- •Навчальний посібник Київ 2005
- •Анотація
- •Тематичний план дисципліни ”Сучасні інформаційні системи і технології”
- •Розділ 1 Сучасні іст: основні визначення та проблеми
- •1.1 Інформаційні технології та процеси обробки інформації
- •1.2 Поняття інформації. Дані та знання
- •1.3 Інформація як властивість матерії
- •1.4 Логіко-семантичний підхід до інформації
- •1.5 Оцінка кількості інформації
- •1.6 Форми адекватності інформації
- •1.7 Семантична та прагматична міри інформації
- •Якість інформації
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 2. Інформаційні ресурси – об’єкт інформаційних систем та технологій. Інформація - один з найцінніших ресурсів суспільства
- •Кодування інформації
- •Штрихове кодування інформації
- •Інформаційні революції
- •Інформаційне суспільство
- •Інформатизація та комп’ютеризація
- •Основні етапи інформатизації суспільства:
- •Економічна інформація
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 Складові інформаційної технології
- •Математичне забезпечення
- •Апаратне забезпечення
- •Програмне забезпечення
- •Правове забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Програмна інженерія як сукупність технологій розробки інформаційних систем.
- •Базовi поняття програмної інженерії
- •Життєвий цикл пз
- •Інженерiя вимог
- •Тестування програм та систем
- •Аналіз якості програмного забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5. Проблеми безпеки у відкритих інформаційних системах Інформація як об’єкт захисту
- •Основні аспекти інформаційної безпеки
- •Стандарти захисту інформації
- •Загальні рекомендації щодо інформаційної безпеки
- •Шифрування
- •Комп’ютерні злочини
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Засоби інтелектуалізації сучасних іс Основні напрямки розвитку штучного інтелекту
- •Нейронні мережі
- •Формальні методи в системах штучного інтелекту
- •Дедуктивні міркування
- •Індуктивні міркування
- •Міркування за аналогією
- •Предикати
- •Формальні теорії
- •Нечіткі множини та нечітка логіка
- •Експертні системи
- •Класифікація ес за призначенням
- •Системи підтримки прийняття рішень
- •Основні властивості сппр
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 7. Відкриті системи. Комп’ютерні мережі.
- •Компоненти комп'ютерної мережі
- •Основні вимоги до сучасних обчислювальних мереж
- •Відкриті системи
- •Рівні еталонної моделі osi
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 8. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет
- •Засоби подання текстової інформації
- •Мультимедійна інформація
- •Графічні формати Інтернет
- •Метаінформація про ресурси Інтернет
- •Онтології
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 9. Інтелектуальні програмні агенти. Мультиагентні системи.
- •Основні властивості програмного агента
- •Властивості інтелектуальних агентів
- •Переконання, бажання і наміри агентів
- •Мультиагентні системи
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 10. Пошук інформації в Інтернет. Засоби інтелектуалізації пошуку інформації
- •Визначення контексту пошукових запитів
- •Інформаційно-пошукові агенти
- •Мультиагентні інформаційно-пошукові системи
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Додаток 1. Перелік скорочень
- •Додаток 2. Тести для перевірки знань з курсу «Сучасні інформаційні системи і технології»
- •Додаток 3. Глосарій
- •Алфавітно ─предметний покажчик
Життєвий цикл пз
Поняття життєвого циклу програмного забезпечення (ЖЦ ПЗ) є одним з базових у програмній інженерії.
Життєвий цикл ПЗ - певна послiдовнiсть фаз або стадiй вiд моменту прийняття рішення про необхідність створення ПЗ до повного вилучення ПЗ з експлуатації
На кожнiй фазi вiдбувається певна сукупнiсть процесiв, кожний з яких породжує певний продукт, використовуючи необхіднi ресурси. Процеси поділяються на набори дій, а дії - на набори задач.
Головні ресурси програмної iнженерiї, що визначають ефективнiсть розроблень, - це час та вартiсть.
Усі процеси ЖЦ ПЗ поділяються на три групи: основні процеси (придбання, доставка, розроблення, експлуатація, супровід); організаційні процеси (управління, удосконалення, навчання); допоміжні процеси (документування, забезпечення якості, верифікація, атестація, аудит, загальна оцінка тощо).
