Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
131.docx
Скачиваний:
233
Добавлен:
25.03.2015
Размер:
3.37 Mб
Скачать

52. Поняття “форм знаходження “ хімічних елементів.

У природі існує багато різних форм знаходження хімічних елементів. Існують різні класифікації форм знаходження. В.І. Вернадський запропонував об’єднати всі форми знаходження елементів у чотири основні групи:

1) гірські породи та мінерали (до них були віднесені також природні води і гази);

2) жива речовина, або біогенна форма знаходження;

3) магматичні (в основному силікатні) розплави;

4) стан розсіювання.

В результаті розвитку біогеохімії виділяють все більше форм знаходження хімічних елементів, серед яких в останній час велике значення набуває техногенна форма, яка не має природних аналогів. Обособлення останньої форми обумовлене зростанням впливу на оболонки Землі антропогенної діяльності та зростанням впливу на міграцію і концентрацію хімічних елементів у біосфері нових техногенних сполук.

1. Гірські породи та мінерали.

У літосфері Землі самостійні мінеральні види є найбільш розповсюдженою косною (неживою) природною формою знаходження хімічних елементів. Мінералами називають природні тіла, які мають певний хімічний склад та фізичні властивості і утворюються у результаті геологічних процесів, що протікають у земній корі. За останній час у земній корі нараховується близько 2200 мінералів. Більшість із них зустрічаються рідко (рідкісні мінерали), лише біля 100 мінералів розповсюджені достатньо широко і у великій кількості (породоутворюючі мінерали).

Багато мінералів зустрічаються у вигляді самостійних скопичень і утворюють родовища корисних копалин (наприклад, родовища слюди), але частіше мінерали входять до складу гірських порід.

Розрізняють три основних процеси мінералоутворення:

1) ендогенний, зв’язаний із глибинними шарами земної кори та магмою;

2) екзогенний, зв’язаний із поверхнею та самою частиною земної кори. У ньому приймають участь кисень, вуглекислий газ атмосфери, різні розчини, живі організми, їх залишки та продукти життєдіяльності, коливання температури, сонячна енергія;

3) метаморфічний процес, в результаті якого мінерали екзогенного та ендогенного походження у земній корі під дією підвищених тиску, температури, гарячих вод і газів руйнуються, перекристалізовуються і утворюють нові мінерали (наприклад: кварц, тальк, ін.).

Найбільша кількість мінералів (більше 1500) утворюються за участю кисню. Більше 1000 мінералів містять водень і більше 500 – кремній. Ще 16 елементів (кальцій, сірка, залізо, алюміній, натрій, магній, мідь, свинець тощо) входять до складу більше ніж 100 мінералів (кожний). У той же час деякі елементи утворюють свої власні мінерали (так свинець утворює 199 власних мінералів, а галій – тільки 2).

Більшість мінералів – тверді тіла, але є серед них також рідкі та газоподібні.

Мінерали являють собою середовище, в якому і за рахунок якого розвивається основна маса живих організмів. Живі організми споживають хімічні елементи, що входять до складу мінералів у процесі або після їх руйнування. Тому у доступності хімічних елементів для живих організмів велике значення має не тільки склад мінералів, але й їх міцність і особливо розчинність.

В останній час постійно зростає потреба людства у мінералах. Утворена велика група штучних мінералів, які можуть мати природні аналоги або відрізнятися від природних сполук.

Гірські породи являють собою мінеральні агрегати. Відомо біля 1000 видів гірських порід. Кожній гірській породі притаманні свої властивості, хімічний та мінеральний склад, структура, особливості залягання у земній корі. По своєму походженню гірські породи поділяються на три типи: магматичні, осадові, метаморфічні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]