- •Бугрім с.П.
- •§ 1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, Авогадро 8
- •Стехіометричні закони хімії
- •§1.1. Закони збереження матерії, сталості сполук, авогадро, кратних співвідношень, об’ємних відносин
- •1. В одному молі речовини міститься 6, 02 ∙10 23 молекул. Значення 6, 02 ∙ 10 23 моль –1 називають числом Авогадро (na).
- •2. Один моль будь-якого газу за нормальних умов (н.У.) (00с чи 273 k), 1,03 105 Па) займає об’єм 22,4 л.
- •§1.2. Еквівалент. Закон еквівалентних відносин
- •§ 2.1. Теорії з будови атома
- •§ 2.2. Квантові числа
- •§ 2.3. Принципи заповнення атомних орбіталей
- •§ 3.1. Періодичний закон д.І.Менделєєва
- •§ 3.2. Закономірності періодичної системи
- •§ 4.1. Основні поняття хімічної термодинаміки
- •§ 4.2. Перший закон термодинаміки
- •§ 4.3. Закон гесса
- •§ 4.4. Другий закон термодинаміки. Енергія гіббса
- •§ 5.1. Визначення швидкості хімічної реакції
- •§ 5.2. Фактори, що впливають на швидкість хімічної реакції
- •1. Залежність швидкості хімічної реакції від природи реагуючих речовин.
- •4. Залежність швидкості хімічної реакції від температури
- •5. Залежність швидкості хімічної реакції від каталізатору
- •§ 5.3. Хімічна рівновага. Принцип лє-шательє
- •§ 6.1. Характеристика розчинів та способи вираження їхнього складу
- •§6.2.Властивості розбавлених розчинів неелектролітів
- •§ 6.3. Загальні уявлення з теорії електролітичної дисоціації
- •Електроліти (за зарядом йону)
- •§ 6.4. Електролітична дисоціація води. РН розчинів
- •§ 6.5. Гідроліз
- •§ 7.1. Будова комплексних сполук
- •Внутрішня сфера зовнішня сфера
- •Залежність кч від заряду ца
- •1. Кс, що містять ліганди молекулярного типу
- •2. Кс, що містять ліганди йонного типу
- •4. Змішані комплекси
- •§ 7.2. Властивості комплексних сполук
- •§ 8.1. Перебіг окисно-відновних реакцій
- •§ 8.2. Електродний потенціал
- •§ 8.3. Рівняння нернста
- •§ 9.1. Робота гальваничного елементу
- •§ 9.2. Акумулятори. Паливні елементи
- •§ 10.1. Класифікація корозійних процесів
- •§ 10.2. Хімічна та електрохімічна корозія
- •§ 10.3. Захист металів від корозії
- •§ 11.1. Електродні процеси при електролізі
- •§ 11.2. Закони фарадея
- •Методика рішення типових задач з теми “Еквівалент. Закон еквівалентів”
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад роз’язання задачі.
- •Методика рішення типових задач з теми: «Хімічна термодинаміка»
- •Алгоритм розв’язання.
- •Приклад розв’язання задачі.
- •Згідно алгоритму:
- •Методика рішення задач з теми «Розчини. Способи визначення концентрації»
- •Алгоритм розв’язання
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Гальванічні елементи»
- •Алгоритм розв’язання задач
- •Приклад розв’язання задачі за алгоритмом
- •Методика рішення задач з теми «Електрохімічна корозія металів»
- •Алгоритм розв’язання задачі
- •Приклад розв’язання задачі
- •Контрольні завдання еквіваленти й еквівалентні маси простих і складних речовин. Закон еквівалентів
- •Будова атому
- •Енергетика хімічних процесів Стандартні теплоти (ентальпії) утворення деяких речовин
- •Хімічна спорідненість Стандартна енергія Гіббса утворення деяких речовин
- •Стандартні абсолютні ентропії деяких речовин
- •Хімічна кінетика та рівновага
- •Способи вираження концентрації розчину
- •Властивості розчинів
- •Іонно-молекулярні (іонні) реакції обміну
- •Окисно-відновні реакції
- •Електродні потенціали й електрорушійні сили Стандартні електродні потенціали (е°) деяких металів (ряд напруг м. М. Бєкєтова)
- •Електроліз
- •Корозія металів
§ 8.2. Електродний потенціал
Електродний потенціал. При зануренні металевої пластинки, вільної від оксидної плівки, у розчин електроліту на межі метал — розчин електроліту виникає подвійний електричний шар (ПЕШ), що характеризується певною різницею потенціалів або певним електродним потенціалом.
