особлива частина

дарської, так і суто навчально-виховної), за правильність якого посадові особи цих закладів несуть встановлену законодавством України дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність. Контроль за виконанням вимог законодавства України освітніми закладами у галузі освітньо-виховної роботи здійснюють вищі органи відносно підпорядкованих їм закладів освіти системи Міносвіти і науки України, а також спеціальні контролюючі органи відомчої спрямо-

ваності, такі як Державна інспекція закладів освіти, утворена при Міносвіти і науки України (вони здійснюють так званий відомчий контроль), а з інших питань — у галузі бюджетної, фінансової дисципліни, додержання природоохоронного законодавства та ін. — органи місцевого самоврядування, виконавчої влади і спеціальні конт­ ролюючі органи — органи міжвідомчого та надвідомчого контролю.

Так, Державна інспекція закладів освіти здійснює: інспектування навчально-виховних закладів незалежно від підпорядкування з метою ефективного використання їх науково-педагогічного потенціалу, підвищення якості навчально-виховного процесу і підготовки робітників і спеціалістів; атестацію навчально-виховних закладів незалежно від форм власності з метою визначення її здатності вести освітню діяльність та професійну підготовку і перепідготовку робітників і спеціалістів на рівні державних стандартів; координує роботу відповідних підрозділівМіносвітиінаукиУкраїни,міністерствівідомств,якімають навчально-виховні заклади, та інших органів державного управління освітою з питань інспектування та атестації навчально-виховних закладів тощо. Державна податкова служба України, наприклад, конт­ ролює додержання закладами освіти податкового законодавства, природоохоронні органи — правил природокористування та ін.

Запитання до самоконтролю

1.З чого складається система освіти в Україні?

2.Окресліть систему органів управління освітою в Україні.

3.Хто здійснює безпосереднє управління освітніми закладами.

4.Учомуполягаєсутністьдержавногоконтролюзадіяльністю освітніх закладів?

422

Розділ VІІI. Управління соціально-культурним будівництвом

Глава 32

Управління наукою

§1. Організація державного управління наукою

Держава надає пріоритетну підтримку розвиткові науки як визначального джерела економічного зростання і невід’ємного складника національної культури та освіти, створюючи необхідні умови для реалізації інтелектуального потенціалу громадян у сфері науковотехнічної діяльності, забезпечуючи використання досягнень науки

ітехніки для розв’язання соціальних, економічних, культурних та інших проблем.

Згіднозіст.54КонституціїУкраїнидержавасприяєрозвитковінауки, встановленню наукових зв’язків України зі світовим співавторством.

Правові засади державної політики в сфері науково-технічної діяльності визначено в Законі України від 13 грудня 1991 р. «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності». Зараз цей Закон діє в редакції від 1 грудня 1998 р. і має назву «Про наукову і науково-технічну діяльність»1. Згідно з ним розвиток науки

ітехніки є визначальним чинником прогресу суспільства, підвищення добробуту його членів, їх духовного та інтелектуального зростання.

Державне управління і регулювання наукової діяльності здійснюється відповіднодопринципів:органічноїєдності науково-технічного, економічного та духовного розвитку суспільства, поєднання централізації та децентралізації управління в науковій діяльності; додержання вимог екологічної безпеки; визнання свободи творчої, наукової та науково-технічноїдіяльності;збалансованостірозвиткуфундаменталь- них і прикладних досліджень; використання досягнень світової науки, можливостей міжнародного наукового співробітництва; свободи поширення наукової та науково-технічної інформації; відкритості для міжнародного науково-технічного співробітництва; забезпечення інтеграції української науки у світову поєднано із захистом інтересів національної безпеки.

1 Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 2–3. – Ст. 20.

423

особлива частина

13 липня 1999 р. постановою Верховної Ради України затверджено Концепцію науково-технічного та інноваційного розвитку України1. Відповідно до неї збереження та підвищення якості науковотехнологічного потенціалу віднесено до пріоритетних національних інтересів України. У Концепції визначено головні цілі і напрямки науково-технологічного та інноваційного розвитку, шляхи фінансового забезпечення наукової та інноваційної діяльності, механізм удосконалення управління в цих сферах тощо.

Наукову діяльність здійснюють наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади ІІІ–IV рівнів акредитації, громадські організації. Кожна організаційна форма має свої певні особливості. Безпосередньо у сфері організації науки діють спеціалізовані органи виконавчої влади, а також державні установи. З метою сприяння формуваннюдержавноїполітикирозвиткунауки,визначенняпріоритетних науково-технічних напрямів, вироблення стратегії технологічного розвитку, вдосконалення структури управління наукою та системи підготовки і атестації наукових кадрів при Президентові України діє консультативно-дорадчий орган — Рада з питань науки та науковотехнічної політики2. Основними завданнями цього органу є вироблення державної політики з питань розвитку науки та технологій, правове

іорганізаційне забезпечення їх реалізації; прогнозування розвитку науки і технологій; розгляд і оцінювання проектів національних

ідержавно-наукових програм, визначення пріоритетних напрямів розвитку науки і технологій та ін.

Правові, фінансові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки в Україні визначено в Законі України від 11 липня 2001 р. «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки»3.

Основним засобом реалізації пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки є державні наукові та науково-технічні програми. Їх підрозділяють на загальнодержавні (національні), які затверджує Верховна Рада; державні (міжвідомчі); галузеві (багатогалузеві); регіональні (територіальні).

