- •Бугрім с.П.
- •§ 1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, Авогадро 8
- •Стехіометричні закони хімії
- •§1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, авогадро, кратних співвідношень, об’ємних відносин
- •1. В одному молі речовини міститься 6, 02 ∙10 23 молекул. Значення 6, 02 ∙ 10 23 моль –1 називають числом Авогадро (na).
- •2. Один моль будь-якого газу за нормальних умов (н.У.) (00с чи 273 k), 1,03 105 Па) займає об’єм 22,4 л.
- •§1.2. Еквівалент. Закон еквівалентних відносин
- •§ 2.1. Теорії з будови атома
- •§ 2.2. Квантові числа
- •§ 2.3. Принципи заповнення атомних орбіталей
- •§ 3.1. Періодичний закон д.І.Менделєєва
- •§ 3.2. Закономірності періодичної системи
- •§ 4.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •§ 4.2. Перший закон термодинаміки
- •§ 4.3. Закон гесса
- •§ 4.4. Другий закон термодинаміки. Енергія гіббса
- •§ 5.1. Визначення швидкості хімічної реакції
- •§ 5.2. Фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції
- •1. Залежність швидкості хімічної реакції від природи реагуючих речовин.
- •4. Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •5. Залежність швидкості хімічної реакції від каталізатору
- •§ 5.3. Хімічна рівновага. Принцип лє-шательє
- •§ 6.1. Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу
- •§6.2.Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •§ 6.3. Загальні уявлення з теорії електролітичної дисоціації
- •Електроліти (за зарядом йону)
- •§ 6.4. Електролітична дисоціація води. РН розчинів
- •§ 6.5. Гідроліз
- •§ 7.1. Будова комплексних сполук
- •Внутрішня сфера зовнішня сфера
- •Залежність кч від заряду ца
- •1. Кс, що містять ліганди молекулярного типу
- •2. Кс, що містять ліганди йонного типу
- •4. Змішані комплекси
- •§ 7.2. Властивості комплексних сполук
- •§ 8.1. Перебіг окисно-відновних реакцій
- •§ 8.2. Електродний потенціал
- •§ 8.3. Рівняння нернста
- •§ 9.1. Робота гальваничного елементу
- •§ 9.2. Акумулятори. Паливні елементи
- •§ 10.1. Класифікація корозійних процесів
- •§ 10.2. Хімічна та електрохімічна корозія
- •§ 10.3. Захист металів від корозії
- •§ 11.1. Електродні процеси при електролізі
- •§ 11.2. Закони фарадея
- •Методика рішення типових задач з теми “Еквівалент. Закон еквівалентів”
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад роз’язання задачі.
- •Методика рішення типових задач з теми: «Хімічна термодинаміка»
- •Алгоритм розв’язання.
- •Приклад розв’язання задачі.
- •Згідно алгоритму:
- •Методика рішення задач з теми «Розчини. Способи визначення концентрації»
- •Алгоритм розв’язання
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Гальванічні елементи»
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Електрохімічна корозія металів»
- •Алгоритм розв’язання задачі
- •Приклад розв’язання задачі
- •Контрольні завдання еквіваленти й еквівалентні маси простих і складних речовин. Закон еквівалентів
- •Будова атому
- •Енергетика хімічних процесів Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
- •Хімічна спорідненість Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
- •Стандартні абсолютні ентропії деяких речовин
- •Хімічна кінетика та рівновага
- •Способи вираження концентрації розчину
- •Властивості розчинів
- •Іонно-молекулярні (іонні) реакції обміну
- •Окисно-відновні реакції
- •Електродні потенціали й електрорушійні сили Стандартні електродні потенціали (е°) деяких металів (ряд напруг м. М. Бєкєтова)
- •Електроліз
- •Корозія металів
§ 2.2. Квантові числа
АО – це область біля ядерного простору, де електрон може знаходитися з досить високим ступенем імовірності.Термін „орбіталь” співзвучний терміну „орбіта”, однак зміст їх різний. Орбіта - це траєкторія руху, атомна орбіталь – хвильова функція. Якщо хвильова функція (ψ) частинки відома, можна розрахувати імовірність (ψ2)перебування частинки в різних областях простору.
У 1925 р. Ервін Шредінгер запропонував рівняння, що дозволяє математично описувати хвильові функції часток.
-
де Н – гамільтоніан
–оператор кінетичної енергії,
U - оператор потенційної енергії.
