- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
3.7 Стелс-віруси
Стелс-віруси тими чи іншими способами приховують факт своєї присутності в системі, підставляючи замість себе незаражені ділянки інформації. Крім того, такі віруси при зверненні до файлів використовують досить оригінальні алгоритми, що “обманюють” резидентні антивірусні програми.
Відомі стелс-віруси всіх типів – завантажувальні віруси, файлові DOS-віруси і навіть макро-віруси.
3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
Завантажувальні стелс-віруси для приховання свого коду використовують два основних способи.
Перший спосібполягає в тому, що вірус перехоплює команди читання зараженого сектора (INT 13h) і підставляє замість нього незаражений оригінал. Цей спосіб робить вірус невидимим для будь-якої DOS-програми, включаючи антивіруси, нездатні "лікувати" оперативну пам'ять комп'ютера. Можливе перехоплення команд читання секторів на рівні більш низькому, чим INT 13h.
Другий спосібспрямований проти антивірусів, що підтримують команди прямого читання секторів через порти контролера диска. Такі віруси при запуску будь-якої програми (включаючи антивірус) відновлюють заражені сектори, а після закінчення її роботи знову заражають диск. Оскільки для цього вірусу приходиться перехоплювати запуск і закінчення роботи програм, то він повиненперехоплювати також DOS-переривання INT 21h.
З деяким застереженням стелс-вірусами можна назвати віруси, що вносять мінімальні зміни в сектор, що заражається (наприклад, при зараженні MBRзмінюютьтільки активнуадресузавантажувального сектора–зміні підлягають тільки 3 байти), або маскуються під код стандартного завантажника.
3.7.2 Файлові стелс-віруси
Більшість файлових стелс-вірусів використовує ті самі прийоми, що приведено вище: вони або перехоплюють DOS-виклики звертання до файлів (INT 21h), або тимчасово лікують файл при його відкритті і заражають при закритті. Так само, як і для boot-вірусів, існують файлові віруси, що використовують для своїх стелс-функцій перехоплення переривань більш низького рівня – виклики драйверів DOS, INT 25h і навіть INT 13h.
Повноцінні файлові стелс-віруси, що використовують перший спосіб приховання свого коду, здебільшого досить громіздкі, оскільки їм приходитися перехоплювати велику кількість DOS-функцій роботи з файлами: відкриття/закриття, читання/записування, пошук, запуск, перейменування і т.д., причому необхідно підтримувати обидва варіанти деяких викликів (FCB/ASCII), а після появи Windows 95/NT їм стало необхідно також обробляти третій варіант – функції роботи з довгими іменами файлів.
Деякі віруси використовують частинуфункцій повноцінного стелс-віруса. Найчастіше вони перехоплюють функції DOS FindFirst і FindNext (INT 21h, AH=11h, 12h, 4Eh, 4Fh) і зменшують розмір заражених файлів. Такий вірус неможливо визначити по зміні розмірів файлів, якщо, звичайно, він резидентно знаходиться в пам'яті.
Програми, що не використовують зазначені функції DOS (наприклад, "Нортоновськіутиліти"), а прямо використовуютьвміст секторів, що зберігають каталог, показують правильну довжину заражених файлів.
3.7.3 Макро-стелс-віруси
Реалізація стелс-алгоритмів у макро-вірусах є, напевно, найбільш простою задачею–досить усього лише заборонити виклик менюFile/ TemplatesабоTools/Macro. Досягається це або видаленням цих пунктів меню зі списку, або їхньою підміною на макросиFileTemplatesіToolsMacro.
Частково стелс-вірусами можна назвати невелику групу макро-вірусів, що зберігають свій основний код не в самому макросі, а в інших областях документа–у йогозмінних чи в Auto-text.