- •Навчальний посібник Київ 2005
- •Анотація
- •Тематичний план дисципліни ”Сучасні інформаційні системи і технології”
- •Розділ 1 Сучасні іст: основні визначення та проблеми
- •1.1 Інформаційні технології та процеси обробки інформації
- •1.2 Поняття інформації. Дані та знання
- •1.3 Інформація як властивість матерії
- •1.4 Логіко-семантичний підхід до інформації
- •1.5 Оцінка кількості інформації
- •1.6 Форми адекватності інформації
- •1.7 Семантична та прагматична міри інформації
- •Якість інформації
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 2. Інформаційні ресурси – об’єкт інформаційних систем та технологій. Інформація - один з найцінніших ресурсів суспільства
- •Кодування інформації
- •Штрихове кодування інформації
- •Інформаційні революції
- •Інформаційне суспільство
- •Інформатизація та комп’ютеризація
- •Основні етапи інформатизації суспільства:
- •Економічна інформація
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 3 Складові інформаційної технології
- •Математичне забезпечення
- •Апаратне забезпечення
- •Програмне забезпечення
- •Правове забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Програмна інженерія як сукупність технологій розробки інформаційних систем.
- •Базовi поняття програмної інженерії
- •Життєвий цикл пз
- •Інженерiя вимог
- •Тестування програм та систем
- •Аналіз якості програмного забезпечення
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання:
- •Розділ 5. Проблеми безпеки у відкритих інформаційних системах Інформація як об’єкт захисту
- •Основні аспекти інформаційної безпеки
- •Стандарти захисту інформації
- •Загальні рекомендації щодо інформаційної безпеки
- •Шифрування
- •Комп’ютерні злочини
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Засоби інтелектуалізації сучасних іс Основні напрямки розвитку штучного інтелекту
- •Нейронні мережі
- •Формальні методи в системах штучного інтелекту
- •Дедуктивні міркування
- •Індуктивні міркування
- •Міркування за аналогією
- •Предикати
- •Формальні теорії
- •Нечіткі множини та нечітка логіка
- •Експертні системи
- •Класифікація ес за призначенням
- •Системи підтримки прийняття рішень
- •Основні властивості сппр
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 7. Відкриті системи. Комп’ютерні мережі.
- •Компоненти комп'ютерної мережі
- •Основні вимоги до сучасних обчислювальних мереж
- •Відкриті системи
- •Рівні еталонної моделі osi
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 8. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет. Подання знань про предметну область на основі онтологій. Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет
- •Засоби подання текстової інформації
- •Мультимедійна інформація
- •Графічні формати Інтернет
- •Метаінформація про ресурси Інтернет
- •Онтології
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 9. Інтелектуальні програмні агенти. Мультиагентні системи.
- •Основні властивості програмного агента
- •Властивості інтелектуальних агентів
- •Переконання, бажання і наміри агентів
- •Мультиагентні системи
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Розділ 10. Пошук інформації в Інтернет. Засоби інтелектуалізації пошуку інформації
- •Визначення контексту пошукових запитів
- •Інформаційно-пошукові агенти
- •Мультиагентні інформаційно-пошукові системи
- •Висновки
- •Список літератури
- •Контрольні питання
- •Додаток 1. Перелік скорочень
- •Додаток 2. Тести для перевірки знань з курсу «Сучасні інформаційні системи і технології»
- •Додаток 3. Глосарій
- •Алфавітно ─предметний покажчик
Мультимедійна інформація
Будь-яка інформація, що не є текстовою, вважається мультимедійною. Це можуть бути зображення, музика, цифрове відео, цифрове аудіо. Для публікації та поширення через Інтернет такої інформації використовують стандарти форматів подання мультимедійної інформації MPEG, розроблені спеціальною експертною групою з питань рухомих зображень Moving Picture Experts Group, створеною в 1988 р. з ініціативи Об'єднаного Комітету Міжнародної Організації по Стандартизації (ISO) і Міжнародної Електротехнічної Комісії (IEC): MPEG-1 (ISO/IEC 11172), MPEG-2 (ISO/IEC 13818), MPEG-4 (ISO/IEC 14496), MPEG7 (ISO/IEC JTC1/SC29/WG11) та MPEG21 (ISO/IEC JTC1/SC29/WG11/N4801).
Стандарт ущільнення зображення і звуку, призначений для використання при записі на CD-ROM і Video CD MPEG-1, був прийнятий у 1993 р. MPEG-2 - стандарт ущільнення рухомого зображення і звуку, остаточно затверджений як міжнародний стандарт у 1994 р. MPEG-4 - стандарт ущільнення рухомого зображення і звуку, призначений для передачі даних з низькою швидкістю, приміром, по телефонних лініях. Стандарти MPEG-1 і MPEG-2 визначили розвиток відео-CD, MP3, DVD, цифрового телебачення тощо. Вони описують принципи подання аудіовізуальної інформації з використанням методів компресії. Стандарт MPEG-4 пропонує об'єктно-орієнтоване подання мультимедійних даних. Перша версія цього стандарту була розроблена в 1999 році, надалі робота над ним була продовжена.
Основне призначення MPEG-7 - це пошук мультимедійної інформації. MPEG-7 забезпечує стандартизацію опису різних типів мультимедійної інформації (а не для її кодування). Його офіційна назва - "Multimedia Content Description Interface" (інтерфейс опису мультимедійних даних).
MPEG-7 призначений як для користувачів-людей, так і для автоматичних систем, що обробляють аудіовізуальний матеріал. Основні засоби, що використовуються в описах MPEG-7, - це мова DDL (Description Definition Language), схеми описів (DS) і дескриптори (D). DDL – це не мова моделювання, подібна до UML (Unified Modeling Language), а мова схем для подання результатів моделювання аудіовізуальних даних. За основу DDL обрано XML.
Графічні формати Інтернет
Для подання графічної інформації зараз широко застосовують такі формати, як SMIL (Synchronized Multimedia Integration Language), SVG (Scalable Vector Graphics), VML (Vector Markup Language, Microsoft), VRML (Virtual Realty Modelling Languagy), PGML (Precision Graphics Markup Language, Adobe).
Специфікація SVG 1.0, розроблена консорціумом W3C базується на мові XML. SVG дозволяє створювати двомірні векторні зображення й обмінюватися ними між різними платформами. На відміну від растрової графіки, що зараз застосовується в більшості Web-застосувань, векторна графіка дозволяє зберігати зображення у вигляді точок, відрізків і фігур. Звідси її масштабуємість, що дозволяє змінювати розміри зображень без утрати якості.
Мова VRML призначена для опису тривимірних зображень і оперує об'єктами, що описують геометричні фігури і їхнє розташування в просторі. Vrml-файл являє собою звичайний текстовий файл, що ынтерпретуэться браузером. Оскільки більшість браузерів не має убудованих засобів підтримки vrml, для перегляду Vrml-документів необхідно підключати допоміжну програму - Vrml-браузер.
SMIL - це рекомендований консорціумом W3С механізм створення документів, що містять синхронізовану мультимедійну інформацію. Такі документи називаються SMIL-презентаціями і являють собою набір інструкцій, що описують текстові, відео- і аудіодані. За допомогою SMIL можна стандартним способом пов’язувати і синхронізувати різні елементи - текст, графіку, звук, відео тощо. SMIL застосовують у мережному телебаченні і дистанційній освіті. Фрагменти SMIL-презентацій можна вставляти в HTML-сторінки. Їх інтерпретують спеціальні модулі розширення браузерів. Для використання SMIL досвід програмування не обов'язковий.