
- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
Міри по контролю доступу можна розбити на дві категорії:
Контроль доступу, що здійснюється по відношенню до користувача. Його часто називають аутентифікацією, що не зовсім правильно, оскільки цей термін широко використовується у зв’язку з аутентифікацією повідомлень, тобто може бути використаний для різних цілей. Найбільш розповсюджений контроль доступу користувача – це процедура реєстрації, при якій користувачеві необхідно ввести свій ідентифікатор та пароль. Система ж дозволить увійти лише тоді, коли його ідентифікатор співпаде з відомим системі і коли користувач знає пароль, пов’язаний з цим ідентифікатором.
Контроль доступу, орієнтований на дані, полягає в тому, що кожному користувачеві може відповідати профіль, в якому вказуються дозволені операції і режими доступу до файлів.
Система управління файлами або базою даних базується на загальній моделі під назвою матриці доступу (access matrix) (рис.3). В неї входять:
суб’єкти – ідентифікатори окремих користувачів та груп користувачів, хоча контроль доступу може виконуватись і не по відношенню до користувачів, а по відношенню до терміналів, вузлів, додатків;
об’єкти – все те, до чого доступ контролюється (файли, програми, сегменти пам’яті);
права доступу – спосіб, за допомогою якого суб’єкт здійснює доступ до об’єкта (зчитування, записування, виконання).
|
Файл 1 |
Файл 2 |
Файл 3 |
Файл 4 |
Обліковий запис 1 |
Обліковий запис 2 |
Користувач А |
Власник R W |
|
Власник R W |
|
Кредит запитів |
|
Користувач В |
R |
Власник |
W |
R |
Дебет запитів |
Кредит запитів |
Користувач С |
R W |
R |
|
Власник R W |
|
Дебет запитів |
Рисунок 3 - Матриця доступу |
На практиці матриця доступу застосовується рідко. Як правило, при реалізації вона розкладається одним з двох способів.
Списки контроля доступу (access control list) – матриця доступу розкладається за стовпчиками, і тоді кожному об’єкту відповідає список, в якому перелічені користувачі, а також вказані їх права доступу (рис.4,а).
|
|
а) Списки управління доступом для файлів з матриці доступу |
б) Списки (мандати) можливостей для файлів з матриці доступу |
Рисунок 4 - Приклад структур управління доступом |
Мандати можливостей (capabilitytickets),або списки можливостей – вони отримуються в результаті розкладання матриці доступу за рядками (рис.4,б). В мандаті можливостей вказані об’єкти і операції, санкціоновані для даного користувача.
Оскільки мандати можливостей можуть бути розсіяні по системі, вони є більшою проблемою для безпеки, ніж списки контролю доступу, а тому зберігати їх треба в області пам’яті, що є недоступною для користувача.
1.6 Категорії зламщиків
Зламщики (хакери, крекери) є найбільш відомою загрозою для безпеки операційних систем (інший вид загроз – це віруси). Ідентифікують такі класи зламщиків:
удавальник (рос. “притворщик”) – особа, що не має повноважень щодо використання комп’ютера, яка проникає в систему, не дивлячись на контроль доступу системи, і використовує обліковий запис законного користувача. Удавальник – це, як правило, стороння людина;
правопорушник – законний користувач (зазвичай не стороння людина), що отримує доступ до даних, програм та ресурсів, до яких у нього немає доступу, або той, у якого є доступ, але він зловживає своїми привілеями;
таємний користувач – особа, яка заволоділа управлінням в режимі суперкористувача і використовує його для того, щоб запобігти аудита і перебороти контроль доступу, або для запобігання збору даних щодо аудита. Це може бути як стороння людина, так і не стороння.
Наслідки атак зловмисників можуть бути різними – від незначних до досить таки серйозних. Внизу шкали зламщиків розташовані ті, які хочуть просто використати мережі і дізнатись, що і де знаходиться. На протилежному кінці шкали розміщуються індивідууми, що намагаються прочитати службові дані, використати несанкціоновану зміну даних або зруйнувати систему.