- •2.Осьове обертання Землі та його географічні наслідки. Час. Календар.
- •3.Будова і склад земної кори та її типи.
- •4. Головні тектонічні структури літосфери.
- •5. Ланки загальної циркуляції атмосфери.
- •6.Тепловий режим атмосфери
- •7. Озера і болота суходолу.
- •8.Динамічні зміни в ландшафтах інваріант.
- •9. Світовий океан,його структура.
- •10.Найпоширеніші ґрунти в Україні.
- •11. Ареали рослинного та тваринного світу і центри походження культурних рослин та приручення свійських тварин.
- •12. Біоми суші та географічні закономірності їх поширення.
- •13. Флористичне районування суші
- •14. Ендогенні процеси та рельєфоутворення
- •15. Еолові процеси,форми їх рельєфу та поширення
- •16. Морфологічна та компонентна структура ландшафтів
- •17. Обєкт та предмет дослідження ландшафтознавства та організація ландшафтних досліджень
- •18. Географічна карта,основні елементи її змісту, види та напрямки використання у географічних дослідженнях.
- •19. Умовні позначення топографічних карт та їх класифікація
- •20.Спільні та відмінні риси Волинського та Житомирського Полісся
- •21. Географічне розміщення родовищ корисних копалин в Україні та їх використання
- •22. Вплив Атлантичного океану на формуанняприроди Європи
- •23. Поверхневі води Південної Америки:сучасний стан і використання
- •24. Природна зональність Північної Америки
- •25. Спільні та відмінні риси природи Тихого,Атлантичного, Індійського та Північнольодовитого океанів.
- •27. Загальні особливості рекреаційних зон світу та проблеми їх використання
- •28. Вплив основних агрометеорологічних чинників на розвиток і продуктивність рослинного світу
- •29.Регіональні відмінності країн Африки
- •30. Типологія країн що розвиваються
- •31. Основні риси структури і географії промисловості Російської федерації.
- •32. Країни «великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці
- •33. Вплив науково-технічної революції на галузеву структуру промисловості.
- •34. Машинобудівний комплекс України та його структура,розвиток і розміщення.
- •35.Особливості структури і розміщення чорної металургії України та проблеми і перспективи розвитку.
- •36. Моніторинг довкілля як галузь природоохоронної діяльності.
- •37. Становлення і розвиток соціальної географії України
- •38. Особливості чинників, що впливають на народжваність, смертність та природний приріст населення
- •39.Особливості національної системи розселення в Україні
- •40. Географічні інформаційні системи (гіс) та їх компоненти,структура, класифікація і функціональні можливості
- •41. Екологічний аудит та його види
- •42. Географічні закономірності топоніміки
- •43. Вплив науково-технічної революції на розвиток міст
- •1. Машинобудування
- •2.Літейне виробництво
- •II. Розвиток науки
- •44. Кліматичні особливості Волинської області
- •45.Основні етапи географічних досліджень
- •46. Стаціонарні і напівстаціонарні дослідження в географії
- •47.Принципи навчання географії
- •48. Принципи навчання географії
- •49.Здоровя людини.Негативні чинники впливу на організм людини.
- •50.Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів.
- •52. Поняття “форм знаходження “ хімічних елементів.
- •1. Гірські породи та мінерали.
- •2. Жива речовина (біогенна форма).
- •3. Магматичні розплави.
- •4. Стан розсіювання.
- •53. Взаємозвязок хімічного складу земної кори і біосфери.
- •54. Використання і охорона атмосферного повітря.
- •1.2.Поговримо детальніше про штучне забруднення атмосфери.
- •56 . Охорона і раціональне використання земельних ресурсів
- •57. Значення лісових ресурсів та напрямки їх охорони.
- •58.Визначення за топокартою гідрографічних х-тик річки та її басейну.
- •61.Кліматичні особливості Антарктиди.
- •62.Тектоніка і рельєф Азії. Землетруси і вулкани.
- •63.Визнечення дольової участі джерел живлення річки.
