
- •1 Проблема захисту операційних систем
- •1.1Основні вимоги до безпеки комп’ютерних систем
- •1.2 Класифікація загроз безпеці комп’ютерних систем
- •1.2.1 Загроза за метою реалізації
- •1.2.2 Загроза за об’єктом атаки
- •1.2.3 Загроза за принципом впливу на кс
- •1.2.4 Загроза за характером впливу на кс та його об’єкти
- •1.2.5 Загроза через появи помилок захисту
- •1.2.6 Загроза за способом впливу на кс
- •1.2.7 Загроза за засобами атаки
- •1.2.8 Загроза за станом об’єкта атаки
- •1.3 Рівні (варіанти) захисту операційних систем
- •1.4 Об’єкти захисту в операційних системах
- •1.4.1 Захист пам’яті
- •1.4.2 Контроль доступу як захист даних та програм
- •1.6 Категорії зламщиків
- •1.7 Атаки на рівні операційних систем
- •1. Крадіжка пароля:
- •Контрольні питання
- •2 Характеристика найпоширеніших загроз безпеці комп’ютерних систем
- •2.1 Несанкціонований доступ (unauthorizedaccess) - нсд
- •2.2 Незаконне використання привілеїв
- •2.3 Атаки “салямі” (salami attack)
- •2.4 Приховані канали (convertchannels)
- •2.5 “Маскарад” (masquerade)
- •2.7 “Зламування системи” (break-in)
- •2.8 Шкідливе програмне забезпечення
- •2.8.2 Логічні бомби
- •2.8.3 Троянські коні (TrojanHorse)
- •2.8.4 Віруси
- •2.8.5 Черв’яки
- •2.8.6 Зомбі
- •2.8.7 "Жадібні" програми (greedy program)
- •2.8.8 Захоплювачі паролів (password grabber)
- •2.8.9 Утиліти схованого адміністрування (backdoor)
- •2.8.11 Конструктори вирусів
- •2.8.12 Поліморфні генератори
- •Контрольні питання
- •3 Віруси як шкідливе програмне забезпечення
- •3.1 Класифікація комп'ютерних вірусів
- •3.1.1 Віруси за середовищем їх існування
- •3.1.2 Віруси за способом зараження
- •3.1.3 Віруси за особливостями використовуваних алгоритмів
- •3.1.4 Віруси за деструктивними можливостями
- •3.2 Систематизація комп’ютерних вірусів
- •3.2.1 Класифікаційний код вірусу
- •3.2.2 Дескриптор вірусу
- •3.2.3 Сигнатура вірусу
- •3.3 Файлові віруси
- •3.3.1 Класифікаційний код файлового вірусу
- •Префікс файлового віруса
- •Кількісна характеристика
- •3.3.2 Дескриптор файлового вірусу.
- •3.3.3 Сигнатура файлового вірусу
- •3.3.4 Види файлових вірусів
- •Overwriting - віруси
- •Parasitic-віруси
- •Компаньйон-віруси
- •Link-віруси
- •Файлові хробаки
- •3.3.5 Алгоритм роботи файлового вірусу
- •3.3.6 Приклади файлових вірусів
- •3.4 Завантажувальні (бутові) віруси
- •3.4.1 Класифікаційний код завантажувального вірусу
- •Префікс
- •Кількісна характеристика
- •3.4.2 Дескриптор завантажувального вірусу
- •3.4.3 Сигнатура бутового вірусу.
