Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
Адміністративнувідповідальністьюридичнихосібслідрозглядати як самостійний вид адміністративної відповідальності. Він тісно переплітається з адміністративною відповідальністю фізичних осіб. Так,
уразі вчинення адміністративного правопорушення юридичною особою можливі три варіанти правових наслідків: притягнення до відповідальності самої юридичної особи, як у разі порушення правил містобудування; притягнення до відповідальності одночасно і юридичної особи, і посадових осіб, як у разі вчинення порушення у сфері обмеження монополізму; притягнення до відповідальності лише посадової особи, як за порушення митних правил.
Для подальшого розвитку інституту адміністративної відповідальностіюридичнихосібнеобхіднопроведеннякодифікаціїзаконодавства
уцій сфері. Це дозволить більш ефективно застосовувати відповідні правові норми, а також створить надійну базу для подальшої роботи
внапрямку вдосконалення цього законодавства та практики його реалізації. У процесі кодифікації слід установити чіткий перелік органів, уповноважених приймати рішення про накладення адміністративних стягнень на юридичних осіб (зараз їх більше 40). Також треба розробитиєдинийпорядокрозглядусправпронакладенняадміністративних стягнень. Нині він відсутній.
Крімтого,потребуєвирішенняпитаннящодовиниюридичнихосіб. Традиційно воно залишалося поза увагою законодавця. Вперше до нього звернулися у ст. 10 Законі України від 11 червня 2009 р. «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних пра вопорушень»1.
Запитання для самоконтролю
1.Дайте поняття та розкрийте сутність адміністративної відповідальності.
2.Які основні риси адміністративної відповідальності?
3.Що становить законодавчу основу адміністративної відповідальності?
4.Чим відрізняється адміністративна відповідальність від кримінальної, дисциплінарної та цивільної відповідальності?
5.Що таке адміністративне правопорушення?
1 Офіц. вісн. України. – 2009. – № 53. – Ст. 1823.
191
Загальна частина
6.Назвіть ознаки адміністративного правопорушення та розкрийте їх зміст.
7.Хто є суб’єктом адміністративного правопорушення?
8.Якіобставинивиключаютьпротиправністьісуспільнушкідливість діяння?
9.Наведіть поняття «адміністративне стягнення». Які його види та система передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення?
10.Який порядок накладення адміністративних стягнень?
11.Розкрийте особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
12.Якими законами встановлено адміністративну відповідальність юридичних осіб (наведіть декілька прикладів)?
13.Чи може бути притягнена до адміністративної відповідальності громадська організація?
192
Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
Глава 15
Дисциплінарна
відповідальність
Під дисциплінарною відповідальністю згідно з чинним законо-
давством України слід розуміти накладення на правопорушників дисциплінарних стягнень за вчинені дисциплінарні правопорушення. Такі порушення можуть бути виражені як у діях, так і у бездіяльності, допускатися як свідомо, так і з необережності. Деякі категорії державних службовців у зв’язку з виконанням своїх повноважень відповідають
удисциплінарному порядку і за проступки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують органи, в яких вони працюють (керівники, державні службовці — співробітники правоохоронних органів, військовослужбовці та ін.).
Узаконодавстві закріплено такі види дисциплінарної відповідальності державних службовців: 1) у порядку, встановленому законами України; 2) у порядку, встановленому КЗпП; 3) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців1; 4) на підставі дисциплінарних статутів та спеціальних положень2, чинних
унизці галузей управління і деяких сферах державної діяльності.
Підставоюдисциплінарноївідповідальностіє дисциплінарнийпроступок, сутність якого полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником покладених на нього трудових чи службових обов’язків.
Нормамиадміністративногоправавстановлюютьсядисциплінарна відповідальність і порядок її реалізації, коло суб’єктів і повноваження органів управління (посадових осіб), що наділені «дисциплінарною» владою, категорії службовців, відповідальність яких регулюється адміністративнимправом.Стосовнобільшостіпрацівниківдисциплінарну відповідальність передбачено нормами трудового і адміністративного права, а щодо деяких категорій осіб (військовослужбовців стро-
1Напр.: Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів в Україні [Текст] // Інформ. зб. М-ва освіти України. – 1994. – № 21. – Ст. 313.
2Напр.: Дисциплінарний статут прокуратури України [Текст] // Відом. Верхов. РадиУкраїни.–1992.–№4.–Ст.15;Дисциплінарнийстатуторганіввнутрішніхсправ УРСР [Текст] // Відом. Верхов. Ради Укр. РСР. – 1991. – № 45. – Ст. 599.
193
Загальна частина
кової служби, працівників органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та ін.) — повністю нормами адміністративного права, що пояснюється необхідністю поряд із загальними правилами дисциплінарної відповідальності враховувати особливі вимоги дисципліни до них, встановлення специфіки їх дисциплінарної відповідальності.
