- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
При роботі з документом Word виконує різні дії: відкриває документ, зберігає, друкує, закриває і т.д. При цьому Word шукає і виконує відповідні вбудовані макроси – при збереженні файла по команді File/Save викликається макрос FileSave, при збереженні по команді File/SaveAs - FileSaveAs, при друці документів – FilePrint і т.д., якщо, звичайно, такі макроси визначені.
Існує також декілька"авто-макросів",що автоматично викликаютьсяпри різних умовах. Наприклад, при відкритті документа Word перевіряє його на наявність макросу AutoOpen. Якщо такий макрос присутній, то Word виконує його. При закритті документа Word виконує макрос AutoClose, при запуску Word викликається макрос AutoExec, при завершенні роботи–AutoExit, при створенні нового документа–AutoNew.
Схожі механізми (але з іншими іменами макросів і функцій) використовуються в Excel (Auto_Open, Auto_Close, Auto_Activate, Auto_Deactivate) і в Office (Document_Open, Document_Close, Document_New), у яких роль авто- і вбудованих макросів виконують авто- і вбудовані функції, що є присутнім у якому-небудь макросі чи макросах, причому в одному макросі можуть бути присутнім декілька вбудованих і функцій.
Автоматично (тобто без участі користувача) виконуються також макроси/функції, асоційовані з якою-небудь клавішею або моментом часу або датою, тобто Word/Excel викликають макрос/функцію при натисканні на яку-небудь конкретну клавішу (чи комбінацію клавіш) або при досягненні якого-небудь моменту часу. У Office97 можливості по перехопленню подійдещорозширені, але принцип використовується тойсамий.
Макро-віруси, що вражають файли Word, Excel чи Office, як правило, користуються одним із трьох перерахованих вище прийомів – у вірусі або присутній авто-макрос (авто-функція), або перевизначений один зі стандартних системних макросів (асоційований якимось пунктом меню), або макрос вірусу викликається автоматично при натисканні на якусь клавішу чи комбінацію клавіш. Існують такожнапіввіруси, що не використовують цих прийомів і розмножуються, тільки коли користувач сам запускає їх.
Таким чином, якщо документ заражений, при відкритті документа Word викликає заражений автоматичний макрос AutoOpen (чи AutoClose при закритті документа) і, таким чином, запускає код вірусу, якщо це не заборонено системною змінною DisableAutoMacros. Якщо вірус містить макроси зі стандартними іменами, вони одержують керування під час виклику відповідного пункту меню (File/Open, File/Close, File/SaveAs). Якщо ж перевизначений який-небудь символ клавіатури, то вірус активізується тільки після натискання на відповідну клавішу.
Більшість макро-вірусів містять свої функції у вигляді стандартних макросів. Існують, однак, віруси, що використовують прийоми приховування свого коду ізберігаютьсвій код у вигляді не-макросів. Відомо три подібних прийоми, усі вони використовують можливість макросів створювати, редагувати і виконувати інші макроси. Як правило, подібні віруси мають невеликий (іноді–поліморфний) макрос-завантажник вірусу, що викликаєвбудований редактор макросів, створює новий макрос, заповнює його основним кодом вірусу, виконує і потім, як правило, знищує (щоб сховати сліди присутності вірусу). Основний код таких вірусів присутній або в самому макросі вірусу у вигляді текстових рядків (іноді–зашифрованих), або зберігається в областізмінних документачи в області Auto-text.