До головних процесів відноситься процес розроблення, що визначає дiї органiзацiї-розробника інформаційного продукту. Процес розроблення ПЗ має забезпечити шлях вiд усвiдомлення потреб замовника до передачi йому готового продукту.
Характерні роботи процесу розроблення:
Визначення вимог. Збiр та аналiз вимог замовника виконавцем та подання їх у нотацiї, яка є зрозумiлою як замовнику, так i виконавцю.
Проектування. Перетворення вимог до розроблення у послiдовнiсть проектних рiшень щодо способiв реалiзацiї вимог: формування загальної архiтектури програмної системи та принципiв її прив'язки до конкретного середовища функцiонування; визначення детального складу модулiв кожної з архiтектурних компонент.
Реалiзацiя. Перетворення проектних рiшень у програмну систему, що реалiзує означенi рiшення.
Тестування. Перевірка кожного з модулiв та способiв їх iнтеграцiї; тестування програмного продукту в цiлому (так звана верифiкацiя); тестування вiдповiдностi функцiй працюючої програмної системи вимогам, що були до неї поставленi замовником (так звана валiдацiя).
Експлуатацiя та супроводження готової системи.
Інженерiя вимог
Стадія формування вимог до ПЗ - це найважливіша стадія, оскільки визначає успіх усього проекту. Ця стадія містить такі етапи:
планування робіт охоплює визначення мети розробки, попередню економічну оцінку проекту, створення плану-графіка виконання робіт, навчання спільної робочої групи;
проведення обстеження діяльності об'єкта (організації) автоматизації, у рамках якого здійснюються: попереднє виявлення вимог до майбутньої системи; визначення структури організації; визначення переліку цілей організації; аналіз розподілу функцій по підрозділах і між співробітниками; виявлення функціональних взаємодій між підрозділами, інформаційних потоків усередині підрозділів і між ними, зовнішніх стосовно організації об'єктів і зовнішніх інформаційних взаємодій; аналіз існуючих засобів автоматизації діяльності організації;
побудову моделей діяльності організації, що передбачає обробку матеріалів обстеження;
побудову двох видів моделей:
моделі "як є", що відображає існуючий на момент обстеження стан справ та дозволяє зрозуміти, як саме функціонує дане підприємство, а також виявити вузькі місця і сформулювати пропозиції щодо поліпшення ситуації;
моделі "як має бути", що відображає схему про нові технології роботи підприємства. Кожна з моделей містить у собі повну функціональну й інформаційну модель діяльності організації, а також, у разі потреби, модель, що описує динаміку поведінки організації.
Перехід від моделі "як є" до моделі "як має бути" можна виконувати двома способами:
1) удосконалюванням існуючих технологій на основі оцінки їхньої ефективності;
2) радикальною зміною технологій і перепроектуванням бізнес-процесів.
Вимоги до програмної системи – це властивостi, які слід мати системі для адекватного виконання своїх функцiй. У сучасних ІТ фаза життєвого циклу, на якiй фiксуються вимоги на розроблення програмного забезпечення, є визначальною для його якостi, термiнiв та вартостi робiт. Цiна помилок та нечiтких неоднозначних формулювань на цiй фазi дуже висока, бо час та засоби витрачаються на непотрiбну замовникові програму.
Є кiлька класiв нефункцiональних вимог, суттєвих для бiльшостi ІС, якi виражають обмеження, актуальнi для багатьох проблемних галузей:
вимоги конфiденцiйностi;
вiдмовостiйкiсть;
кiлькiсть клiєнтiв, що одночасно мають доступ до системи;
вимоги безпеки;
час очікування вiдповiдi на звернення до системи;
виконавськi якостi системи (обмеження щодо ресурсiв пам'ятi, швидкiсть реакцiї на звернення до системи тощо).
Наступний крок аналiзу вимог - встановлення їх пріоритетностi, бо вимоги, висунутi рiзними носiями iнтересiв у системi, можуть конфлiктувати мiж собою. Крiм того, кожна з вимог потребує для свого втiлення певних ресурсiв, надання яких може залежати також вiд визначеного для неї пріоритету.
Ще одним важливим завданням аналiзу є передбачення здатності адаптацiї до можливих змiн у вимогах та забезпечення можливостей внесення змiн без суттєвого перегляду всiєї системи. В процесi аналiзу вимог мають бути перевiренi їх правдивiсть та вiдповiднiсть iнтересам замовника.