- •64.Поняття про водні ресурси та способи їх підрхунку для великих і малих територій.
- •65.Підрахунок середніх багаторічних обємів повеневого і паводкового стоку з водозбору малої річки ( балки ).
- •66.Теоретичні основи організації природоохоронної діяльності в Україні.
- •67.Географічні вчення і теорії та їх вплив на розвиток природоохоронної діяльності.
- •68. Еколого-геоморфологічні проблеми України.
- •69. Природно-заповідний фонд України
- •71. Небезпечні явища погоди в Україні
- •72.Організаційно-правові заходи щодо охорони атмосферного повітря
- •74. Синоптична метеорологія та прогноз погоди
- •74. Аналіз метеорологічної інформації глобальних атмосферних процесів
- •75. Антропогенний вплив на коливання клімату планети.
16. Морфологічна та компонентна структура ландшафтів
Слово "ландшафт" запозичене з німецької мови і дослівно перекладається як "пейзаж", "краєвид". Ландшафт є основною одиницею фізико-географічного поділу природи земної поверхні.
Компонентами ландшафтів є гірські породи, вода, лід, сніг, ґрунт, повітряні маси, рослини і тварини. Вони утворюють його ярусну структуру. Внутрішньо ландшафтні зв'язки між компонентами здійснюються шляхом обміну речовиною та енергією. Кожний компонент природи має свою будову, властивості, швидкість реакції на вплив процесів, зумовлених променевою сонячною енергією та внутрішньою енергією Землі.
Під структурою ландшафту розуміють склад його упорядкованих морфологічних частин — фацій, урочищ і місцевостей, які взаємопов'язані між собою і утворюють характерний вид (вигляд, фізіономію, обличчя) ландшафту. Принципова відмінність природного ландшафту від морфологічних частин полягає в тому, що перший утворений під впливом ендогенних сил, а другий — екзогенних.
Теорія морфологічної структури ландшафтів була розроблена М.А. Солнцевим — одним з основоположників сучасного ландшафтознавства. Він вперше запропонував виділяти фації та урочища. Кожна з цих одиниць має свої характерні ознаки, за якими вони можуть бути розпізнані.
Фація є найменшою і найпростішою одиницею фізико-географічного поділу земної поверхні. Саме в межах фації проявляється однорідність природних умов, оскільки на всьому її протязі панує однаковий клімат, одні й ті самі осадові відклади, поширені схожі форми рельєфу, на яких розвинулися одна ґрунтова відмінність і певне рослинне угруповання.
Урочищами називають більш складні природно-територіальні комплекси, які утворені різними фаціями або під-урочищами, але котрі тісно пов'язані між собою. Урочища формуються на однорідній літогенній основі мезоформ рельєфу на однакових поверхневих відкладах. Для урочищ характерна спільна для всього комплексу загальна спрямованість основних природних процесів; стоку, міграції хімічних елементів, денудації або акумуляції тощо. Прикладом урочища може бути заболочена котловина з верховим болотом, моренний горб, яр, заплава ріки, борова тераса, межиріччя тощо.
Найбільшою за площею структурною частиною географічного ландшафту є місцевість. Вона являє собою поєднання спільних за походженням типів урочищ, сформованих на макроформі рельєфу. Звичайно виділення їх у межах ландшафту пов'язане з літогенними особливостями геологічної будови; відмінностями в розчленуванні рельєфу, мезоклімату та ін.
Внаслідок постійного зростання інтенсивності використання природних ресурсів площа антропогенних ландшафтів у всьому світі постійно збільшується. У зв'язку з цим дуже актуальним завданням сучасної географії е глибоке пізнання особливостей будови різних ландшафтів Землі, охорона їх неповторної природи. Вивчення впливу господарської діяльності на навколишнє середовище має важливе значення для збереження наявних, у тому числі унікальних природно-територіальних комплексів, а також для покращення екологічного стану окремих регіонів планети і географічної оболонки в цілому.