Задача для самоконтролю

Пояснити, як вплинуть на здатність комерційного банку створювати нові гроші та змінювати стан грошової пропозиції такі операції (за умови, що банк здійснюватиме їх незалежно одну від одної).

Вид операції	Сума в тис. грн
1.   Клієнт вносить на свій рахунок у банку готівкові кошти	45
2.   Банк надає позику у безготівковому порядку	130
3.   Банк збільшує свої обов’язкові резерви	75
4.   Банк залучає депозит іншого комерційного банку	220
5.   Банк розміщує депозит на рахунку в іншому банку	190
6.   Банк видає готівкові кошти клієнтові	35
7.   Банк отримує позику на міжбанківському ринку	77
8.   Банк погашає позику, отриману від центрального банку	115
9.   Банк збільшує резервний фонд	62

Визначити, як змінюватиметься здатність комерційного банку до створення нових грошей, якщо на момент проведення операцій у нього будуть наявні надлишкові резерви у розмірі 49 тис. грн, а всі наведені операції проводитимуться поступово (одна за одною).

Питання для самостійного вивчення

1. 1.   Зовнішній борг і роль НБУ у забезпеченні управління боргом.

2. 2.   Внутрішній державний борг і роль НБУ у забезпеченні управління боргом.

3. 3.   Удосконалення методів управління боргом країни з метою від­працювання дієвої грошово-кредитної політики в Україні.

4. 4.   Переваги і в чому обмеженість функцій «фінансового агента» уряду в Україні?

5. 5.   Яка з моделей організацій аукціонного продажу державних цінних паперів найбільш прийнятна для поточних умов в Україні? Що визначає переваги саме цієї моделі?

Рекомендована література: 1, 2, 21, 25, 27, 29.

 

Модуль 2. Центральний банк – провідник грошово-кредитної політики

Тема 9. Грошово-кредитна політика

Щоб зрозуміти сутність грошово-кредитної політики, необхідно врахувати, що в економічній літературі є кілька тлумачень цього поняття. Найбільш повно і точно сутність грошово-кредитної політики виражає її визначення як комплексу взаємозв’язаних, спрямованих на досягнення певних цілей заходів щодо регулювання грошового ринку, що їх проводить держава через свій центральний банк. Часто даний вид політики називають монетарною чи грошовою політикою.

З’ясування сутності грошово-кредитної політики передбачає вивчення її об’єктів, суб’єктів та цілей проведення. При цьому слід враховувати, що проведення грошово-кредитної політики потребує створення в країні відповідної інституційної основи. Ключовими складовими цієї основи є банківська система і грошовий ринок. Потрібно з’ясувати, які вимоги ставить перед банківською системою і грошовим ринком проведення ефективної грошово-кредитної політики.

Для розуміння ролі грошово-кредитної політики в ринковій економіці важливо розглянути її цілі, які поділяються на три групи: стратегічні, проміжні, поточні. Необхідно звернути увагу на дискусію, яка точиться в економічній літературі щодо стратегічних цілей. Зауважимо, що центральні банки різних країн неоднаково вирішують проблему вибору стратегічних цілей.

Важливо звернути увагу на конфлікт цілей, з’ясувати можливості центрального банку щодо впливу на основні макроекономічні змінні, тобто на реальний сектор економіки.

Центральний банк прямо не може впливати на основні макроекономічні змінні. Він може досягати поставлених стратегічних цілей через проміжні та поточні цілі. Тому грошово-кредитна політика має досить складний механізм впливу на реальну економіку, який називають трансмісійним (передавальним) механізмом грошово-кредитної політики. Для поглиблення своїх знань щодо результативності (ефективності) грошово-кредитної політики необхідно виділити й охарактеризувати основні ланки трансмісійного механізму грошово-кредитної політики, з’ясувати, які змінні центральні банки обирають проміжні та поточні цілі і які критерії вибору цілей необхідно брати до уваги.

Центральні банки впливають на економічні процеси проведенням певної грошово-кредитної політики. Тому при розгляді даної теми необхідно розглянути класифікацію грошово-кредитної політики за такими класифікаційними ознаками:

• –     за спрямованістю та мірою впливу регулятивних заходів на пропозицію грошей (крайні варіанти – монетарна експансія та політика рестрикції; проміжні – політика рефляції та політика дезінфляції);

• –     за критерієм охоплення регулятивними заходами суб’єктів грошового ринку (тотальна грошово-кредитна політику та селективну);

• –     за характером стратегічної мети, що слугує цільовим монетарним орієнтиром (таргетування грошових агрегатів, таргетування валютного курсу, таргетування інфляції, грошово-кредитна політика без номінального якоря).

Грошово-кредитна політика – одна із складових загальної економіч­ної політики держави, тому для визначення її впливу на реальний сектор економіки необхідно з’ясувати, як вона взаємодіє з іншими держав­ними заходами впливу на економічні процеси, і насамперед як вона взаємодіє з фіскальною політикою, зовнішньоекономічною політикою тощо. Слід звернути увагу на різні підходи щодо оцінки ефективності грошово-кредитної і фіскальної політики з боку кейнсіанців і монетаристів.

Оцінюючи в цілому ефективність грошово-кредитної політики, необхідно підкреслити її переваги та недоліки.

Завершуючи вивчення цієї теми, потрібно проаналізувати особливості визначення та реалізації грошово-кредитної політики в Україні на різних етапах перехідного періоду, а також зарубіжний досвід реалізації грошово-кредитної політики розвинутих країн світу.