- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
3.9.4 Види антивірусних програм
Самими популярними й ефективними антивірусними програмами є антивірусні сканери, монітори, фаги (поліфаги),ревізори. Застосовуються також різного роду блокувальники і іммунізатори (вакцини). Розглянемо характеристики кожного з цих видів програм.
Сканери (scanner)
Сканери (детектори) здатні виявити фіксований набір суттєвих вірусів у файловій системі, секторах і системній пам’яті, а потім – негайно видалити більшість з них. Для пошуку вірусів сканери використають так звані "маски" (або сигнатуру)–деяку постійну послідовність коду, специфічну для конкретного вірусу.
У випадку, якщо вірус не містить у собі постійної маски (наприклад, поліморфік-вируси), використовуються інші методи, засновані на описі всіх можливих варіантів коду на алгоритмічній мові.
У багатьох популярних сканерах (наприклад Антивірус Касперського, Doctor Web, Norton Antіvіrus, McAfee, Panda Antіvіr, AntіVіr Personal Edіtіon і ін.) застосовується режим евристичного сканування. Цей режимполягає в тому, що програма не просто шукає віруси, а проводить аналіз послідовності команд укожному об’єкті, який перевіряється,здійснює набір деякої статистики,згодом приймає ймовірне рішення типу: "можливо заражений" або "не заражений".
Евристичне сканування являє собою ймовірнісний метод пошуку вірусів, що, врешті решт, забезпечує можливість визначення невідомих програмі вірусів, але разом з цим збільшує кількість помилкових спрацьовувань (повідомлень, знайдених вірусах у файлах, де насправді їх немає).
Основна ідея такого підходу полягає у тому, що евристика спочатку розглядає поведінку програми, а потім зіставляє його з характерним для зловмисної атаки, на зразок поведінки троянського коня. Встановити модель поведінки і ухвалити рішення щодо нього можна за допомогою декількох механізмів. Для того, щоб виявити і визначити всі можливі дії програми, використовують два підходи: сканування іемуляція.
Підхід зі скануванням припускає пошук «поведінкових штампів», наприклад, найтиповіших низькорівневих способів відкриття файлів. Або процедура сканування звичайного виконуваного файлу проглядає всі місця, де програма відкриває інший файл, і визначає, якого роду файли вона відкриває і що в них записує.
Другий метод визначення поведінки – емуляція. Такий підхід дещо складніший. Програма пропускається через емулятор Windows або макроемулятор Macintosh або Word з метою подивитися, що вона робитиме. Проте виникають питання, тому що в цьому випадку багато що залежить від чудасій вірусів. Наприклад, якщо вірус запрограмований на форматування жорсткого диска 25 лютогоо10 годиніранку, а при емуляції цього вірусу на симуляторідата встановлена на 24 лютого, то вірус поки не проявить свої наміри.
Вся хитрість швидкого розпізнавання полягає в поєднанні двох підходів і отриманні найдокладнішого каталога поведінкових штампів за можливо коротший час. Для перевірки факту зараження файлу вірусом фахівці можуть використовувати різні варіанти штучного інтелекту – експертні системи і нейронні мережі.
Недолік евристичного підходу полягає якраз в його еврістичності. Завжди є вірогідність, що надзвичайно підозрілий файл насправді абсолютно нешкідливий. Проте останній евристичний механізм Symantec під назвою Bloodhound дозволяє знайти до 80% невідомих вірусів виконуваних файлів і до 90% невідомих макровірусів. Варто також помітити, що програми-детектори не дуже універсальні, оскільки здатні знайти тільки відомі віруси. Деяким таким програмам можна повідомити спеціальну послідовність байт, характерну для якогось вірусу, і вони зможуть знайти інфікованіним файли: наприклад, це уміють NotronAntiVirus або AVP-сканер.
Різновидом сканерів є так звані таблетки – спеціалізовані програми, орієнтовані на пошук певного типу або сімейства вірусів, наприклад, троянів, макровірусів та інших (наприклад, Antі-Trojan, Trojan Remover).
Слід зазначити, що використання спеціалізованих сканерів, розрахованих тільки на макровіруси, іноді буває більше зручним і надійним рішенням для захисту документів MS Word і MS Excel.
До недоліків сканерів варто віднести тільки те, що вони охоплюють далеко не всі відомі віруси й вимагають постійного відновлення антивірусних баз. З огляду на частоту появи нових вірусів і їх короткий життєвий цикл, для використання сканерів необхідно налагодити одержання свіжих версій не рідше одного-двох разів на місяць. В іншому випадку їхня ефективність істотно знижується.