Незалежновідтого,напідставіякогозаконодавчогоактанастаєдисциплінарна відповідальність, вона характеризується такими рисами:
1)її підставою є дисциплінарний проступок;
2)за такий проступок передбачено накладення дисциплінарного стягнення;
3)стягнення застосовується уповноваженим на те органом (посадовою особою) в порядку підлеглості;
4)межі «дисциплінарної» влади цього органу (посадової особи) чітко встановлено правовими нормами;
5)службовець, на якого накладено дисциплінарне стягнення, може його оскаржити у вищий орган (вищій посадовій особі) або в суд;
6)за один дисциплінарний проступок може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення.
Більшість службовців за порушення правил дисципліни несуть відповідальність згідно з приписами трудового законодавства, а дисциплінарна відповідальність службовців, що реалізують свої повноваження поза рамками трудового договору чи правил внутрішнього трудового розпорядку, регулюється законами, статутами та положеннями, затвердженими повноважними органами.
Значна кількість державних службовців несе дисциплінарну відповідальність не тільки за дисциплінарні проступки, пов’язані з невиконанням чи неналежним виконанням покладених на них обов’язків,
ай за перевищення своїх повноважень, недодержання обмежень щодо державної служби, вчинення діянь, що порочать орган, де службовець працює, або його звання (норм моралі), присяги, обов’язків, передбачених у контракті, військової честі та ін.
В основу розмежування дисциплінарної відповідальності на види покладено характер діяльності різних категорій службовців, умови їх роботи, систему дисциплінарних стягнень, порядок їх накладення та оскарження.
Законом України «Про державну службу» встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, органів виконавчої влади та їх апарату. Сутність її полягає в тому, що дисци-
194
Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
плінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних з проходженням державної служби, а також за проступок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.
До службовців цих органів, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність та затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду.
Службовці державних підприємств, установ, організацій, а також державних органів, на яких не поширюються положення Закону України «Про державну службу», відповідних дисциплінарних статутів чи положення про дисципліну, несуть дисциплінарну відповідальність згідно з КЗпП чи Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно з Типовими правилами внутрішнього розпорядку для пра- цівниківдержавнихнавчально-виховнихзакладівУкраїнизапорушен- ня трудової дисципліни до працівника може бути застосовано догану або звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення застосовується відповідно до пп. 3, 4, 7, 8 ст. 40, ст. 41 КЗпП.
Дисциплінарнестягненнязастосовуєтьсяорганом(посадовоюособою), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) даного працівника. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повиненвимагативідпорушникатрудовоїдисципліниписьмовіпояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарні стягнення застосовуються власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення без урахування часу хвороби працівника або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплі-
195
Загальна частина
нарномустягненню,вінвважатиметьсятаким,щонемав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не припустився нового порушення дисципліни, виявив себе як сумлінний працівник, стягнення може бути знято до закінченняодногороку.Протягомстрокудіїдисциплінарногостягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу. Працівникможеоскаржитинакладеннястягненняукомісіюзтрудових спорів (де її створено), вищий посадовій особі чи у вищий орган або в суд.
Значні особливості є в порядку застосування та видах дисциплінарних стягнень, передбачених дисциплінарними статутами або спеціальними положеннями про дисципліну в окремих сферах (галузях) діяльності. Вони пов’язані з характером тих функцій і завдань, що вирішуютьсявідповіднимиорганами,їхслужбовцями.Вдеякихвипадках дисциплінарна відповідальність регулюється відповідними кодексами (Повітряний кодекс, Митний кодекс та ін.). Так, згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України1 дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків або за проступок, який порочить їх як працівників прокуратури.
Дисциплінарними стягненнями є: догана, пониження в класному чині, пониження на посаді, позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України», звільнення, звільнення з позбавленням класного чину.
Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у названому статуті, в повному обсязі, за винятком позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів, яке здійснюється Президентом України за поданням Генерального прокурора.
ПрокурориАРК,областей,м.Києватаприрівнянідонихпрокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників,якіпризначаютьсяГенеральнимпрокуроромУкраїни.Вразі
1 Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 15.
196
Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
необхідностізастосуваннязаходудисциплінарногостягнення,щоперевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України. Особи, нагороджені знаком «Почесний працівник прокуратури України», можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з’ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця зднявиявленняпроступку,нерахуючичасуслужбовоїперевірки,тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.
За один і той самий проступок може бути накладено тільки одне стягнення. У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуваннямнароботіворганахпрокуратури,йогозвільненняпроводиться незалежно від часу вчинення проступку.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокурору України в місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Генеральний прокурор приймає рішення по скарзі в десятиденний строк, а в разі проведення перевірки — не пізніше одного місяця з дня надходження скарги. Про прийняте рішення повідомляється працівнику, який звернувся зі скаргою.
Оскарження наказу не зупиняє виконання дисциплінарного стягнення. Генеральний прокурор України має право скасувати дисциплінарне стягнення, посилити або пом’якшити його. В разі незаконного пониження на посаді або звільнення працівника з посади Генеральний прокурор України видає наказ про поновлення на посаді з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітній платі за час роботи на нижчеоплачуваній роботі, але не більш як за три місяці. Якщо не з вини працівника час вимушеного прогулу становить більше трьох місяців, Генеральний прокурор України може прийняти рішення про виплату середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу.
197
Загальна частина
Працівник вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення, якщо протягом року з дня його накладення він не піддавався новому дисциплінарному стягненню.
