- •Сучасна українська мова морфологія
- •Морфологія як учення про граматичні форми слова, граматичне значення і граматичні категорії
- •§ 1. Засоби вираження граматичних значень слова в українській мові
- •§ 2. Граматична форма і граматична категорія
- •§ 3. Частини мови в українській лінгвістичній традиції. Принципи виділення частин мови
- •Іменник
- •§1. Визначення, граматичне значення та синтаксична роль іменників. Поняття граматичної предметності
- •§2. Семантичні групи іменників та їх граматичні особливості
- •§ 3. Категорія роду іменників
- •§ 4. Категорія числа, її граматичне вираження
- •§ 5. Категорія відмінка іменників
- •§ 6. Основні значення відмінків
- •§ 7. Відміни іменників
- •§ 8. Особливості відмінювання іменників
- •§ 9. Особливості наголошення іменників
- •Прикметник
- •§1. Визначення прикметника як частини мови
- •§ 2. Повні і короткі прикметники
- •§ 3. Лексико-семантичні групи прикметників
- •§ 4. Форми ступенів порівняння якісних прикметників
- •§ 5. Ступені якості (форми суб’єктивної оцінки) прикметників
- •§ 6. Відмінювання прикметників
- •§ 7. Наголошення прикметників
- •§ 8. Явище ад’єктивації в українській мові
- •§ 9. Специфіка номінативної функції прикметника
- •§ 10. Типові помилки у вживанні прикметників
- •Числівник
- •§ 1. Місце числівника у системі частин мови
- •§ 2. Групи числівників за значенням та будовою
- •§ 3. Зв’язок числівників з іменниками
- •§ 4. Типові помилки у вживанні числівників
- •Займенник
- •§ 1. Специфіка займенника у системі інших частин мови
- •§ 2. Семантичні групи займенників
- •§ 3. Явище прономіналізації в українській мові
- •§ 4. Типові помилки у вживанні займенників
- •Дієслово
- •§ 1. Дієслово як особливий функціональний клас слів в українській мові. Семантика дієслів. Граматична парадигма дієслова
- •§ 2. Інфінітив, його значення та місце в системі дієслівних форм
- •§ 3. Категорія особи, числа й роду
- •§ 4. Поділ дієслів на дієвідміни
- •§ 5. Категорія виду дієслів
- •§ 6. Категорія часу у відношенні до категорії виду
- •§ 7. Категорія способу
- •§ 8. Перехідні і неперехідні дієслова
- •§ 9. Безособові дієслова
- •§ 10. Дієприкметник
- •§ 11. Дієприслівник
- •§ 12. Наголошення дієслів
- •§ 13. Типові помилки у вживанні дієслівних форм
- •Прислівник
- •§ 1. Місце прислівника в системі інших частин мови. Морфологічні ознаки та синтаксична роль прислівників
- •§ 2. Семантична класифікація прислівників
- •§ 3. Групи прислівників за походженням. Явище адвербіалізації в українській мові
- •§ 4. Особливості наголошування прислівників
- •П 116рийменник
- •§ 1. Значення і роль прийменників у системі частин мови
- •§ 2. Класифікація прийменників за походженням
- •§ 3. Особливості вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників. Синонімія прийменникових конструкцій
- •§ 4. Типові помилки у використанні прийменникових конструкцій
- •Сполучник
- •§ 1. Загальна характеристика сполучника як окремої частини мови
- •§ 2. Поділ сполучників за структурою і способом уживання
- •§ 3. Синтаксичні функції та синоніміка сполучників
- •§ 4. Правопис сполучників
- •§ 1. Частка як окремий функціональний клас слів. Структурні різновиди часток
- •§ 2. Функціональні різновиди часток
- •§ 1. Проблема мовного статусу вигуків
- •§ 2. Семантична класифікація вигуків
- •§ 3. Інтер’єктивація в українській мові
§ 4. Типові помилки у використанні прийменникових конструкцій
Вживання прийменників варте уваги, оскільки тут трапляється чимала кількість помилок, які у багатьох випадках спричинені впливом російської мови. Наприклад, досить частим є використання прийменника біля для вираження значення приблизності у конструкціях типу біля двох годин, біля трьох кілограмів. Таке вживання прийменника біля є порушенням літературної норми. У цьому значенні слід використовувати прийменник близько (близько двох годин, близько трьох кілограмів).
Крім того, як в усному, так і писемному мовленні для передачі синтаксичного значення допустовості активно використовується прийменник не дивлячись на (не дивлячись на погану погоду), що є калькою російського несмотря на. В українській мові у цьому випадку слід уживати прийменник незважаючи на (незважаючи на погану погоду (негоду).
Варто також розрізняти прийменники протягом і на протязі. Так, протягом уживається з іменниками для вираження значення часової тривалості (протягом двох годин, протягом навчання), а на протязі – для передачі просторової протяжності (на протязі тексту, на протязі двох кілометрів, на протязі всієї дороги). Помилковим є вживання прийменника згідно з родовим відмінком типу згідно наказу, слід використовувати форму орудного відмінка: згідно з наказом.
Частим в усному мовленні є використання прийменника по. Однак слід пам’ятати, що цей прийменник в українській мові вживається дуже рідко, на відміну від російської. Російському прийменнику по в українській мові відповідають такі: по (гулять по городу – гуляти по місту, по возможности – по можливості, по глазам – по очах, ударить по голове – вдарити по голові), орудний відмінок без прийменника (по почте – поштою, по временам – часами), з (по обеим сторонам – з обох боків, по литературе – з літератури, по моей вине – з моєї вини, по газетам – знати з газет), за (медик по образованию – медик за освітою, по образцу – за зразком), на (звать по имени – називати на ім’я, по адресу – на адресу, по виду – на вигляд, по просьбе – на прохання), через (отпуск по болезни – відпустка через хворобу, по недоразумению – через непорозуміння), у (в) (по понедельникам – у понеділки (понеділками, щопонеділка), по делу – у справі), до (по вкусу – до смаку, с 1998 по 1999 год – від 1998 до 1999 року), після (по получении – після одержання), щодо (мероприятия по улучшению – заходи щодо поліпшення), від (смотря по погоде – залежно від погоди), як (по обыкновению – як звичайно). Російському прийменнику в в українській мові відповідають: у (в) (идти в кино – йти в кіно, тетрадь в клетку – зошит у клітинку), до (ходить в школу – ходити до школи, поступить в институт – вступити до інституту, поехать в город – поїхати до міста (в місто), на (порвать в клочки – порвати на шматки, в пользу – на користь, три раза в день – тричі на день, в рассрочку – на виплат, во весь рост – на весь зріст), за (в один день – за один день), з (щель в ладонь – щілина з долоню), о (в пять часов – о п’ятій годині), орудний безприйменниковий (в двух словах – двома словами, в последнее время – останнім часом).
Не слід забувати про чергування прийменників як важливий засіб милозвучності української мови, що часто порушується в засобах масової інформації. Натомість уживання різних фонетичних варіантів одного і того ж прийменника теж потребує зауваг. Наприклад, прийменник зо вживається лише в таких сполуках: зо два, зо три, зо двоє, зо троє, зо мною (як паралельний до зі мною), а також зберігається у кількох прислівниках (зозла, зопалу).