- •Бугрім с.П.
- •§ 1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, Авогадро 8
- •Стехіометричні закони хімії
- •§1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, авогадро, кратних співвідношень, об’ємних відносин
- •1. В одному молі речовини міститься 6, 02 ∙10 23 молекул. Значення 6, 02 ∙ 10 23 моль –1 називають числом Авогадро (na).
- •2. Один моль будь-якого газу за нормальних умов (н.У.) (00с чи 273 k), 1,03 105 Па) займає об’єм 22,4 л.
- •§1.2. Еквівалент. Закон еквівалентних відносин
- •§ 2.1. Теорії з будови атома
- •§ 2.2. Квантові числа
- •§ 2.3. Принципи заповнення атомних орбіталей
- •§ 3.1. Періодичний закон д.І.Менделєєва
- •§ 3.2. Закономірності періодичної системи
- •§ 4.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •§ 4.2. Перший закон термодинаміки
- •§ 4.3. Закон гесса
- •§ 4.4. Другий закон термодинаміки. Енергія гіббса
- •§ 5.1. Визначення швидкості хімічної реакції
- •§ 5.2. Фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції
- •1. Залежність швидкості хімічної реакції від природи реагуючих речовин.
- •4. Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •5. Залежність швидкості хімічної реакції від каталізатору
- •§ 5.3. Хімічна рівновага. Принцип лє-шательє
- •§ 6.1. Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу
- •§6.2.Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •§ 6.3. Загальні уявлення з теорії електролітичної дисоціації
- •Електроліти (за зарядом йону)
- •§ 6.4. Електролітична дисоціація води. РН розчинів
- •§ 6.5. Гідроліз
- •§ 7.1. Будова комплексних сполук
- •Внутрішня сфера зовнішня сфера
- •Залежність кч від заряду ца
- •1. Кс, що містять ліганди молекулярного типу
- •2. Кс, що містять ліганди йонного типу
- •4. Змішані комплекси
- •§ 7.2. Властивості комплексних сполук
- •§ 8.1. Перебіг окисно-відновних реакцій
- •§ 8.2. Електродний потенціал
- •§ 8.3. Рівняння нернста
- •§ 9.1. Робота гальваничного елементу
- •§ 9.2. Акумулятори. Паливні елементи
- •§ 10.1. Класифікація корозійних процесів
- •§ 10.2. Хімічна та електрохімічна корозія
- •§ 10.3. Захист металів від корозії
- •§ 11.1. Електродні процеси при електролізі
- •§ 11.2. Закони фарадея
- •Методика рішення типових задач з теми “Еквівалент. Закон еквівалентів”
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад роз’язання задачі.
- •Методика рішення типових задач з теми: «Хімічна термодинаміка»
- •Алгоритм розв’язання.
- •Приклад розв’язання задачі.
- •Згідно алгоритму:
- •Методика рішення задач з теми «Розчини. Способи визначення концентрації»
- •Алгоритм розв’язання
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Гальванічні елементи»
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Електрохімічна корозія металів»
- •Алгоритм розв’язання задачі
- •Приклад розв’язання задачі
- •Контрольні завдання еквіваленти й еквівалентні маси простих і складних речовин. Закон еквівалентів
- •Будова атому
- •Енергетика хімічних процесів Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
- •Хімічна спорідненість Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
- •Стандартні абсолютні ентропії деяких речовин
- •Хімічна кінетика та рівновага
- •Способи вираження концентрації розчину
- •Властивості розчинів
- •Іонно-молекулярні (іонні) реакції обміну
- •Окисно-відновні реакції
- •Електродні потенціали й електрорушійні сили Стандартні електродні потенціали (е°) деяких металів (ряд напруг м. М. Бєкєтова)
- •Електроліз
- •Корозія металів
Стехіометричні закони хімії
§1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, авогадро, кратних співвідношень, об’ємних відносин
Стехіометрієюназивається розділ хімічної науки, що вивчає кількісні відносини між речовинами в хімічних процесах. Стехіометрія є основою хімічного аналізу і фундаментом у розвитку теоретичної хімії.
Основні стехіометричні закони:
Закон збереження маси (М.В. Ломоносов, 1748 р.):
маса речовин, що вступили у хімічну реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися в наслідок її.
З погляду атомно-молекулярного вчення зміст закону збереження маси речовин полягає в тім, що атоми мають постійну масу, а їхня загальна кількість у ході реакції не змінюється, тому маса речовин до і після реакції залишається постійною.
Наприклад:
а) 2Mg + O2 → 2MgО
2∙24 + 16∙2 → 2(24+16)
80 → 80
б)
(NH4)2
Cr2
O7
N2
+ Cr2O3
+ 4H2O
(14+1∙4)∙2+51+16∙7 28 + 152 + 72
252 252
На підставі закону збереження маси можна складати хімічні рівняння, а за їх допомогою робити необхідні розрахунки.
Задача. Скільки
виділитьсяPb, якщо при зануренні в
розчинPb(NO3)2цинкової
пластинки
її маса збільшилась на 7,1 г?
Розв’язок.
Для розв’язання задачі необхідно записати рівняння реакції:
Pb(NO3)2 + Zn → Zn(NO3)2 + Pb,
65 207
де 65г/моль – молярна маса Цинку; 207г/моль – молярна маса Плюмбуму.
За рівнянням реакції, при збільшенні маси цинкової пластинки на 142 грами (207-65=142) свинцю виділиться 207г, а при збільшенні маси цинкової пластинки на 7,1 г – свинцю виділиться X г. Знайдемо масу свинцю:
X=(mPb)=
.
Закон збереження маси став науковою основою для створення нових понять, та відкриття нових законів. Німецький фізик А. Ейнштейн встановив зв’язок між енергією і масою тіла, що виражається рівненням
Е=mc2,
де Е – енергія; m – дефект маси; с – швидкість світла.
Тобто, рівнення Ейнштейна є математичним виразом закону збереження маси і енергії.
Закон сталості складу (Ж.Л. Пруст, К. Бертолле 1808): кожна чиста хімічна сполука, незалежно від умов її добування, завжди має сталий якісний і кількісний склад.
Наприклад, молекула води має сталий кількісний (на два атоми Гідрогену приходиться один атом Оксигену) і якісний склад (Н2О), незалежно від умов добування:
CuO+ H2 H2O + Cu
CH4 + 2O2 2H2O + CO2
C2H5OH + 3O2 3H2O + 2CO2
H2SO4 + 2NaOH 2H2O + Na2SO4
Критерієм чистоти будь-якої хімічної сполуки є її фізичні властивості – температура плавління та кипіння, густина, спектр.
Цей закон не є загальним, він має істотні обмеження. Він повністю справаджується для рідких та газуватих речовин, тобто для сполук, що мають молекулярну будову.
Кристалічні речовини зберігають свою структуру за умови змінного в деяких межах складу. Такі сполуки є серед оксидів, сульфідів, нітридів, карбідів, гідридів.
Межі коливання складу за цілості кристалічної структури називають шириною ділянки гомогенності.
Цей закон в межах співвідношення між масами елементів певної сполуки виконується лише за умовами сталості ізотопного складу елементів цієї сполуки.
Закон Авогадро (1811): у рівних об’ємах різних газів за однакових умов (Т, P) міститься одне й те ж число молекул.
Закон має ряд наслідків:
