- •2.Осьове обертання Землі та його географічні наслідки. Час. Календар.
- •3.Будова і склад земної кори та її типи.
- •4. Головні тектонічні структури літосфери.
- •5. Ланки загальної циркуляції атмосфери.
- •6.Тепловий режим атмосфери
- •7. Озера і болота суходолу.
- •8.Динамічні зміни в ландшафтах інваріант.
- •9. Світовий океан,його структура.
- •10.Найпоширеніші ґрунти в Україні.
- •11. Ареали рослинного та тваринного світу і центри походження культурних рослин та приручення свійських тварин.
- •12. Біоми суші та географічні закономірності їх поширення.
- •13. Флористичне районування суші
- •14. Ендогенні процеси та рельєфоутворення
- •15. Еолові процеси,форми їх рельєфу та поширення
- •16. Морфологічна та компонентна структура ландшафтів
- •17. Обєкт та предмет дослідження ландшафтознавства та організація ландшафтних досліджень
- •18. Географічна карта,основні елементи її змісту, види та напрямки використання у географічних дослідженнях.
- •19. Умовні позначення топографічних карт та їх класифікація
- •20.Спільні та відмінні риси Волинського та Житомирського Полісся
- •21. Географічне розміщення родовищ корисних копалин в Україні та їх використання
- •22. Вплив Атлантичного океану на формуанняприроди Європи
- •23. Поверхневі води Південної Америки:сучасний стан і використання
- •24. Природна зональність Північної Америки
- •25. Спільні та відмінні риси природи Тихого,Атлантичного, Індійського та Північнольодовитого океанів.
- •27. Загальні особливості рекреаційних зон світу та проблеми їх використання
- •28. Вплив основних агрометеорологічних чинників на розвиток і продуктивність рослинного світу
- •29.Регіональні відмінності країн Африки
- •30. Типологія країн що розвиваються
- •31. Основні риси структури і географії промисловості Російської федерації.
- •32. Країни «великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці
- •33. Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру промисловості.
- •34. Машинобудівний комплекс України та його структура,розвиток і розміщення.
- •35.Особливості структури і розміщення чорної металургії України та проблеми і перспективи розвитку.
- •36. Моніторинг довкілля як галузь природоохоронної діяльності.
- •37. Становлення і розвиток соціальної географії України
- •38. Особливості чинників, що впливають на народжваність, смертність та природний приріст населення
- •39.Особливості національної системи розселення в Україні
- •40. Географічні інформаційні системи (гіс) та їх компоненти,структура, класифікація і функціональні можливості
- •41. Екологічний аудит та його види
- •42. Географічні закономірності топоніміки
- •43. Вплив науково-технічної революції на розвиток міст
- •1. Машинобудування
- •2.Літейне виробництво
- •II. Розвиток науки
- •44. Кліматичні особливості Волинської області
- •45.Основні етапи географічних досліджень
- •46. Стаціонарні і напівстаціонарні дослідження в географії
- •47.Принципи навчання географії
- •48. Принципи навчання географії
- •49.Здоровя людини.Негативні чинники впливу на організм людини.
- •50.Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів.
- •52. Поняття “форм знаходження “ хімічних елементів.
- •1. Гірські породи та мінерали.
- •2. Жива речовина (біогенна форма).
- •3. Магматичні розплави.
- •4. Стан розсіювання.
- •53. Взаємозвязок хімічного складу земної кори і біосфери.
- •54. Використання і охорона атмосферного повітря.
- •1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.
- •56 . Охорона і раціональне використання земельних ресурсів
- •57. Значення лісових ресурсів та напрямки їх охорони.
- •58.Визначення за топокартою гідрографічних х-тик річки та її басейну.
- •61.Кліматичні особливості Антарктиди.
- •62.Тектоніка і рельєф Азії. Землетруси і вулкани.
- •63.Визнечення дольової участі джерел живлення річки.
- •64.Поняття про водні ресурси та способи їх підрхунку для великих і малих територій.
- •65.Підрахунок середніх багаторічних обємів повеневого і паводкового стоку з водозбору малої річки ( балки ).
- •66.Теоретичні основи організації природоохоронної діяльності в Україні.
- •67.Географічні вчення і теорії та їх вплив на розвиток природоохоронної діяльності.
- •68. Еколого-геоморфологічні проблеми України.
