Список літератури

1. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии распределенных компьютерных приложений. - К.: Наук.думка, 1997.

43. Экономическая информатика. Учебник. - Под редакцией П.В.Конюховского и Д.Н.Колесова. - СПб.: Питер, 2000.

44. Компьютерные сети. Учебный курс. - М.: "Русская редакция", 1999.

45. Плескач В.Л., Рогушина Ю.В., Кустова Н.П. Інформаційні технології та системи. - К.: "Книга", 2004.

Контрольні питання

1. Що таке комп'ютерна мережа?

46. На які групи поділяються комп’ютери, підключені до мережі?

47. На які типи поділяються комп’ютерні мережі?

48. На які групи за своїми функціями поділяються сервери?

49. Для чого потрібні комунікаційні вузли?

50. За якими показниками оцінюють якість функціонування мереж?

51. З яких рівнів складається розробила еталонна модель взаємодії відкритих систем OSI/ISO?

52. Які принципи лежать в основі еталонної моделі взаємодії відкритих систем OSI/ISO?

Розділ 8. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет

Інтернет об’єднує в глобальну мережу величезну кількість локальних мереж. Важлива складова Інтернет WWW (World Wide Web) - це мережа інформаційних ресурсів, призначена для подання розподіленої гетерогенної інформації на базі архітектури “клієнт-сервер”. WWW забезпечує доступ до інформації за допомогою трьох механізмів:

• єдиної системи іменування ресурсів;

• протоколів доступу до цих іменованих ресурсів;

• засобів гіпертексту та мультимедіа для ефективної навігації по цих ресурсах.

Для упорядкування інформації, поданої у WWW, постійно ведеться робота з виявлення закономірностей і розробки певних стандартів, що потім реалізуються в готових програмних продуктах. Це дозволяє сподіватися, що незабаром Інтернет перетвориться на мережу семантично пов'язаних ресурсів, а через якийсь час - і в розподілене сховище знань.

Засоби подання текстової інформації

Поняття гіпертексту було уведено В.Бушем ще в 1945 році, однак сплеск активності навколо цієї технології відбувся лише тоді, коли з розвитком Інтернет виникла реальна необхідність у механізмі об'єднання великих обсягів інформаційних ресурсів, що подані у вигляді нелінійного тексту. З використанням гіпертекстової моделі документа спосіб подання різноманітних інформаційних ресурсів у мережі став більш упорядкований, а користувачі одержали зручний механізм пошуку і перегляду потрібної інформації.

Зараз серед інформаційних ресурсів, потенційно доступних користувачам Інтернет, як і раніше, переважає гіпертестова інформація, в основному, у форматі HTML і XML (хоча частка цієї інформації постійно зменшується).

Найпопулярніша на сьогоднішній день мова гіпертекстової розмітки HTML була створена спеціально для організації інформації, розподіленої в мережі Інтернет, і є однією з ключових складових технології WWW. З використанням гіпертекстової моделі документа спосіб подання різноманітних інформаційних ресурсів у мережі став більш упорядкований, а користувачі одержали зручний механізм пошуку і перегляду потрібної інформації.

HTML є спрощеною версією мови розмітки SGML (Standart Generalised Markup Language, ISO 8879), яка була прийнята Комітетом ISO у 1986 році як міжнародний стандарт для визначення незалежних від пристроїв вводу/виводу, обчислювального середовища методів подання текстів в електронній формі. SGML призначається для опису формальних специфікацій мов опису документів, структур документів і інших метаданих.

HTML припускає, що документ складається зі стандартних елементів розмітки, що відображаються стандартним образом. Набір цих елементів – це типізація компонентів звичайного документа: заголовок, автори, параграфи, таблиці, цитування тощо.

Інструкції HTML, у першу чергу, призначені для управління процесом виводу вмісту документа на екран програми-клієнта і визначають цим самим спосіб подання документа, але не його структуру. HTML-документ складається зі стандартних елементів розмітки, що відображаються стандартним образом.

Збільшення кількості інформації в гіпертекстових документах та ускладнення їхньої структури перетворило простоту технології HTML з переваги на недолік.

Мову XML (eXtensible Markup Language) розроблено Всесвітнім консорціумом W3C для забезпечення інтероперабельності між SGML і HTML. На відміну від HTML, що створювався для гіпертекстових документів з фіксованою структурою, XML призначений для розмітки документів довільної структури.

XML являє собою простий і в той же час потужний та гнучкий текстовий формат опису документів. У форматі XML можна зберігати дані практично будь-якого ступеня структуризації і будь-якого призначення. XML-документ за своєю структурою є деревом, яке можна інтерпретувати і як граф. Перехід на специфікації XML дозволяє описувати структуру даних без прив'язки до форми їх відображення, визначати форму подання даних незалежно від конкретного змісту, створювати метадані та керувати доступом до даних тощо.

Зараз існує кілька мов запитів до XML-джерел даних: XQL та XML QL. Пошук в XML-документі полягає у встановленні елементів, що відповідають умовам запиту, з наступним перетворенням знайдених елементів у структуру, задану в запиті.

Технології XML забезпечують стандартне подання даних для використання різними застосуваннями без спеціальної додаткової обробки інформації. Різні логічні схеми різних документів можуть використовувати ті самі імена елементів у різних значеннях. Для інтерпретації цих значень необхідно вказати простір імен – колекцію імен, які ідентифиікуються за посиланням URI ( (URI – ідентифікатор ресурсів, що дозволяє описувати й ідентифікувати не тільки інформаційні ресурси Інтернет, але і предмети реального світу і загальні поняття предметної області), що використовуються документами XML як імена типів, елементів і атрибутів. Простір імен можна розглядати як ІР, з якого здобувають необхідні визначення.

Існують й інші формати для подання текстової інформації. Наприклад, PDF-файли звичайно розглядаються як частина «невидимої» Web-інформації, схованої в БД, що звичайно не індексуються пошуковими системами. Тим часом великий обсяг важливої інформації (у тому числі технічні статті і наукові звіти) зберігається тільки у форматі PDF. В Інтернет досить часто зустрічаються і матеріали у форматі MS Word чи у форматі rtf, у яких поряд з текстовою інформацією містяться малюнки, таблиці, графіки і формули.