Дисциплінарнестягненняможебутизнятопрокурором,якийвидав наказ, або вищим прокурором раніше року, якщо працівник виявив дисциплінованість і сумлінність у виконанні службових обов’язків. У таких випадках стягнення знімається наказом з оголошенням його всім, кому було оголошено наказ про накладення стягнення.
Згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України1 наосібрядовогоіначальницькогоскладуможутьнакладатисятакі стягнення: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониженнявспеціальномузваннінаодинступінь,звільненнязорганів внутрішніх справ.
У навчальних закладах і навчальних підрозділах Міністерства внутрішніхсправУкраїни,крімцихстягнень,можутьзастосовуватися: позбавлення звільнення з розташування навчального закладу, підрозділу на строк до одного місяця, позачергове призначення в наряд по службі (за винятком призначення в караул або черговим підрозділу) чи на роботу до п’яти нарядів.
На всіх осіб рядового і начальницького складу накладати дисциплінарні стягнення має право міністр внутрішніх справ України. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України. Начальник, не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Правомнакладання дисциплінарних стягненькористуються тільки прямі начальники. Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником. Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року — пом’якшити
1 Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 26. – Ст. 245.
198
Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
З метою з’ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути подовжено начальником, якийпризначивслужбоверозслідування,абостаршимпрямимначальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам — співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок його проведення встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування,має зажадативідпорушниканаданняписьмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якогооголошуєтьсяособовомускладуорганувнутрішніхсправ.Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під розписку. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Закожнепорушенняслужбовоїдисциплінинакладаєтьсялишеодне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни декількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожну окремо.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають ураховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких йоговчинено, заподіяна
199
Загальна частина
шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо.
Уразі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.
Увипадках притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення
ізновуприпустилисяпорушенняслужбовоїдисципліни,дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
При повторному вчиненні особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов’язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
Дисциплінарні стягнення у виді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органіввнутрішніхсправяквидстягненняє крайнімзаходомдисциплінарного впливу.
Уразі порушення дисципліни особами рядового і начальницького складувперіодперебуванняувідрядженні,відпустці,навідпочинкуабо в період тимчасової непрацездатності начальник органу чи підрозділу в межах відповідної території, де вчинено дисциплінарний проступок, вживає заходів щодо його припинення, збирає первинні матеріали та надсилає їх для розгляду за місцем проходження служби порушника.
Накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу за проступки, вчинені під час чергування, несення вартової чи патрульно-постової служби, здійснюється тільки після закінчення чергування, варти або після заміни їх іншими особами та здання зброї. Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває в стані сп’яніння, а також одержання від неї пояснень мають бути відкладені до її протверезвення.
Дисциплінарні стягнення за порушення кримінально-проце суального законодавства на осіб рядового і начальницького складу
200
Розділ ІV. Відповідальність за адміністративним правом
можуть накладати лише начальники, яким надано право призначати цих працівників на посаду, та їх заступники.
Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. В разі проведення зафактомвчиненняпроступкуслужбовогорозслідування,провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення наосібрядовогоіначальницькогоскладудисциплінарнестягненняможе бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Слід зазначити, що дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. В цей період не включається строк проведенняслужбовогорозслідуванняабопровадженнявкримінальній справі чи справі про адміністративне правопорушення.
Особу рядового або начальницького складу,щодо якоїпроводиться службове розслідування, може бути відсторонено від посади із збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших виплат і надбавок.
Рішення про відсторонення особи рядового або начальницького складу від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу. Тривалість відсторонення від виконання службових обов’язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування. Відсторонення від виконання службових обов’язків особи рядового або начальницького складу в разі її появи на службі в стані сп’яніння, відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони може здійснювати також безпосередній або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до однієї доби.
Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Після закінчення цього строку дисциплінарне стягнення не виконується. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ,
201
Загальна частина
накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають увідпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби. Особи, з вини яких накладені дисциплінарні стягнення не виконано без поважних причин, несутьвідповідальністьзаДисциплінарнимстатутоморганіввнутрішніх справ. У разі подання скарги виконання накладеного дисциплінарного стягнення не припиняється. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення. Особу рядового або начальницького складу, на яку накладено дисциплінарне стягнення, не може бути призначено на вищу посаду доти, поки це стягнення не буде знято.
Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено старшим прямим начальником, який має право накладати дисциплінарні стягнення. Старший прямий начальник у разі надходження заяви про поновлення пропущеного строку подання скарги повинен всебічно та об’єктивно розглянути її і прийняти відповідне рішення не пізніше 10 днів після надходження заяви. Про результати розгляду заяви про поновлення пропущеного строку повідомляються особа рядового або начальницького складу, яка її подала, та начальник, який наклав на неї дисциплінарне стягнення.
Особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника, аж до міністра внутрішніх справ України, або до суду. Якщо вирішення питань, порушених у скарзі, не належить до повноважень начальника, який її одержав, скарга не пізніше ніж протягом п’яти днів надсилається за належністю, про що повідомляється заявникові. Забороняється пересилати скарги на розгляд тих начальників, дії чи рішення яких оскаржуються.
202