Це диференційне лінійне рівняння другого порядку в окремих похідних має нескінченну безліч рішень. З них інтерес представляють лише такі значення, для яких знайдені значення ψ2(густина імовірності) не суперечать фізичним уявленням. Такими є квантові числаn, , , S.
n –головне квантове число приймає позитивні цілі значення від 1 до (n=1...7...…), (дивись табл.3). Воно характеризує енергетичний стан електрона в атомі, тобто енергію електрона на певному енергетичному рівні. Номер періоду елемента в періодичній системі Д.І.Менделєєва співпадає з числом енергетичних рівнів у атомі. Зі збільшенням значення головного квантового числа n - енергія АО збільшується. При n=1 енергія мінімальна, електрон знаходиться в найбільш стійкому з усіх стаціонарному стані.
-орбітальне квантове число набуває всіх числових значень від 0 до
(n-1).
Воно характеризує:
- енергію електрона на енергетичному підрівні (підоболонці);
- вказує на кількість підрівнів на рівні.
Наприклад: для n=1 орбітальне квантове число-має тільки одне значення «нуль» (=0). Це означає що на першому рівні (n=1) є тільки один підрівень (дивись табл.3).
- форму атомної орбиталі (=0, відповідаєs- підрівень, сферична форма атомної орбіталі; =1, відповідає р - підрівень, форма атомної орбіталі нагадує гантель; = 2, відповідає d- підрівень, форма атомної орбіталі являє собою «чотирипелюсткову» фігуру (дивись табл.4).
Таблиця 3
Оболонка, енергетичний рівень |
K |
L |
M |
N | ||||||
N |
1 |
2 |
3 |
4 | ||||||
|
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
2 |
0 |
1 |
2 |
3 |
Підоболонка(підрівень) |
s |
s |
p |
s |
p |
d |
s |
p |
d |
f |
Макс. кількість електронів на оболонці ( 2n2) |
2 |
2 |
6 |
2 |
6 |
10 |
2 |
6 |
10 |
14 |
2 |
8 |
18 |
32 |
Буквені символи s; p; d; f були введені у 1890 р. при описуванні спектра лужних металів : 0-s (sharp-різкий); 1-p (principal-головний); 2-d (diffuse-дифузійний); 3-f (fundamental-фундаментальний ). Кожна буква відповідає за певну геометрію АО.
Таблиця 4
Числові значення |
Буквені позначення форми АО |
форма АО |
Геометрія АО |
0
|
s |
сферична |
|
1 |
p |
гантелеподібна | |
2 |
d |
чотирьохпелюсткова |
|
3 |
f |
шестипелюсткова |
|
–магнітне квантове число набуває всіх послідовних цілочислових значень від [-…0…+].
Воно визначає орієнтацію атомної орбіталі в просторі.
У відсутності зовнішнього магнітного поля електрони на орбіталях з однаковим значенням орбітального квантового числа () енергетично рівноцінні. Однак у постійному магнітному полі деякі спектральні лінії розщеплюються. Це означає, що електрони стають енергетично нерівноцінними. Наприклад, стану р- електронів у магнітному полі відповідають три значення (рх, рy, pz), тобто існує три можливих розміщення електронної хмари цього типу в просторі. Стану d -електронів у магнітному полі відповідають 5 значень магнітного квантового числа, тобто існує 5 можливих розміщень електронної хмари цього типу в просторі (дивись табл.5) і т.д.
S-cпінове квантове число має тільки два значення: +1/2(рух електрона за годинниковою стрілкою); -1/2 (проти). Характеризує власний момент обертання електрона навколо своєї осі;
Таблиця 5
Під-оболонка (АО) |
|
Кількість орбіталей = 2+1 |
Графічне зображення кількості вільних орбіталей |
Максимальна кількість електронів на атомній орбіта лі | |
0
|
s |
0 |
1 |
|
2 |
1 |
p |
-1 0 +1 |
3 |
|
6 |
2 |
d |
-2 -1 0 +1 +2 |
5 |
|
10 |
3 |
f |
-3 -2 -1 0 +1 +2 +3 |
7 |
|
14 |
Голландські фізики Уленбек і Гоудсміт відкрили спін електрона в 1925 р. Спін – це не просте обертання електрона, як «вовчка», а складне фізичне явище. Дірак у 1928 р. показав наявність паралельних () і антипаралельних () спінів.