§ 6. Відмінювання прикметників

За характером кінцевих приголосних основи прикметники розподіляються між твердою і м’якою групами. Окремо виділяють прикметники, що закінчуються на -лиций (дехто відносить їх до мішаної групи). Прикметники м’якої групи об’єднують незначну кількість одиниць з м’яким кінцевим приголосним основи, прикметники з основою на (-шн)ій, (-жн)ій, які в основному виражають ознаки з загальним значенням місця і часу: задній, передній, давній, осінній, колишній, обідній, новітній, літній та ін. Крім того, сюди належать прикметники типу матірній, дочірній, синовній, мужній (від муж), подружній, що утворені від назв істот, а також такі прикметники: художній, освітній, могутній, присутній, достатній, порожній, справжній, самотній, довгошиїй, довговіїй⁵⁷. Прикметники твердої групи мають основу на твердий приголосний: легкий, німий, веселий, круглий. Прикметники на -лиций при відмінюванні приймають закінчення і твердої, і м’якої груп (круглолиций, блідолиций).

У суфіксі присвійного прикметника -ів (-їв) при словозміні відбувається чергування. Якщо прикметник утворений від іменника твердої групи, суфіксальний звук [і] (закритого складу) чергується з [о] (у відкритому складі): батько – батьків – батькового; якщо ж прикметник утворений від іменника м’якої чи мішаної групи, [і] чергується з [е] (графічно ї з є): Пономарів – Пономарева, Василів – Василева. Хоча допускаються і форми Пономаріва і Василіва.

У мові існує ряд прізвищ і географічних назв, що звучать і пишуться однаково: місто Мічурін – прізвище Мічурін. У них різні закінчення в орудному відмінку: -ом у географічних назвах, -им – у прізвищах. Наприклад: був знайомий з Мічуріним, але містом Мічуріном. Закінчення -ом зберігається у прізвищах неслов’янського походження: Чапліном, Дарвіном.

§ 7. Наголошення прикметників

Щодо наголошення прикметників, то тут якихось особливих труднощів не виникає. Проте деякі з них часто наголошуються неправильно під впливом російських та регіональних відповідників: треба новúй (а не нóвий), старúй, валовúй, оптовúй, черговúй, урочúстий, громáдський, зустрíчнuй, сільськогосподáрський, легкúй, вогкúй, терпкúй, водозливнúй, водонепроникнúй, водоспускнúй, корúсний, вірнопіддáний, в’язкúй, гóрдіїв вузол, грéйпфрутовий, ґрунтовúй, ґнотовúй, жерстянúй, житловúй, зрýчнuй, цеглянúй, чаднúй, шерстянúй, шкірянúй, щавлéвий, щíльний, юродúвий. Багато прикметників мають подвійне наголошення: веснянúй і весняний, вітчúзняний і вітчизняний, пéрвісний і первíсний, вóвняний і вовняний, вoгнянúй і вогняний, водонапíрний і водонапірнúй, водовідлúвний і водовідливнúй, вощáний і вощанúй, врáзливий і вразлúвий, висковúй і вискóвий, відробíтковий і відробіткóвий, газопровíдний і газопровіднúй, досяжний і досяжнúй, дошкýльний і дошкульнúй, дýшний і душнúй, жáдібний і жадíбний, жáлібний і жалібнúй, зáгнутий і загнýтий, залишкóвий і зáлишковий, заплíснявiлий і запліснявілий, капýстяний і капустяний, картóпляний і картопляний, кéдровий і кедрóвий, конóпляний і конопляний, корáлевий і коралéвий (намисто), мандрівнúй і мандрíвний, медянúй і мéдяний, хмáристий і хмарúстий, цемéнтовий і цементóвий, чимáлий і чималúй. Крім того, є прикметники, наголошення яких пов’язане з їхньою семантикою: харáктерний і характéрний, лíкарський і лікáрський, вóдяний і водянúй, вúгідний (корисний) і вигíдний (зручний), відповíдний (підхожий, придатний), відповіднúй (даний у відповідь), вíтряний (про погоду, день, шум; про легковажну людину) і вітрянúй (про двигун, віспу), гáванський (від гавань), гавáнський (від Гавана), глáдкий (рівний), гладкúй (вгодований), завíзний (дуже завантажений, до якого велика черга), завізнúй (привізний), кýбовий (яскраво-синій), кубовúй (від куб), мáрний (даремний), марнúй (худий, змарнілий). Чимала група похідних прикметників, у яких наголошення відрізняється від вихідних слів: абеткóвий (абéтка), залікóвий (зáлік), щогловúй (щóгла), докорíнний (коріннúй), замóрський, примóрський (морськúй), навкíсний, навскíсний (скіснúй), пристíнний, настíнний (стіннúй), виразкóвий (вúразка), вказівнúй (вказíвка), гaмірнúй (гáмір), голковúй (гóлка), голосовúй (гóлос), зірковúй (зірка), зустрíчний (зýстріч), католúцький (катóлик), кишковúй (кúшка), кісточкóвий (кíсточка), клітковúй (клíтка), книжкóвий (кнúжка), конопéльний (конóпля), коріннúй (кóрінь), кульковúй (кулька), листянúй (лúстя) та ін⁵⁸.