§ 3. Зв’язок числівників з іменниками

Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку. У формі множини він уживається тільки з іменниками, що не мають форм однини (одні двері, одні окуляри).

З числівниками два, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини з наголосом родового відмінка однини. Такий наголос пояснюється впливом колишніх форм двоїни цих іменників. Наприклад: два дýби, три сестрú, два вікнá, три товáриші, чотири брáти та ін. Іменники з суфіксом -ин-, який зникає у формі множини, та іменник чоловік (тільки в значенні лічильного слова) з числівниками два, три, чотири вживаються у формах родового відмінка однини (два селянúна, три громадянина, два чоловíка).

Коли до складу словосполучення числівника з іменником входить узгоджене означення, воно може мати або форму називного – знахідного, або форму родового відмінка множини, причому форма називного множини вживається здебільшого з іменниками жіночого роду, а форма родового множини – з іменниками чоловічого і середнього: дві веселі дівчинки, три смішних хлопчики, чотири кумедних поросятка. Коли таке словосполучення має кілька узгоджених означень, усі вони, як правило, мають однакову форму: ці два веселі літні дні.

У складених числівників керування іменником здійснює, як правило, останнє слово. Тому, коли складений кількісний числівник закінчується словом один, він вимагає від залежного іменника форми називного однини: сорок один хлопець, п’ятдесят одна дівчина; коли до складених числівників входять числівники два, три, чотири, вони вимагають від залежного іменника форми називного відмінка множини з наголосом родового однини: сто тридцять чотири стільцí, сімдесят дві рýчки і т.д.

З усіма іншими кількісними числівниками, якщо останнім їх компонентом не є числівник один, два, три, чотири, іменники вживаються у формі родового відмінка множини: п’ять разів, сто сім років тощо.

Для позначення приблизної кількості предметів, коли числівник стоїть після іменника, іменник має форму родового відмінка множини: років чотири, кілограмів шість, днів десять.

Дробові числівники вимагають від іменника родового відмінка однини: півтора місяця, дві десяті процента; а зрідка й множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів нафти. У мішаному дробу іменником керує дробова частина, коли вона приєднується сполучником і. Коли дробову частину приєднує прийменник з, керований іменник залежить від числівника, що виражає цілу частину змішаного дробу: чотири з половиною місяці, чотири і одна друга місяця.

У датах назви місяців уживаються тільки в родовому відмінку: перше (першого) вересня.

Числівник пів у формах визначення часу вимагає знахідного відмінка з прийменником на: пів на другу, пів на третю.

§ 4. Типові помилки у вживанні числівників

Вживання числівників потребує більших зауваг хіба що в усному мовленні, оскільки тут виникають проблеми з відмінюванням, наголошуванням числівників та узгодженням їх з іменниками. Що ж до писемного мовлення, то тут, як правило, числові позначення записуються цифрами. Якщо ж маємо буквений запис, тоді варті уваги правописні моменти числівників одинáдцять, п’ятсóт, сімсóт, шістсóт, вісімсóт, дев’ятсóт, чотирмá, у яких під впливом російської мови часто помилково пишуть подовжені приголосні (типу одиннадцять) чи м’який знак. Крім того, під впливом розмовної мови часто і в ЗМІ натрапляємо на такі помилки: двіста, тристо, чотиристо, а потрібно двíсті, трúста, чотúриста тощо.

Слід приділяти більше уваги узгодженню іменника з числівником, оскільки частими є помилки типу два гола, три хлопця, три дня (треба два голи, три хлопці, три дні), спричинені впливом російської мови.

Трапляються мовні недоречності й під час уживання складних слів, першою частиною яких є числівники. Наприклад: чотирьохповерховий (треба чотириповерховий), чотирьохактна п’єса (треба чотириактна), стодвадцятьліття (треба стодвадцятиліття), тисячап’ятсотліття (треба тисячоп’ятсотліття), двохтисячний рік (треба двотисячний) тощо.

Варто пам’ятати, що числівники півтора вживаємо при іменниках чоловічого і середнього роду (півтора дня, півтора тижня), а півтори – при іменниках жіночого роду (півтори доби, півтори тисячі).