- •69. Природно-заповідний фонд України
- •71. Небезпечні явища погоди в Україні
- •72.Організаційно-правові заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •74. Синоптична метеорологія та прогноз погоди
- •74. Аналіз метеорологічної інформації глобальних атмосферних процесів
- •75. Антропогенний вплив на коливання клімату планети.
34. Машинобудівний комплекс України та його структура,розвиток і розміщення.
Машинобудівний комплекс України значною мірою виз-начає не лише галузеву структуру промисловості, але і її розміщення. Рівень розвитку машинобудування є одним із ос-новних показників економічного і, перш за все, промислового розвитку країни. Визначальну роль при розміщенні конкрет-них машинобудівних підприємств відіграють такі чинники:
Сировинний фактор є одним з провідних, оскільки ви-робництво усіх видів машинобудування тісно пов’язано з ви-користанням металу. В цілому він визначальний вплив чинить на розміщення найбільш металомістких галузей, зокрема, ви-робництва вантажних вагонів і цистерн, тепловозів, тракторів, продукції важкого машинобудування.
Споживчий чинник справляє вагомий вплив на розміщен-ня підприємств, що виробляють великогабаритні, об’ємні, час-то з великою вагою машини. Це виробництво сільськогоспо-дарських машин, устаткування для легкої, харчової, хімічної промисловості, а також металургійного комплексу, нафто-, га-зовидобувної та вугільної промисловості, суднобудування.
Трудоресурсний фактор та чинник наукоємності обу-мовлюються складністю та працеємністю виробництва ма-шин, що вимагає розміщення машинобудівних заводів побли-зу або безпосередньо у великих містах та в центрах зосеред-ження науково-дослідних і конструкторських баз. Таким чи-ном розміщуються галузі точного наукомісткого машинобу-дування.
Основними районами концентрації машинобудівної га-лузі є Придніпровський, Донецький, Східний та Центральний. Загалом, з 2031 підприємств машинобудування і металооброб-ки України найбільша їх кількість зосереджена у Донецькій (207), Дніпропетровській (159), Луганській (149) і За-порізькій (126) областях. Багато підприємств розміщено в Київській (74), Харківській (188), Львівській (155), Одеській (108) областях, а також у м. Києві (173).
На основі технологічних процесів, матеріаломісткості та місця і ролі у виробничому комплексі галузі машинобудуван-ня поділяються на:
• важке;
• загальне;
• середнє;
• виробництво точних механізмів;
• виробництво приладів та інструментів;
• виробництво металевих виробів та заготовок;
• ремонт машин і устаткування.
Важке машинобудування включає виробництва мета-лургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування розміщується в До-нецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача його продукції. Ви-робництво устаткування для нафто-, газовидобувної промис-ловості орієнтується своїм розміщенням на райони зосеред-ження споживачів продукції — Східний, Карпатський тощо.
Енергетичне машинобудування спеціалізується на вироб-ництві устаткування для всіх видів електростанцій, в т. ч. па-рових гідравлічних турбін, атомних реакторів, генераторів, котлів, дизельних моторів, електроапаратури, кабелю та іншої продукції. Найбільшим центром енергетичного машинобуду-вання є Харків, в якому розташовані заводи: “Електроваж-маш”, турбінний ім. С.М.Кірова, “Електромашина” та електро-механічний (ХЕМЗ).
Стратегічну роль у машинобудуванні виконує є верстато-будування. Центром виробництва важких верстатів є Крама-торськ. Іншими центрами верстатобудування є Київ (завод верстатів-автоматів ім. Горького), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстато-будівний), Житомир (верстатів-автоматів). Заводи немета-ломісткого верстатобудування розміщені у Мелітополі, Луб-нах, Корсунь-Шевченківському.
У структурі загального машинобудування провідне місце займають транспортне машинобудування. Підприємства ці орієнтуються в своєму розміщенні в основному на споживача готової продукції, а також на наявність металу. На підприємствах залізничного машинобудування тепловози ви-робляють на двох кооперованих підприємствах у Луганську і Харкові. Промислові електровози випускають у Дніпропет-ровську. Тут же, а також у Луганську, можливе створення ви-робництва магістральних електровозів, для збуту яких Ук-раїна має власний великий ринок. Вантажні вагони виробля-ють у Кременчуці, Дніпродзержинську, Києві — на Дарниць-кому вагоноремонтному заводі, великовантажні вагони — у Стаханові, цистерни — у Маріуполі.
