Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

би без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарженнязупиняєвиконаннярішенняпровидворення,крімвипадків,коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.

Видворення іноземців та осіб без громадянства, затриманих у ме­ жах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну, здійснюється органами охорони державного кордону, а в інших випадках — органами внутрішніх справ. Контроль за правильним і своєчасним виконанням рішення про видворення здійснюється органом, який його прийняв.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають видворенню, відшкодовують витрати, пов’язані з видворенням, у порядку, встановленому законом. Якщо зазначені іноземці та особи без громадянства не мають коштів для відшкодування витрат, пов’язаних з видворенням їх за межі України, видворення здійснюється за рахунок держави.

Фізичні або юридичні особи, які запрошували чи приймали цих іноземців та осіб без громадянства, влаштовували їх незаконний в’їзд, проживання, працевлаштування, сприяли в ухиленні від виїзду після закінчення строку перебування, в порядку, встановленому законом, відшкодовують витрати, завдані державі видворенням зазначених іноземців та осіб без громадянства.

Запитання до самоконтролю

1.Назвіть організаційно-правові засади управління закордонними справами.

2.Який орган виконавчої влади забезпечує реалізацію політики у сфері зовнішніх зносин?

3.Назвіть основні завдання та функції Міністерства закордонних справ України.

4.Назвіть постійно діючі установи України за кордоном.

5.Визначте адміністративно-правове регулювання в’їзду в Україну та виїзду з України.

561

особлива частина

Глава 42

Управління юстицією

§1. Організаційно-правові засади управління юстицією

Державне управління юстицією — це спрямована на зміцнення законності, організацію захисту прав і законних інтересів громадян та їх об’єднань, підприємств, установ, організацій і держави виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління, яка полягає в організаційному забезпеченні ефективного функціонування та розвитку судів загальної юрисдикції, нотаріату, органів запису актів громадянського стану, судово-експертних установ та адвокатури.

Цільовим призначенням управління у сфері юстиції, його змістом є реалізація державної правової політики, забезпечення точного виконання законів, підзаконних актів усіма органами, організаціями, посадовими особами і громадянами, забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина у визначеній сфері та ін.

Управлінню у сфері юстиції притаманні підзаконність, державновладний, організуючий характер. Разом з тим, воно має і свої особливості, зумовлені специфікою органів та установ юстиції.

Однією з особливостей державного управління юстиції є багато­ об’єктність. Це означає, що до об’єктів управління у сфері юстиції належатьсудовіустанови,нотаріальніконтори,органиреєстраціїактів громадянського стану, судово-експертні установи та адвокатура. Всі вони мають різне правове становище, відрізняються за своїм призначенням і обсягом компетенції.

Іншаособливістьюстиціїзумовленапопередньоюіполягаєврізноманітності форм і методів управління, які застосовуються органами юстиції.

Так, щодо державних нотаріальних органів та органів реєстрації актів громадянського стану застосовується метод керівництва; щодо органівадвокатури —методрегулювання.В ціломужкеруючийвплив органівуправлінняюстицієюмаєрекомендаційнийхарактері зводить-

562

Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

ся в основному до вирішення організаційних питань, оскільки більшість об’єктів у цій галузі є самостійними і незалежними у своїй практичній діяльності.

Законодавство України у сфері юстиції характеризується значною розгалуженістю й охоплює досить велику кількість законодавчих та інших нормативно-правових актів. Основними з них є: закони України від18березня2004р.«ПроЗагальнупрограмуадаптаціїзаконодавства України до законодавства Європейського Союзу»1, від 7 лютого 2004 р. «Про судоустрій України»2, від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу»3, від 2 вересня 1993 р. «Про нотаріат»4, від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру»5, від 24 грудня 1993 р. «Про органи реєстрації актів громадянського стану»6; Указ Президента України від 8 квітня 2008 р. «Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізаціїдержавноїантикорупційноїполітики»7.Важливезначеннятакож мають постанови Кабінету Міністрів України, зокрема, від 18 червня 2008 р. «Про заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України»8, від 11 липня 2002 р. «Про затвердження порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам Державної виконавчої служби»9 та ін.