ПЕШ виникає в результаті переходу заряджених часток через межу розділу двох фаз метал (Ме), тверда фаза (т) — розчин електроліту (р). При його формуванні, наприклад, у випадку металевої пластинки, зануреної у воду, проходять такі процеси:
1. Відрив позитивно заряджених йонів (катіонів) від поверхні металу і перехід їх у розчин.
Ме (т) →Ме.
2. Надлишок електронів, що залишаються в металі, заряджає його поверхню негативно.
3. Гідратація катіонів полярними молекулами води в об’ємі рідкої фази (сольватація молекулами розчинника)
Ме +nНO→Ме·nНO .
Вище названі процеси (1,2,3) проходять одночасно, і тому їх загальне рівняння можна записати:
Ме (т)+nНO→Ме·nНO+n.
4. Концентрування гідратованих (сольватованих) катіонів у прилежному до поверхні металу шарі рідини внаслідок їх взаємодії з негативно зарядженою поверхнею. Позитивно заряджені катіони притягаються негативно зарядженою поверхнею. Формується ПЕШ, що характеризується електродним потенціалом.
5. З ростом стрибка потенціалу між металом і розчином електроліту усе з більшою швидкістю починають проходити зворотні процеси, дегідратація йонів металу і їх наступне відновлення до атомів.
Ме (р)·nНO+n→Ме (т) + nНO.
6. При деякому стрибку потенціалу настає рівновага:
Ме (т) + nНOМе (р)·nНO+n.
Рис. 12. Схема виникнення обмінного подвійного електричного шару та електродного потенціалу на межі метал-розчин електроліту
Рівноважний електродний потенціал(чи просто електродний потенціал) – це стрибок потенціалу, що установився між металом і розчином електроліту в умовах рівноваги.
Величина електродного потенціалу, а також товщина подвійного електричного шару залежать від природи металу, температури й активності (концентрації) йонів у розчині. ПЕШ має дифузійну будову, тому абсолютне значення електродного потенціалу визначити неможливо. Однак якщо використовувати електрод порівняння, потенціал якого умовно прийнятий рівним нулю (Е1= 0(В)), можна обчислювати електродні потенціали невідомих напівелементів (Е2) щодо електрода порівняння за допомогою рівняння: ЕРС (Е)= Е1 – Е2.
На практиці користуються відносним (умовним ) значенням рівноважного електродного потенціалу , що позначається .
Стандартний відносний електродний потенціал – це величина, що дорівнює електрорушійній силі електрохімічного елемента, складеного з електрода, зануреного в розчин з активністю йонів металу, що дорівнює 1моль/л при 250С (298К), при Р=1.03.105Па, та електрода порівняння.
Як електрод порівняння використовують стандартний водневий електрод (Рис.2). Конструктивно він складається з платинової пластинки (покритої шаром електролітичної платини – платиновою черню), частково зануреної в розчин, що містить йони водню (звичайно розчин H2SO4чиHCl). До пластинки подається чистий газоподібний водень під постійним тиском. У кислому середовищі водневому електроду H3O+/H2, Pt відповідає рівняння електродного процесу
2H3O+ (р) +2H2 (Г) + 2H2O (р),що у спрощеному виді записується: 2Н+(р) +2H2 (Г).
Рис. 13. Водневий електрод
Рис. 14. Вимір стандартних електродних потенціалів
У схематичному записі водневий електрод виражають так: , якщо платина служить анодом, чи, якщо платина служить катодом.
Використання водневого електрода дозволяє вимірити відносний електродний потенціал будь-якого напівелемента, складаючи з його допомогою хімічне джерело струму (Рис.14).
Якщо водневий електрод відіграє роль негативного електрода, схематичний запис складеного в такий спосіб хімічного джерела струму має вигляд: А PtH2(г) Н+(р) Ме (р) М (т) К+.
Отже,
.
Якщо водневий електрод відіграє роль позитивного електрода
А Ме (т)Меn+ (р) Н+(р) H2(г) Pt К+,то .
Таким чином, стандартний електродний потенціал розглянутого напівелемента дорівнює стандартної ЕРС хімічного джерела, що складається з цього напівелемента і стандартного водневого електрода.