Усі підвалини є в країні для розвитку морського і річково-го суднобудування. Головним чинником розміщення їх є орієнтація на морське узбережжя та внутрішні магістральні водні шляхи. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють 3 суднобудівні заводи, другим цент-ром є Херсон, в якому на двох суднобудівних заводах випуска-ють різні типи океанських і морських суден, доки до морських портів і портові крани. У Керчі випускають танкери, у Києві — морські траулери. Судноремонт і виробництво невеликих морських суден є в Одесі, Іллічевську та Маріуполі.
Автомобілебудування України випускає великовантажні (Кременчук), легкові (Запоріжжя, Київ, Одеса) автомобілі по-пулярних марок “Таврія”, ВАЗ (м. Луцьк, Херсон), “Daèia Nova” “Славута”, Запоріжжя), “Волга”(Кременчук), “DАEWOО”, мікроавтобуси “Газель”, IVECO-КрАЗ. Швидко стали популяр-ними мікроавтобуси марки “Богдан” (м. Черкаси). Завер-шується розгортання виробництва мікроавтобусів у м. Бо-риспіль Київської області. В Луцьку у всій час було налагодже-но виробництво легкових автомобілів для сільської місцевості, які є достатньо популярними й зараз. Львівській автобусний за-вод (ЛАЗ) є найбільшим в СНД. Автомобільна промисловість кооперується з заводами, які випускають двигуни, окремі вузли і агрегати автомобілів (Мелітополь, Полтава, Херсон, Чернігів, Синельникове, Кременчук), електрообладнання (Херсон, Сути-ска Вінницької обл.), запасні частини (Чернігів).
Літакобудування України є однією з найперспективніших галузей економіки. Його розміщення орієнтується на науково-дослідну базу та висококваліфіковані кадри. Центрами авіаційної промисловості є Київ і Харків, найбільші наукові і промислові центри України. Тут виробляють пасажирські і транспортні літаки, які мають загальносвітове визначення і є конкурентоспроможними на ринку Європи і світу. Ук-раїнський літак АН-70 є перспективною маркою для просу-вання на зовнішній ринок.
У зв’язку з розпадом економічних зв’язків з постачальника-ми внутрішньоміського транспорту, в останнє десятиріччя в Україні налагоджується власне виробництво тролейбусів (Київ і Дніпропетровськ). В країні також є заводи з виробництва індивідуального транспорту для населення — мотоциклів (Київ), мопедів (Львів), велосипедів (Харків, Чернігів).
Сільськогосподарське машинобудування орієнтується своїм розміщенням в основному на райони виробництва відповідної сільськогосподарської продукції. Найпотужнішими центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Одеса (тракторні плуги), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ і Тернопіль (бурякозби-ральні комбайни), Херсон (кукурудзозбиральні комбайни, ство-рюється виробництво зернозбиральних), Бердянськ (жнивар-ки), Львів (хімсільгоспмашини). Обладнання для кормовироб-ництва і тваринництва, інші сільгоспмашини виробляють у Бер-дянську, Ніжині, Умані, Ковелі, Коломиї та Білій Церкві, Києві.
Трудомісткі галузі точного машинобудування орієнтують-ся на великі міста, наявність науково-дослідної бази і кваліфікованих кадрів. Найбільшими центрами електронної та радіотехнічної промисловості є Київ, Харків, Дніпропет-ровськ, Сімферополь, Одеса, Львів, Вінниця, Чернівці, Київ, Сімферополь, Сміла, Суми, Одеса. Виробництво приладів та інструментів має помітне експортне значення. Основним рин-ком збуту є країни СНД.
Машинобудування України в змозі забезпечити технікою та обладнанням більшість галузей національної економіки.
Так, обладнання для хімічної промисловості виробляють у Києві, Сумах, Полтаві, Дніпропетровську, Дніпродзержинсь-ку, Павлограді, Фастові, Львові, Дрогобичі, Горлівці, Констян-тинівці. Центрами виробництва обладнання для харчової про-мисловості є Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, За-поріжжя, Мелітополь, Миколаїв, Херсон, Кіровоград, До-нецьк, Луганськ; легкої промисловості — Харків, Херсон, Київ, Полтава, Черкаси, Одеса, Львів, Чернігів, Прилуки, Суми.