План практичного заняття № 22

1. 1.   Сутність, інструменти, види, складові елементи, мета валютної політики.

2. 2.   Економічна сутність і необхідність валютного регулювання.

3. 3.   Валютний контроль, його зміст і завдання, суб’єкти.

4. 4.   Курсова політика НБУ.

План практичного заняття № 23

1. 1.   Формування та управління золотовалютним резервом країни.

2. 2.   Регулювання НБУ операцій, пов’язаних з рухом капіталу.

3. 3.   Регулювання НБУ поточних валютних операцій.

4. 4.   Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання.

Практичні завдання до теми

1. Тести до теми

1. 1.   Валютна політика – це:

1. 1)  регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій;

2. 2)  сукупність засобів, які здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до поточних і довгострокових цілей країни;

3) пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці країни.

2. 2.   Валютний курс – це:

1. 1)  установлене НБУ фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни;

2. 2)  ціна одиниці іноземної валюти, виражена в національній гро­шовій одиниці;

3. 3)  співвідношення між національною грошовою одиницею та валютами інших країн, яке складається залежно від попиту та пропозиції валют на валютному ринку.

3. 3.   Як змінюється валютний курс у країні, якщо спостерігається високий темп інфляції:

1. 1)  валютний курс знижується;

2. 2)  валютний курс залишається незмінним;

3. 3)  валютний курс підвищується.

4. 4.   Валютні інтервенції – це:

1. 1)  операції купівлі-продажу іноземної валюти з метою впливу на національну грошову одиницю;

2. 2)  регулювання облікової ставки залежно від цілей держави;

3. 3)  державні обмеження щодо операцій з іноземною валютою.

1. 5.   Котирування – це:

   1. 1)  операції з купівлі-продажу іноземної валюти;

   2. 2)  визначення курсу іноземної валюти;

   3. 3)  купівельна спроможність валюти.

2. 6.   Спеціальні права запозичення – це:

   1. 1)  цінні папери, що засвідчують боргове зобов’язання держави;

   2. 2)  права на кредит в МВФ, що відповідають розміру квоти держави;

   3. 3)  міжнародна кредитні і платіжні кошти.

3. 7.   Завдання, які виконує НБУ у сфері валютного регулювання:

   1. 1)  встановлює єдині форми обігу звітності;

   2. 2)  встановлює ліміти відкритої валютної позиції для банків та інших установ;

   3. 3)  правильні відповіді 1, 2.

4. 8.   Метою валютного контролю є:

   1. 1)  безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів;

   2. 2)  визначення валютного курсу;

   3. 3)  забезпечення дотримання резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

5. 9.   Чинники впливу на валютний курс:

   1. 1)  макроекономічні, мікроекономічні;

   2. 2)  мікроекономічні, кон’юнктурні;

   3. 3)  макроекономічні, кон’юнктурні.

6. 10.  Регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій – це:

   1. 1)    валютне регулювання;

   2. 2)    валютний контроль;

   3. 3)    котирування.