Систему органів управління в галузі юстиції закріплено постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. «Про систему органівюстиції»10.Їїскладають:МіністерствоюстиціїУкраїни,Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління юстиції, районні, районні у містах управління юстиції,міські(містобласногозначення)управлінняюстиції.Державне управління в названій сфері також здійснює Державна судова адміністрація України, створена відповідно до ст. 106 Конституції України та ст. 125 Закону України «Про судоустрій України» Указом Президента Українивід29серпня2002р.«ПроДержавну судову адміністрацію»11.

1Офіц. вісн. України. – 2004. – № 15. – Ст. 1028.

2Там само. – 2004. – № 10. – Ст. 441.

3 Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 243. 4 Там само. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

5 Там само. – № 1. – Ст. 62.

6 Там само. – 1994. – № 14. – Ст. 78.

7 Офіц. вісн. України. – 2008. – № 5. – Ст. 184. 8 Там само. – № 48. – Ст. 1563.

9 Там само. – 2002. – № 29. – Ст. 1371.

10Там само. – 1998. – № 18. – Ст. 649.

11Там само. – 2002. – № 36. – Ст. 1674.

563

особлива частина

Розбудова правової держави та громадянського суспільства зобов’язують органи управління юстицією не тільки забезпечувати реалізацію державної правової політики, а й посилювати вплив на її формування.Пріоритетниминапрямкамирозвиткуукраїнськоїюстиції на сьогодні є: формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури громадян; реформування системи правосуддя з метою забезпечення доступності судочинства та ефективності судово­ го захисту; реформування кримінальної юстиції та кримінальновиконавчої системи; створення правових засад для запобігання та протидії корупції; забезпечення ефективності системи примусового виконання рішень судів; удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України; формування системи безоплатної правової допомоги.

§2. Повноваження Міністерства юстиції України та його органів

Міністерство юстиції України (Мін’юст України) згідно з Поло-

женням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р.1, є центральним органом виконавчої влади,якийорганізовуєздійсненнядержавноїправовоїполітики,керує дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток.

За роки незалежності України значно розширилися завдання і пов­ новаження Мін’юсту України, і сьогодні він є провідним органом із забезпечення реалізації державної правової політики та проведення правової реформи. Основними завданнями Мін’юсту України є: підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи та вдосконалення законодавства, сприяння розвитку правової науки; забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина; організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законодавства, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя; організація роботи нотаріату, діяльності щодо реєстрації актів цивільного стану; розвиток правової інформації, формування у громадян правового світогляду; здійснення міжнародно-правового співробітництва.

1 Офіц. вісн. України. – 2006. – № 45. – Ст. 3020.

564

Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

Мін’юст України розробляє проекти законів та інших нормативноправових актів; здійснює роботу із систематизації законодавства України, веде Єдиний загальноправовий рубрикатор; організовує в межах своїхповноваженьвиконанняактівзаконодавстватаздійснюєконтроль за їх реалізацією; здійснює заходи щодо вдосконалення роботи органів реєстрації актів громадянського стану та установ нотаріату, контролює їх діяльність; сприяє роботі об’єднань адвокатів; видає та анулює спеціальнідозволи(ліцензії)наздійсненняюридичноїпрактикисуб’єктами підприємницької діяльності та ін.

Важливим напрямком діяльності Мін’юсту України є організація виконання рішень судів та інших органів. Згідно із Законом України від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу»1 Мін’юст України здійснює підбір кадрів, методичне керівництво діяльністю державних виконавців, підвищення їх професійного рівня, фінансове та матеріально-технічне забезпечення органів державної виконавчої служби, розглядає скарги на дії державних виконавців.

Мін’юст України має право: одержувати від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, а від органів статистики — статистичні дані для виконання покладених на нього завдань, залучати вчених, спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для розгляду питань, що належать до його компетенції; скасовувати акти управлінь юстиції, що суперечать рішенням Мін’юсту України та актам законодавства України, та ін.

Мін’юстУкраїниякоргануправлінняявляєсобоюсистемувзаємодіючих елементів. До його організаційної структури входять: керівництво Мін’юсту України, патронатна служба Міністра юстиції України, галузеві та функціональні департаменти, управління та відділи.

