2. Правильно / неправильно (так/ні)

1. 1.   Через проведення кредитної експансії центральні банки стимулюють зростання виробництва та покращення кон’юнктури.

2. 2.   Інструменти грошово-кредитного регулювання за формою поділяються на короткострокові та довгострокові.

3. 3.   Згідно з Законом України «Про Національний банк України» один із інструментів грошово-кредитної політики – регулювання імпорту та експорту капіталу.

4. 4.   Підвищення облікової ставки проводиться при стимулювальній грошово-кредитній політиці.

5. 5.   Мінімальні обов’язкові резерви – інструмент грошово-кредитної політики, сутність якого полягає в установленні обов’язкової норми ресурсів, яку комерційні банки повинні зберігати в центральному банку у відсотках до залучених депозитів.

6. 6.   Центральний банк збільшує портфель цінних паперів при проведенні політики «дорогих» грошей.

7. 7.   При зменшенні норми резервування збільшується величина гро­шової маси в обігу.

Задачі для самоконтролю

Задача 1

Обсяг грошової маси в країні на кінець року становив 520 млрд грн.На початку року центральний банк надав комерційним банкам кредит у розмірі 5 млрд грн і встановив норму обов’язкових резервів у розмірі 5 %. Як зміниться обсяг грошової маси в країні в результаті такої дії центрального банку?

Задача 2

На підставі інформації, що наведена в таблиці, розрахувати величину грошового мультиплікатора. Відповідь обґрунтувати.

Показники	Сума в млн грн
1.   Гроші поза банками	74984
2.   Строкові депозити в національній валюті	65983
3.   Резерви комерційних банків	19310
4.   Цінні папери власного боргу банків	1650
5.   Кошти на поточних рахунках	29056
6.   Вклади до запитання	19236
7.   Кількість готівки в касах комерційних банків.	84530

Питання для самостійного вивчення

1. 1.   Політика обов’язкових резервних вимог: зміст і ефективність.

2. 2.   Санкції НБУ при недотриманні комерційним банком норм обов’яз­кового резервування.

3. 3.   Процентна політика центрального банку: зміст, ефективність.

4. 4.   Політика рефінансування комерційних банків: зміст, ефективність.

5. 5.   Політика операцій на відкритому ринку: зміст, ефективність.

6. 6.   Інституційна основа грошово-кредитної політики.

7. 7.   Організаційно-економічні важелі реалізації грошово-кредитної політики.

Рекомендована література: 1, 2, 3, 21, 22, 23, 25, 27, 29, 33, 36, 37, 40.

 

Тема 11. Валютна політика. Валютне регулювання та контроль

У процесі вивчення теми варто зосередитись на економічній сутностіі необхідності валютної політики, валютного регулювання та валютного контролю, а також дослідити процес становлення системи валютного регулювання в Україні.

Щоб зрозуміти сутність валютного регулювання, необхідно передусім згадати визначення таких понять, як валюта, валютний курс, валютна політика. Потрібно знати, що валюта України —це єдиний законний засіб платежу на території держави, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог і зобов’язань, а порядок ввезення, переказування і пересилання валюти з-за кордону і за кордон визначається Національним банком України.

Слід запам’ятати, що невід’ємною складовою грошово-кредитної політики держави є валютна політика – сукупність заходів у сфері між­народних економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави. Інструментами валютної політики є валютні інтервенції й (в тій чи іншій мірі) деякі інструменти грошово-кредитного регулювання (дисконтна політика, операції на відкритому ринку, встановлення резервних вимог тощо). Основною метою валютної політики НБУ як складової монетарної політики єстабілізація валютного курсу національної грошової одиниці та збалан­сованість платіжного балансу країни.

Під час вивчення даної теми необхідно засвоїти, що валютне регулювання – це сукупність нормативних документів, встановлених орга­нами валютного регулювання у законодавчому чи адміністративному порядку, спрямованих на регулювання потоків капіталу в країну із країни, а також валютних операцій, що здійснюються в межах України, з метою підтримання стабільності курсу грошової одинці, стабільного рівня валютних резервів і збалансування міждержавних платежів.

Таким чином, валютне регулювання – це регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій.

Далі слід з’ясувати основні повноваження Національного банку України як органу валютного регулювання. При цьому потрібно ознайомитися з розробленими НБУ нормативними документами, що стосуються даної проблеми.

Необхідно зрозуміти сутність і організаційні засади проведення НБУ заходів у сфері валютного регулювання, а також знати, щодо основних повноважень НБУ входить: здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України; складання разом з Кабінетом Міністрів України платіжного балансу України; контроль за дотриманням затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; нагромадження і використання резервів валютних цінностей для здійснення державної валютної політики та ряд інших повноважень.

Широкий діапазон функціональних обов’язків НБУ у сфері валютного регулювання об’єктивно вимагає відповідних повноважень щодо виконання ним функції органу валютного контролю. Саме на НБУ покладені обов’язки головного органу валютного контролю в нашій державі.

Суб’єктами валютного регулювання та контролю виступають усі без виключення учасники валютних операцій:

• –     уповноважені банки-резиденти;

• –     юридичні особи-резиденти;

• –     фізичні особи-резиденти та нерезиденти.

Опрацьовуючи тему, особливу увагу слід звернути на обов’яз­ки НБУ щодо видачі ліцензій на здійснення валютних операцій та механізм установлення способів визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют.

Необхідно засвоїти механізм курсової політики Національного бан­ку, дослідити особливості цієї політики в поточному році і порівняти її ефективність за останні роки.

Актуальним є питання щодо формування золотовалютного резерву країни та управління ним. Потрібно вивчити механізм створення офіційних валютних резервів і використання їх Національним банком України для підтримання валютного (обмінного) курсу валюти України.

Роль центральних банків на ринку золота потребує детального вивчення. Варто здійснити порівняльний аналіз стратегії централь­них банків провідних країн світу в цій сфері і спроектувати результати цього аналізу на ситуацію в Україні.

На окрему увагу заслуговує вивчення обов’язкових для виконання комерційними банками нормативних актів НБУ щодо здійс­нення операцій на валютному ринку України.

Далі слід перейти до розгляду обов’язків Національного банку України, спрямованих на підтримання валюти України, для виконання яких він може бути суб’єктом міжбанківського валютного ринку. Необхідно з’ясувати структуру міжбанківського валют­ного ринку, а також порядок та умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку, які визначаються Національним банком України.

Особливу увагу слід звернути на механізм здійснення валютних операцій на міжнародних валютних ринках уповноваженими банками та фінансовими установами.

У межах цієї теми обов’язково потрібно вивчити механізм регулювання НБУ поточних валютних операцій і валютних операцій, пов’я­за­них із рухом капіталу, а також застосування валютних обмежень.

Важливо з’ясувати принципи складання платіжного балансу країни, його зміст і використання в регулятивній діяльності НБУ. Потім треба ознайомитись з формами побудови платіжного балансу та розібратись з основними принципами його аналізу.