосовних програм.

Операційна система (ОС) - це комплекс спеціальних програмних засобів, призначених для управління завантаженням, запуском і виконанням прикладних програм, вводом-виводом даних, а також для планування та управління обчислювальними ресурсами комп'ютера.

Та частина ОС, що взаємодіє з апаратними засобами безпосередньо і тому постійно зберігається в комп'ютері, називається ядром ОС. Програмне забезпечення, що входить до складу ядра ОС, відповідає за перевірку працездатності компонент комп'ютера і виконання елементарних операцій, пов'язаних з роботою дисплея, клавіатури, магнітних накопичувачів і т.п. При вмиканні комп'ютера ОС автоматично завантажується в оперативну пам'ять.

Крім ядра, ОС містить сервісні програми: для тестування обладнання, зміни параметрів його функціонування, форматування магнітних дисків тощо.

Кожна прикладна програма пов'язана з якою-небудь ОС і може експлуатуватися тільки на тих комп'ютерах, де є відповідна ОС. За кількістю задач, що можуть виконуватися одночасно, ОС поділяють на ті, що виконують одну задачу (MS DOS, MSX) та ті, що здатні виконувати одночасно багато задач (OS/2, UNIX, Windows 95), а за кількістю користувачів, що працюють одночасно, - на ОС, що взаємодіють з одним користувачем (MS DOS, Windows 3.x) та ті, що взаємодіють з багатьма (UNIX, Windows NT).

Файлова система забезпечує взаємодію програм і фізичних пристроїв вводу-виводу. Її основні функції можна поділити на дві групи: для роботи з файлами (створення, видалення, зміна атрибутів), для роботи з даними, що зберігаються у файлах (читання, запис, пошук тощо). Основний атрибут файлу - його ім'я.

Мови програмування – це інструментальні засоби, призначені для створення програмного забезпечення. Програма розробляється на зрозумілій людині формалізованій мові, а потім за допомогою транслятора перетворюється в машинні коди.

Існує два типи трансляторів: інтерпретатори, що обробляють команди безпосередньо в процесі виконання програми, та компілятори, що переробляють програму в машинні коди до її виконання. Програми, що інтерпретуються, працюють повільніше за програми, що компілюються. Компілятори зберігають результати обробки в окремих файлах, які можна використовувати на інших комп’ютерах.

Прикладне програмне забезпечення – це програми, призначені для розв’язання конкретних задач або класів задач у певній ПрО.

Прикладні програми призначені для вирішення конкретних задач, що стоять перед користувачами, як спеціалізованих, так і загальновживаних. Найпоширеніші типи прикладних програм:

• Текстові процесори: ввід (набір із клавіатури, сканування і розпізнавання, голосовий ввід), редагування, збереження документа, публікація (друк, електронна публікація, пошук і відкриття збереженого документа), переклад.

• Процесори електронних таблиць: обробка таблиць, що містять інформацію, проведення розрахунків на їх основі, забезпечення візуалізації цієї інформації і результатів її обробки. Інформація структурується безпосередньо при введенні даних.

• Графічні редактори: програми, призначені для обробки зображень, поданих в електронній формі.

• Системи управління базами даних.

• Архіватори: програми, призначені для зменшення обсягу пам’яті, що потрібна для збереження інформації.

• Антивірусні програми: програмні засоби, здатні знаходити та знешкоджувати комп’ютерні віруси.