- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
3.8 Поліморфік-віруси
Не так давно виявлення вірусів було простою справою: кожен вірус створював точну копію самого себе при тиражуванні і інфікуванні нових файлів і завантажувальних секторів, тому антивірусним програмам необхідно було тільки знати послідовність байтів, що становлять вірус. Для кожного вірусу фахівці виявляли унікальну послідовність байтів – його сигнатуру. Наявність такої сигнатури служила високонадійним індикатором присутності небажаного коду, що і примусило авторів вірусів спробувати приховувати будь-яку послідовність байтів, здатну видати присутність їх творінь. Вони стали робити цешляхом шифрування вірусів.
Віруси, що шифрують свій код, відомі досить давно. Проте самі процедури розшифрування доситьлегко виявити, зокрема, тому, що далеко не всі автори вірусів мають досить знань для написання власних процедур шифрування і розшифрування, тому багато вірусів використовують для цьогоодин і тойсамийкод. Тепер сканери вірусів шукають певні процедури розшифрування. Хоча виявлення такої процедури ще нічого не говорить про те, який саме вірус присутнійузашифрованому вигляді, алеце вжесигнал про наявність вірусу. Тому останнім прийомом зловмисників стає поліморфізм.
Перші поліморфні віруси Tequila і Maltese Amoeba з'явилися в 1991 році. Все б нічого, але в 1992 році автор, відомий під псевдонімом Dark Avenger, написав свого роду комплект «Сделай сам» для мутаційного механізму, який він зробив частиною вірусу Maltese Amoeba. До 1992 року розробники вірусів працювали насправді дарма. Абсолютно ясно, що кваліфікація професіоналів у сфері антивірусної безпеки ніяк не нижча, і тому багатомісячні зусилля “вірусописьменників” коштували в крайньому випадку зайвих годин роботи для фахівців. Адже всі зашифровані віруси обов'язково містили якийсь незашифрований фрагмент: сам розшифровувач або деяку його частину, по яких можна було б побудувати сигнатуру даного вірусу і потім вже боротися з ним звичними способами.
Ситуація змінилася, коли були придумані алгоритми, що дозволяють не тільки шифрувати код вірусу, але і міняти розшифровувач. Сама постановка такої задачі питань не викликає: ясно, що можна побудувати різні розшифровувачі. Суть у тому, що цей процес автоматизований, і кожна нова копія вірусу містить новий розшифровувач, кожен біт якого може відрізнятися від бітів розшифровувачакопії, що породила її.
Отже, до поліморфік-вірусів відносяться ті з них, які неможливо (чи вкрай важко) знайти за допомогою так званих вірусних масок – ділянок постійного коду, специфічних для конкретного вірусу. Досягається це двома основними способами:
шифруванням основного коду вірусу з непостійним ключем і випадковим набором команд розшифровувача;
зміною самого виконуваного коду вірусу.
Існують також інші, досить екзотичні приклади поліморфізму: DOS-вірус "Bomber", наприклад, не зашифрований, однак послідовність команд, що передає керування коду вірусу, є цілком поліморфною. Поліморфізм різного ступеня складності зустрічається у вірусах усіх типів – завантажувальних, файлових і навіть у макро-вірусах.