Мін’юст України очолює Міністр, який призначається на посаду і звільняється з посади в установленому порядку Верховною Радою України за поданням Прем’єр-міністра України. У межах своїх повноваженьМіністрвидаєнакази,інструкціїтавказівки,якієобов’язковими для органів підпорядкованої йому системи, і перевіряє їх виконання.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мін’юсту України, обговорення найважливіших напрямів його діяльностіуМіністерствіутворюєтьсяколегія.Члениколегіїзатверджують-

1 Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 36–37. – Ст. 243.

565

особлива частина

ся на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра юстиції України. Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністра юстиції України.

Центральний апарат Мін’юсту України структурно організований залежновід виконуванихзавданьтафункцій. Він складаєтьсяіздепартаментів (законопроектної роботи та експертизи законодавчих актів; забезпечення реалізації конституційних прав громадян, юридичних осіб та інтересів держави; державної виконавчої служби; міжнародноправової діяльності; фінансово-господарської діяльності), управлінь та відділів.

Мін’юст України в межах своїх повноважень видає накази, організовує і контролює їх виконання. Рішення Мін’юсту України, прийняті в межах його повноважень, обов’язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Безпосередньо керівництво установами та організаціями юстиції здійснюють Головне управління юстиції в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські головні управління юстиції, а також районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції. Ціуправлінняутворюютьсятадіютьзгіднозвідповіднимиположеннями, затвердженими наказом Мін’юсту України від 14 лютого 2007 р.1

Управління юстиції беруть участь в організації здійснення на місцях державної правової політики; узагальнюють практику застосування законодавства, розробляють пропозиції щодо його вдосконалення та подають їх до Мін’юсту України; здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, республіканських комітетів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,їхпідрозділівтамісцевихорганівгосподарськогоуправління та контролю; здійснюють контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності ліцензійних умов щодо провадження підприємницької діяльності з юридичної практики та ін.

Для виконання покладених на них завдань та функцій управління юстиції наділені правами перевіряти у місцевих органах виконавчої владидодержаннязаконодавствапродержавнуреєстраціюнормативноправових актів, стан організації нормотворчості; здійснювати перевірки у підвідомчих установах; залучати до своєї роботи в установле- ному порядку відповідних висококваліфікованих спеціалістів.

1 Офіц. вісн. України. – 2007. – № 12. – Ст. 459.

566

Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

Нормативно-правові акти управлінь юстиції, прийняті в межах їх повноважень, є обов’язковими до виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, а також громадянами.

§3. Реєстрація актів громадянського стану

Акти громадянського стану — це посвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства,перемінипрізвища,імені,побатькові.Вониє юридичними фактами, з якими закон пов’язуєвиникнення, зміну абоприпинення відповідних прав і обов’язків.

Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть. Її здійснюють відділи реєстрації актів громадянського стану відповідних управлінь юстиції, а в сільській місцевості — виконавчі комітети сільських і селищних рад.

Органи реєстрації актів громадянського стану забезпечують своєчасну і правильну реєстрацію актів громадянського стану; вносять до актових записів необхідні зміни, доповнення та виправлення; поновлюютьвтраченітаанулюютьповторноскладеніактовізаписи;видають громадянам свідоцтва про реєстрацію; зберігають архівний фонд.

До працівників відділів реєстрації актів громадянського стану ставляться відповідні вимоги. Керівником та спеціалістом відділу реєстрації актів громадянського стану може бути призначено громадянина України, який має вищу юридичну освіту і рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи в органах реєстрації актів громадянського стану. Згідно з Положенням про ці комісії1 вони утворюються ідіютьприГоловномууправлінніюстиціївАРК,головнихуправліннях юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Реєстрація актів громадянського стану та ведення діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану здійснюються в порядку, визначеному Мін’юстом України.

1 Офіц. вісн. України. – 2003. – № 15. – Ст. 675.

567

особлива частина

Керівництво органами реєстрації актів громадянського стану полягає в контролі за додержанням вимог законодавства про реєстрацію актів громадянського стану; розробленні пропозицій щодо його вдосконалення; підготовці форм актів громадянського стану і форм звітності; наданні практичної та методичної допомоги органам реєстрації актів громадянського стану; здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації їх працівників.