- •3.4.4 Принцип дії завантажувальних вірусів
- •3.4.5 Розташування завантажувального вірусу
- •3.4.6 Алгоритм роботи завантажувального вірусу
- •Приклади завантажувальних вірусів Brain, сімейство
- •3.5 Макро-віруси
- •3.5.1 Причини зараження макро-вірусами
- •3.5.2 Загальні відомості про віруси в ms Office
- •3.5.3Принципи роботиWord/Excel/Office97-вірусів
- •Алгоритм роботи Word макро-вірусів
- •Алгоритм роботи Excel макро-вірусів
- •Алгоритм роботи вірусів для Access
- •3.5.6 Приклади макро-вірусів
- •3.6 Мережеві віруси
- •3.6.3 Скрипт-хробаки
- •3.6.4 Приклади мережевих вірусів
- •3.7 Стелс-віруси
- •3.7.1 Завантажувальні стелс-віруси
- •3.7.2 Файлові стелс-віруси
- •3.7.3 Макро-стелс-віруси
- •3.7.4 Приклади стелс-вірусів
- •Rasek, сімейство
- •3.8 Поліморфік-віруси
- •3.8.1 Поліморфні розшифровувачі
- •3.8.2 Рівні поліморфізму
- •3.8.3 Зміна виконуваного коду
- •Приклади поліморфік-вірусів
- •Predator (файлово-завантажувальні)
- •OneHalf, сімейство
- •Cheeba, сімейство
- •3.9 Способи захисту від вірусів
- •3.9.1 Систематичне архівування важливої інформації
- •3.9.2 Обмеження ненадійних контактів
- •3.9.3 Використання антивірусних програм
- •3.9.4 Види антивірусних програм
- •Сканери (scanner)
- •Монітори
- •Фаги (поліфаги) (scanner/cleaner, scaner/remover)
- •Ревізори
- •Антивірусні блокувальники
- •Іммунізатори або вакцини
- •Контрольні питання
- •4 Найпростіші методи захисту інформації в операційних системах
- •Установки і налаштування системи захисту
- •Періодичне очищення меню Документи (Documents)
- •Очистка і установка Корзини (RecycleBin)
- •Видалення або перейменування ярликів
- •Видалення і перейменування пунктів меню Start
- •Приховування Панелі задач
- •Захист від зміни і видалення файлів і папок
- •Резервне копіювання системи та шифрування дисків
- •4.2 Блокування доступу до комп’ютера за допомогою екранної заставки Wіndows
- •4.3 Використання пароля bіos
- •Захист за допомогою bіos
- •Встановленняпароля award bіos
- •Встановлення пароля amі bіos
- •Обхід пароля bіos
- •Використання утиліти debug
- •4.4Програмні продукти для найпростішого захисту
- •4.5 Відновлення інформації після сбоїв
- •Програма EasyRecovery Pro
- •Програма FinalData
- •Програма GetDataBack
- •Контрольні питання
- •5 Пакування, архівація і шифрування даних в операційних системах
- •5.1 Історичні відомості
- •5.2.1 Стискання виконуваних файлів
- •5.2.2 Стискання динамічних бібліотек
- •5.3 Продуктивність пакування файлів
- •5.4 Принципи роботи програм-архіваторів
- •Програми архівації файлів
- •Шифрування файлів у програмах Microsoft
- •Контрольні питання
- •6 Ідентифікація користувача
- •6.1 Основні методи ідентифікації
- •6.2 Ідентифікація за клавіатурним почерком
- •6.2.1 Настроювання
- •6.2.2 Ідентифікація за набором ключової фрази
- •6.2.3 Ідентифікація за “довільним” текстом
- •13.3 Інші способи ідентифікації
- •13.4 Графологічні можливості комп’ютера
- •13.5 Клавіатурні шпигуни
- •13.6 Програми для виявлення клавіатурних шпигунів
- •7.2.3 Загрози подолання парольного захисту
- •Парольні зламщики і методи їх роботи
- •Злам парольного захисту операційної системиUnix
- •Парольний захистWindows 95/98 і його ненадійність
- •Захист від несанкціонованого завантаження Windows 95/98
- •Запобігання кешуванню паролів в Windows95/98
- •Парольний захист вWindowsNt Формування, зберігання і використання паролів в Windows nt
- •Можливі атаки на базу даних sam
- •Деякі методи захисту від парольних зламщиків
3.6 Мережеві віруси
Мережеві вірусипоширюються по комп'ютерних мережах. Існують комбінації, наприклад,файлово-бутові віруси, які заражають і файли, і бут-сектори дисків. Крім того, у комп'ютерних мережах можуть розповсюджуватись віруси будь-яких типів. Віруси розповсюджуються від одного користувача до іншого внаслідок обміну програмними продуктами. Локальні мережі, як відомо, призначені для сумісного використання програмних пакетів кількома користувачами. Мережі дозволяють широко обмінюватися програмами і даними. Очевидно, що при цьому створюється зручне середовище для розповсюдження вірусу. Так, якщо вірус заразив програмуlogin.ехе, яка знаходиться на сервері і яку запускає кожен користувач при вході в мережу, то дуже швидко вірус з'явиться на всіх робочих станціях. Але на практиці ситуація виглядає не дуже драматично, бо мережні операційні системи мають механізми захисту і розподілу користувачів. При грамотному використанні цих можливостей можна обмежити область, в якій може розповсюдитись вірус, внесений з робочої станції, тільки робочою областю того користувача, який вніс його в систему.
