- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
Монітори
Монітори – це різновид сканерів, які, постійно перебуваючи в пам'яті, відслідковують вірусоподобні ситуації, які відбуваються з диском і пам'яттю (тобто виконують безперервний моніторинг). Прикладом таких антивірусів може бути програма Kaspersky Antі-Vіrus або SpіDer Guard.
До недоліків цих програм можна віднести, наприклад, імовірність виникнення конфліктів з іншим програмним забезпеченням, як і для сканерів – залежність від нових версій вірусних баз, а також можливість їхнього обходу деякими вірусами.
Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
Фаги – це програми, здатні не тільки знаходити, але і знищувати віруси, тобто лікувати «хворі» програми (поліфаг може знищити багато вірусів). До поліфагів відноситься і така стара програма, як Aidstest, яка знаходить і знешкоджує близько 2000 вірусів.
Основний принцип роботи традиційного фага простий і не є секретом. Для кожного вірусу шляхом аналізу його коду, способів зараження файлів і т.д. виділяється деяка характерна тільки для нього послідовність байтів –сигнатура. Пошук вірусів в простому випадку зводиться до пошуку їх сигнатур (так працює будь-який детектор).
Сучасні фаги використовують інші методи пошуку вірусів. Після виявлення вірусу в тілі програми (або завантажувального сектора, який теж містить програму початкового завантаження) фаг знешкоджує його. Для цього розробники антивірусних засобів ретельно вивчають роботу кожного конкретного вірусу: що він псує, як він псує, де він ховає те, що зіпсує (якщо ховає). В більшості випадків фаг можевидалити вірус і відновити працездатність зіпсованих програм. Але необхідно добре розуміти, що це можливо далеко не завжди.
Ревізори
Ревізори –це програми, принцип роботи яких заснований на підрахунку контрольних сум (CRC-сум) для присутніх на диску файлів і системних секторів.
Прикладом такого антивірусу може бути програма ADіnf32. Ці контрольні суми потім зберігаються в базі даних антивірусу (у таблицях) разом із відповідною інформацією: довжинами файлів, датами їх останньої модифікаціїіт.д. При наступному запуску ревізори звіряють відомості, що містяться в базі даних, з реально підрахованими значеннями. Якщо інформація про файл, записана в базі даних, не збігається з реальними значеннями, то ревізор попереджає про те, що файл, можливо, був змінений або заражений вірусом.
Ревізори вміють вчасно виявляти зараження комп'ютера практично кожним з існуючих на сьогоднівірусів, не допускаючи розвитку епідемії, а сучасні версії ревізора вміють негайно видаляти більшість навіть раніше незнайомих їм вірусів.
До недоліків ревізорів можна віднести те, що для забезпечення безпеки вони повинні використовуватися регулярно. Але безсумнівними їхніми перевагами є висока швидкість перевірок і те, що вони не вимагають частого відновлення версій.
Антивірусні блокувальники
Антивірусні блокувальники – це резидентні програми, які перехоплюють небезпечні ситуації, і повідомляють про це користувача (наприклад, AVP Offіce Guard). До ситуацій, що відслідковуються, належать, наприклад, відкриття виконуваних файлів для записування і записування в boot-сектори дисків або MBR вінчестера, спроби програми залишитися резидентною і т.д. Доречі, відзначені події харектерні для вірусів у моменти їх розмноження.
Блокувальники дозволяють обмежити розповсюдження епідемії, поки вірус не буде знищений. Практично всі резидентні віруси визначають факт своєї присутності в пам'яті машини, викликаючи яке-небудь програмне переривання з «хитрими» параметрами. Якщо написати просту резидентну програму, яка імітуватиме наявність вірусу в пам'яті комп'ютера, правильно «відзиваючись» на певний пароль, то вірус, швидше за все, визнає цю машину вже зараженою.
Навіть якщо деякі файли на комп'ютері містять в собі код вірусу, при використанні блокувальника зараження всієї решти файлів не відбудеться. Для нормальної роботи такої програми необхідно запустити блокувальник раніше всієї решти програм, наприклад, у файлі CONFIG.SYS. Але якщо вірус встиг заразити COMMAND.COM або стартує із завантажувального сектора, то антівірус-блокировщик не допоможе.
До переваг блокувальників можна віднести вміння виявляти вірус на самій ранній стадії його розмноження, а до недоліків –здатність деяких вірусів обходити блокувальники, а також наявність неправдивих спрацьовувань.