§ 4. Організація нотаріальної служби

Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

Головними завданнями нотаріальної служби є: охорона прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави, їх власності шляхом вчинення певних нотаріальних дій; профілактика правопорушень; зміцнення законності. Правові засади організації і діяльності нотаріальної служби закріплено Законом України від 2 вересня 1993р. «Про нотаріат»1. Згідно з цим Законом вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

У населених пунктах, де немає державного або приватного нотаріуса, певні нотаріальні дії вчинюють посадові особи виконавчих комі-

тетів сільських, селищних та міських рад. Вичерпний перелік нотарі-

альних дій, які вчинюються цими посадовими особами, закріплено в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, затвердженій наказом Мін’юсту України від 25 серпня 1994 р.2

За кордоном виконання нотаріальних дій покладено на консульські установиУкраїни.Їхповноваженнящодоздійсненнянотаріальнихдій закріплено в Законі України «Про нотаріат».

Керівництво державними нотаріальними конторами полягає у визначенні мережі ідислокації нотаріальних контор, організації їх роботи

1Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.

2Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 1994. – № 6. – С. 330.

568

Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

таздійсненнізаходівщодоїївдосконалення,підборіірозставленніпрацівників державних нотаріальних контор, підвищенні їх кваліфікації.

Відкриває і ліквідовує державні нотаріальні контори Мін’юст України, а затверджують їх штати відповідні головні управління юстиції.

Органи юстиції також справляють певний організуючий вплив на діяльність приватних нотаріусів— видають та анулюють реєстраційні посвідчення, сприяють виділенню їм приміщень, наданню пільг по стягненню орендної плати.

Мін’юст України розробляє і видає правові акти, рекомендації і роз’яснення з питань організаційного та методичного забезпечення діяльностінотаріусів.Так,Мін’юстомУкраїнизатвердженообов’язкові для всіх нотаріусів Правила ведення нотаріального діловодства1, ІнструкціюпропорядоквчиненнянотаріальнихдійнотаріусамиУкраїни2 та низку інших відомчих актів, що регулюють їх діяльність.

Органи юстиції забезпечують належний рівень професійної підготовленості осіб, які займаються нотаріальною діяльністю. При Головному управлінні юстиції в АРК, головних управліннях юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміні-

страцій діє кваліфікаційна комісія нотаріату, Положення про яку за-

тверджено наказом Мін’юсту України від 1 грудня 2006 р.3 Положення закріплюєпорядокроботикваліфікаційноїкомісіїнотаріатутаїїповноваження, головним з яких є прийняття за результатами іспитів рішення про можливість чи неможливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

Контрользадіяльністюкваліфікаційнихкомісійнотаріатуздійснює

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Мін’юсті України, По-

ложення про яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р.4

Призначення на посаду державного нотаріуса та звільнення з посади проводиться Головним управлінням юстиції в АРК, обласними, Київським та Севастопольським міськими головними управліннями юстиції. Ці управління також здійснюють реєстрацію приватної нотаріальної діяльності та припиняють її в зазначених Положенням про

1Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 1994. – № 3–4. – С. 138.

2Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.

3 Там само. – 2006. – № 49. – Ст. 326. 4 Там само. – № 50. – Ст. 3314.

569

особлива частина

порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності 1 випадках. Підставою для призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрації приватної нотаріальної діяльності є свідоцтво, яке видається Мін’юстомУкраїнизгіднозПоложеннямпропорядоквидачісвідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю2.

У здійсненні своїх повноважень нотаріуси та інші посадові особи, які вчинюють нотаріальні дії, є незалежними і керуються у своїй діяльності тільки законодавством України, а на території АРК, крім того, — законодавством АРК, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

§5. Взаємовідносини органів юстиції, державної судової адміністрації та судів загальної юрисдикції

Специфікавідправленняправосуддяпороджуєнизкуособливостей у взаємовідносинах органів виконавчої влади із судовою системою. Згідно зі ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежнііпідкоряютьсялишезакону.Додержуючисьцьогопринципу, органи юстиції та державна судова адміністрація координують роботу з проведення судової реформи та створюють належні умови для функціонування і діяльності судів. При цьому названі органи не мають права втручатися в оперативну діяльність судів, нав’язувати свою думку з приводу законності й обґрунтованості рішень (вироків) суду.

