3.6 Мережеві віруси

Мережеві вірусипоширюються по комп'ютерних ме­режах. Існують комбі­нації, наприклад,файлово-бутові віруси, які заражають і файли, і бут-сек­то­ри дисків. Крім того, у ком­п'ютерних мережах можуть роз­пов­сюд­жу­ватись віруси будь-яких типів. Віруси розповсюджуються від одного користувача до ін­шого внаслідок обміну програмними продуктами. Локальні ме­режі, як відомо, призначені для сумісного використання програ­мних пакетів кількома користувачами. Мережі дозволяють ши­роко обмінюватися програмами і даними. Очевидно, що при цьому створюється зручне середовище для розповсюдження віру­су. Так, якщо вірус заразив програмуlogin.ехе, яка знаходиться на сервері і яку запускає кожен корис­тувач при вході в мережу, то дуже швидко вірус з'явиться на всіх робочих станціях. Але на практиці ситуація виглядає не дуже драматично, бо ме­реж­ні опе­раційні системи мають механізми захисту і розподілу користува­чів. При грамотному використанні цих можливостей можна об­межити область, в якій може розповсюдитись вірус, внесений з робочої станції, тільки робочою областю того користувача, який вніс його в систему.

Існують мережні віруси, які розраховані на спеціальні ме­режні диски, наприклад,на систему Netware–вони несанк­ціоновановходять у систему і, використовуючи максимальні по­вноваження супервізора, по­шкоджують програми, які знахо­дяться на мережних дисках.

Все це свідчить про те, що рівень захищеності сучасних опе­ра­цій­них систем поки що бажає бути кращим. Доки залиша­ється принципова можливість такого втручання, доти існує не­безпека появи таких вірусів.

3.6.1 IRC-хробаки

IRC (Internet Relay Chat) – це спеціальний протокол, розроблений для кому­нікації користувачів Інтернет у реальному часі. Цей протокол надає можливість так званої Інтернет-розмови за допомогою спеціально розробленого про­грамного забез­пе­чення. IRC чимось схожий на телефонну розмову, за винятком того, що в розмові можуть брати участь більш двох спів­роз­мов­ників, що поєднуються по інтересах у різні групи IRC-конференцій. Для підтримки IRC-конференцій створені різні IRC-сервера, до яких під­клю­чаються учасники IRC-розмов. В усьому світі нараховується величезна кіль­кість IRC-серверів, об'єднаних у так звані мережі. Найбільшою є мере­жа EFnet, сервер якої щодня одночасно відвідують кілька десятків тисяч користувачів.

Для підключення до IRC-сервера і ведення IRC-розмов розроблені спе­ці­аль­ні програми – IRC-клієнти. Підключившись до IRC-сервера за до­по­могою програми-клієнта, користувач завичай вибирає тему IRC-кон­фе­рен­ції, командою join входить в одну або декілька конференцій ("канали" у термінах IRC) і починає спілкування з іншими "мешканцями" цих каналів.

Крім відвідування загальних (public) конференцій користувачі IRC ма­ють можливість спілкуватися один-на-один з будь-яким іншим корис­тувачем (private), при цьому вони навіть не обов'язково повинні бути на одному каналі. Крім цього існує досить велика кількість IRC-команд, за допомогою яких користувач може одержати інформацію про інших користувачів і канали, змінювати деякі установки IRC-клієнта та інше. Існує також можливість передавати і приймати файли – саме на цій можливості і базуються IRC-хробаки.

3.6.2 IRC-клієнти

На комп'ютерах з MS Windows найпоширенішими клієнтами є mIRC і PIRCH. Це не дуже об'ємні, але досить складні програмні продукти, що крім надання основних послуг IRC (підключення до серверів і каналів) мають ще і масу додаткових можливостей.

До таких можливостей відно­сяться, наприклад, сценарії роботи (скрипти) і задання автоматичної реак­ції на різні події. Наприклад, з появою під час розмови визначеного слова IRC-клієнт передає повідомлення користувачу, що послав його. Мож­ливе відключення користувача від каналу; посилка персональних повідомлень новим користувачам, що підключаються до каналу; і багато чого іншого. У PIRCH-клієнті, наприклад, подій, на які передбачена реакція, більше 50.