- •2.Осьове обертання Землі та його географічні наслідки. Час. Календар.
- •3.Будова і склад земної кори та її типи.
- •4. Головні тектонічні структури літосфери.
- •5. Ланки загальної циркуляції атмосфери.
- •6.Тепловий режим атмосфери
- •7. Озера і болота суходолу.
- •8.Динамічні зміни в ландшафтах інваріант.
- •9. Світовий океан,його структура.
- •10.Найпоширеніші ґрунти в Україні.
- •11. Ареали рослинного та тваринного світу і центри походження культурних рослин та приручення свійських тварин.
- •12. Біоми суші та географічні закономірності їх поширення.
- •13. Флористичне районування суші
- •14. Ендогенні процеси та рельєфоутворення
- •15. Еолові процеси,форми їх рельєфу та поширення
- •16. Морфологічна та компонентна структура ландшафтів
- •17. Обєкт та предмет дослідження ландшафтознавства та організація ландшафтних досліджень
- •18. Географічна карта,основні елементи її змісту, види та напрямки використання у географічних дослідженнях.
- •19. Умовні позначення топографічних карт та їх класифікація
- •20.Спільні та відмінні риси Волинського та Житомирського Полісся
- •21. Географічне розміщення родовищ корисних копалин в Україні та їх використання
- •22. Вплив Атлантичного океану на формуанняприроди Європи
- •23. Поверхневі води Південної Америки:сучасний стан і використання
- •24. Природна зональність Північної Америки
- •25. Спільні та відмінні риси природи Тихого,Атлантичного, Індійського та Північнольодовитого океанів.
- •27. Загальні особливості рекреаційних зон світу та проблеми їх використання
- •28. Вплив основних агрометеорологічних чинників на розвиток і продуктивність рослинного світу
- •29.Регіональні відмінності країн Африки
- •30. Типологія країн що розвиваються
- •31. Основні риси структури і географії промисловості Російської федерації.
- •32. Країни «великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці
- •33. Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру промисловості.
- •34. Машинобудівний комплекс України та його структура,розвиток і розміщення.
- •35.Особливості структури і розміщення чорної металургії України та проблеми і перспективи розвитку.
- •36. Моніторинг довкілля як галузь природоохоронної діяльності.
- •37. Становлення і розвиток соціальної географії України
- •38. Особливості чинників, що впливають на народжваність, смертність та природний приріст населення
- •39.Особливості національної системи розселення в Україні
- •40. Географічні інформаційні системи (гіс) та їх компоненти,структура, класифікація і функціональні можливості
- •41. Екологічний аудит та його види
- •42. Географічні закономірності топоніміки
- •43. Вплив науково-технічної революції на розвиток міст
- •1. Машинобудування
- •2.Літейне виробництво
- •II. Розвиток науки
- •44. Кліматичні особливості Волинської області
- •45.Основні етапи географічних досліджень
- •46. Стаціонарні і напівстаціонарні дослідження в географії
- •47.Принципи навчання географії
- •48. Принципи навчання географії
- •49.Здоровя людини.Негативні чинники впливу на організм людини.
- •50.Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів.
- •52. Поняття “форм знаходження “ хімічних елементів.
- •1. Гірські породи та мінерали.
- •2. Жива речовина (біогенна форма).
- •3. Магматичні розплави.
- •4. Стан розсіювання.
- •53. Взаємозвязок хімічного складу земної кори і біосфери.
- •54. Використання і охорона атмосферного повітря.
- •1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.
- •56 . Охорона і раціональне використання земельних ресурсів
- •57. Значення лісових ресурсів та напрямки їх охорони.
- •58.Визначення за топокартою гідрографічних х-тик річки та її басейну.
- •61.Кліматичні особливості Антарктиди.
- •62.Тектоніка і рельєф Азії. Землетруси і вулкани.
- •63.Визнечення дольової участі джерел живлення річки.
- •64.Поняття про водні ресурси та способи їх підрхунку для великих і малих територій.
- •65.Підрахунок середніх багаторічних обємів повеневого і паводкового стоку з водозбору малої річки ( балки ).
- •66.Теоретичні основи організації природоохоронної діяльності в Україні.