Мін’юст України організовує виконання замовлення на підготовку спеціалістів апарату судів, експертне забезпечення правосуддя, погоджуєтиповийрегламентроботикваліфікаційноїкомісіїсуддів.Міністр юстиції України подає Прем’єр-міністру України пропозиції щодо утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції, призначає членів кваліфікаційних комісій суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Міністр юстиції України входить за посадою в спеціальний конституційний орган — Вищу раду юстиції. Відповідно до Закону України «Про Вищу раду юстиції»3 основним призначенням Вищої ради

1Бюл. зак-ва і юрид. практики України. – 1994. – № 6. – С. 55.

2Там само. – 1994. – № 3–4. – С. 52.

3 Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 25. – Ст. 146.

570

Розділ ІХ. Управління адміністративно-політичноюдіяльністю

юстиції є формування високопрофесійного суддівського корпусу та забезпеченняфункціонуваннясудовоївлади.Крімцього,вонаєєдиним органом, якому ст. 131 Конституції України надано право здійснювати дисциплінарнепровадженнястосовносуддівВерховногоСудуУкраїни і суддів вищих спеціалізованих судів.

Державна судова адміністрація України1 є центральним органом виконавчої влади, основне завдання якого — забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. Державна судова адміністрація України (ДСА) та її територіальне управління здійснюють організаційне та ресурсне забезпечення діяльності судової системи, створюють необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апаратів судів, організовують роботу з ведення судової статистики, діловодства та архіву, здійснюють заходи щодо забезпечення незалежності суддів, їх соціального захисту тощо.

Для виконання покладених на неї завдань ДСА має досить широкі права: одержувати від голів судів та інших посадових осіб необхідну інформацію з кадрових питань, а також дані про навантаження суддів у судах усіх рівнів; здійснювати контроль за раціональним використанням обладнання та іншого державного майна судами, підпорядкованими органами, іншими органами та установами, щодо яких ДСА здійснюєорганізаційнезабезпеченнядіяльності;одержуватибезоплатно в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні інформацію,документи,матеріали;скасовуватив межахсвоєїкомпетенціїакти територіальних управлінь ДСА та ін.

Діяльність ДСА спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. В той же час у деяких питаннях вона підконтрольна органам суддівського самоврядування, зокрема щодо фінансування судів, а Голова ДСА може бути звільнений з посади також за рекомендацією з’їзду суддів України. У своїй діяльності ДСА, як і інші центральні органи виконавчої влади, керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями з’їзду суддів України та Ради суддів України, що також свідчить про специфіку взаємовідносин названих органів.

1 Положення про Державну судову адміністрацію України [Текст] : затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 січ. 2009 р. // Офіц. вісн. України. – 2009. – № 3. – Ст. 87.

571

особлива частина

§ 6. Органи юстиції та адвокатура

Специфіка взаємовідносин органів юстиції та адвокатури визначаєтьсятим,щоостанняєгромадськоюорганізацією,якадієназасадах самоврядування, самостійно вирішуючи всі свої внутрішні питання. Тому основною рисою цих взаємовідносин є співробітництво.

Правове становище адвокатури, її завдання, права та обов’язки закріплено Законом України від 19 грудня 1992 р. «Про адвокатуру»1.

Адвокатура є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання кош­ тів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються Законом України «Про адвокатуру» та статутом відповідного об’єднання.

Разомзтиморганізуючийвпливнаадвокатськудіяльністьсправляють і органи юстиції. Відповідно до Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань2 Мін’юст України реєструє адвокатські колегії, фірми, контори та інші адвокатські об’єднання. Представники органів юстиції входять до складу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатуриіберутьучастьувизначеннірівняпрофесійнихзнаньосіб,які маютьнамірзайматисяадвокатськоюдіяльністю,таувирішенніпитань про дисциплінарну відповідальність адвокатів. Комісії утворюються ідіютьзгіднозПоложенням,затвердженимУказомПрезидентаУкраїни від 5 травня 1993 р.3 Представник Мін’юсту України входить до складу Вищоїкваліфікаційноїкомісіїадвокатури,якаутворюєтьсяприКабінеті Міністрів України, і діє згідно з Положенням про неї4.

Мін’юст України забезпечує необхідне фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадян від оплати юридичної допомоги; узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність; сприяє проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів.

1Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.

2ЗП України. – 1993. – № 10. – Ст. 198.

3 Право України. – 1994. – № 1–2. – С. 65. 4 Так само. – С. 69.

572