Існують мережні віруси, які розраховані на спеціальні мережні диски, наприклад,на систему Netware–вони несанкціоновановходять у систему і, використовуючи максимальні повноваження супервізора, пошкоджують програми, які знаходяться на мережних дисках.
Все це свідчить про те, що рівень захищеності сучасних операційних систем поки що бажає бути кращим. Доки залишається принципова можливість такого втручання, доти існує небезпека появи таких вірусів.
3.6.1 IRC-хробаки
IRC (Internet Relay Chat) – це спеціальний протокол, розроблений для комунікації користувачів Інтернет у реальному часі. Цей протокол надає можливість так званої Інтернет-розмови за допомогою спеціально розробленого програмного забезпечення. IRC чимось схожий на телефонну розмову, за винятком того, що в розмові можуть брати участь більш двох співрозмовників, що поєднуються по інтересах у різні групи IRC-конференцій. Для підтримки IRC-конференцій створені різні IRC-сервера, до яких підключаються учасники IRC-розмов. В усьому світі нараховується величезна кількість IRC-серверів, об'єднаних у так звані мережі. Найбільшою є мережа EFnet, сервер якої щодня одночасно відвідують кілька десятків тисяч користувачів.
Для підключення до IRC-сервера і ведення IRC-розмов розроблені спеціальні програми – IRC-клієнти. Підключившись до IRC-сервера за допомогою програми-клієнта, користувач завичай вибирає тему IRC-конференції, командою join входить в одну або декілька конференцій ("канали" у термінах IRC) і починає спілкування з іншими "мешканцями" цих каналів.
Крім відвідування загальних (public) конференцій користувачі IRC мають можливість спілкуватися один-на-один з будь-яким іншим користувачем (private), при цьому вони навіть не обов'язково повинні бути на одному каналі. Крім цього існує досить велика кількість IRC-команд, за допомогою яких користувач може одержати інформацію про інших користувачів і канали, змінювати деякі установки IRC-клієнта та інше. Існує також можливість передавати і приймати файли – саме на цій можливості і базуються IRC-хробаки.
3.6.2 IRC-клієнти
На комп'ютерах з MS Windows найпоширенішими клієнтами є mIRC і PIRCH. Це не дуже об'ємні, але досить складні програмні продукти, що крім надання основних послуг IRC (підключення до серверів і каналів) мають ще і масу додаткових можливостей.
До таких можливостей відносяться, наприклад, сценарії роботи (скрипти) і задання автоматичної реакції на різні події. Наприклад, з появою під час розмови визначеного слова IRC-клієнт передає повідомлення користувачу, що послав його. Можливе відключення користувача від каналу; посилка персональних повідомлень новим користувачам, що підключаються до каналу; і багато чого іншого. У PIRCH-клієнті, наприклад, подій, на які передбачена реакція, більше 50.