- •67.Географічні вчення і теорії та їх вплив на розвиток природоохоронної діяльності.
- •68. Еколого-геоморфологічні проблеми України.
- •69. Природно-заповідний фонд України
- •71. Небезпечні явища погоди в Україні
- •72.Організаційно-правові заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •74. Синоптична метеорологія та прогноз погоди
- •74. Аналіз метеорологічної інформації глобальних атмосферних процесів
- •75. Антропогенний вплив на коливання клімату планети.
20.Спільні та відмінні риси Волинського та Житомирського Полісся
Північну частину України займає зона змішаних лісів з поліським підтипом ландшафтів, серед яких переважають ландшафти моренно-зандрових, алювіально-зандрових, рівнинно-денудаціоіних, алювіальних терасових рівнин. Помітну роль серед поліських ландшафтів відіграють недреновані перезволожені та заболочені природно-тер. комплекси. У цій зоні розташована велика частина Волин., Ровен., Житомир. і Черніг. областей, частково Хмельн., Київ, і Сум. області. За природним ландшафтам - це Українське Полісся. Простягається зона з заходу на схід на 750 км, площа її становить понад 113 тис. кв.км (19% тер. України). Річний радіаційний баланс становить 44-46 ккал/кв.см. Тривалість вегетаційного періоду - 190-205 днів. Середня річна сума опадів - 550 - 650 мм, випаровуваність не перевищує 400 - 450 мм. Коефіцієнт зволоження 1,9 - 2,8.
Волинське Полісся розташоване в західній частині зони мішаних лісів у межиріччі Західного Бугу і Случі. Займає більшу частину Волинської і південно-східну частину Рівненської областей. Воно є найбільш зволоженим, залісненим і заболоченим з фізико-географічних областей Українського Полісся.
Житомирське Полісся знаходиться на схід від Волинського. Воно займає більшу частину Житомирської та північно-східну частину Рівненської областей. Серед інших фізико-географічних областей Житомирське Полісся є найменш заболоченим – болота становлять близько 3 % його території.
Волинське Полісся - найбільш зволожена, заболочена і залісена область. Поширені крейдяні відкладення, які в півд. і півд.-зах. частинах області оголюються і безпосередньо впливають на розвиток сучасних ландшафтів. Широко розвинені заплавні лугово-болотні місцевості, терасові піщані рівнини з дерново-підзолистими ґрунтами під борами та суборах і значними масивами низинних боліт. В середній частини області - моренно-горбкуваті місцевості з дерново-підзолистими, дерново-глейовими і лучними ґрунтами, зайнятими суборами, луками та с.-г. угіддями. На Пд. області серед зандрових і зандрових-моренних рівнин зустрічаються хвилясто-горбисті межиріччя з дерновими карбонатними ґрунтами на крейдяних породах, на яких поширені сугрудки і дубово-грабові ліси.
Житомирське Полісся відрізняється від ін. поліських областей виходами кристалічних порід Українського щита, більш високим гипсометріч. становищем, глибоко врізаними річковими долинами і меншою заболоченістю. У ландшафтній структурі області значить, площі займають зандрові і моренно-зандрові рівнини на кристалічні. основі з переважанням дерново-слабопідзолисті ґрунтів і лісів типу борів і суборів. Поширені денудаційні горбисті рівнини на кристалічні породах з дерново-слабопідзолистими щебенюватими ґрунтами.
Спільним є:
Для поліських ландшафтів характерна велика зволоженість і розвиток процесів заболочування (до 70% заболочених земель республіки). Значна зволоженість зумовила розвиток підзолистого і болотного процесів ґрунтоутворень та формування лугової, болотної та лісової рослинності (середня лісистість зони - 30%). Негативні риси поліських ландшафтів - заболоченість земель, низька природна родючість ґрунтів, розвиток процесів інфільтрації і розвіювання незакріплених рослинністю піщаних ґрунтів і т. п. Основні заходи підвищення продуктивності земель полягають в корінному поліпшенні водно-фіз. властивостей ґрунтів, регулюванні їх водного режиму меліоративними і лісокультурними заходами і у вапнуванні кислих ґрунтів.