Статус державних (міжвідомчих) наукових і науково-технічних програм мають також відповідні частини загальнодержавних (націо-

1Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 37. – Ст. 336.

2Офіц. вісн. України. – 2000. – № 12. – Ст. 455.

3 Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 48. – Ст. 253.

424

Розділ VІІI. Управління соціально-культурним будівництвом

нальних)програмекономічного,соціального,національно-культурного розвитку, охорони довкілля1.

Для ефективного здійснення наукової та науково-технічної діяль- ностідержавазастосовуєфінансово-кредитнііподатковіважелі.Одним із основних важелів є бюджетне фінансування. Фундаментальні дослідження підтримуються також через Державний фонд фундаментальних досліджень2. Фінансова та матеріально-технічна підтримка заходів,спрямованихнавпровадженняпріоритетнихнауково-технічних розробок та новітніх технологій у виробництво, технічне його пере­ оснащення, освоєння випуску нових видів конкурентоспроможної продукції здійснюється на конкурсних засадах через Державний інноваційний фонд.

§ 2. Органи управління наукою

Центральним органом виконавчої влади у цій сфері є Міністерство освіти і науки України. Його діяльність спрямовує Кабінет Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2006 р. затверджено Положення про Міністерство науки і освіти України3.

Відповідно до покладених на нього завдань центральний орган виконавчої влади в сфері науки: розробляє засади науково-технічного розвитку України; забезпечує розвиток наукового і науково-технічного потенціалу України; організовує та координує інноваційну діяльність; координує розвиток загальнодержавної системи науково-технічної інформації, координує діяльність органів виконавчої влади щодо розроблення загальнодержавних наукових і науково-технічних програм

іконтролює їх виконання; здійснює керівництво системою наукової

інауково-технічної експертизи; забезпечує інтеграцію вітчизняної науки у світовий науковий простір зі збереженням і захистом національних пріоритетів.

Інші центральні органи виконавчої влади здійснюють управління науковоютаінноваційноюдіяльністюувідповіднійгалузі;визначають напрямки її розвитку; спрямовують і контролюють діяльність підпо-

1Відом. Верхов. Ради України. – 1999. – № 2–3. – Ст. 20.

2Офіц. вісн. України. – 2001. – № 52. – Ст. 2344.

3 Там само. – 2006. – № 51. – Ст. 3410.

425

особлива частина

рядкованих їм наукових організацій; організовують виробництво сучасної конкурентоспроможної продукції, відповідають за рівень науково-технічного розвитку відповідних галузей.

Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції забезпечують виконання державних наукових і науково-дослідних програм; розробляють та організовують виконання регіональних (територіальних) програм.

Специфічне місце в системі органів, які функціонують у сфері науки,належитьВАКУкраїни,котрийєцентральниморганомвиконавчої влади, статус якого прирівняно до державного комітету України. Положення про ВАК затверджено Указом Президента України від 25 лютого 1999 р.1 ВАК України реалізує державну політику в галузі атестації наукових і науково-технічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого науковогоспівробітника,контролюєдіяльністьспеціалізованихвчених рад та якість атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.

ВАК України створює спеціалізовані ради по захисту дисертацій, затверджує їх персональний склад і перелік спеціальностей, за якими цим радам надається право проведення захисту дисертацій, провадить їх періодичну атестацію; розробляє і затверджує вимоги до дисертацій і осіб, які претендують на здобуття наукового ступеня та вченого звання старшого наукового співробітника; затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукового ступеня доктора наук; приймає рішення про видання диплома кандидата наук на основі рішення спеціалізованої вченої ради про присудження вченого ступеня; приймає рішення про видання атестата старшого наукового співробітника на основі рішення вченої ради про присвоєння вченого звання наукового співробітника.

ВАКУкраїниуповноваженийскасовуватирішенняспеціалізованих рад і вчених рад про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання; позбавляти їх права прийому до захисту дисертації; позбавляти наукових і науково-педагогічних співробітників наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника. З питань атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації ВАК України видає інформаційний бюлетень.

1 Бюл. ВАК України. – 1999. – № 2. – С. 10–14.

426

Розділ VІІI. Управління соціально-культурним будівництвом

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. затверджено Порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника1.

§3. Наукові заклади і наукові товариства

Зметою збереження та зміцнення інтелектуального потенціалу, створення сприятливих умов для подальшого розвитку фундаментальноїнауки,забезпеченнязбокудержавифінансовоїпідтримкинаукових досліджень створено вищу наукову установу України — Академію наук. 22 березня 1994 р. Академія наук одержала статус національної

ітепер офіційно іменується Національною академією наук України (НАН України).

НАН України є державною самоврядною науковою організацією, яка заснована на державній власності та діє на основі законодавства України відповідно до статуту Академії. Це вища наукова установа України, що організовує та здійснює фундаментальні й прикладні дослідження з найважливіших проблем природничих, технічних і гуманітарних наук. НАН України координує здійснення фундаментальних досліджень у наукових установах і організаціях незалежно від форм власності. При НАН України діє міжвідомча рада з координації фундаментальних досліджень в Україні. Положення про раду та її склад затверджує Кабінет Міністрів України.

В Україні діють і галузеві академії наук.

Українська академія аграрних наук входить до складу агропромислового комплексу, діє на основі законів України і власного статуту, спільно з НАН України здійснює підготовку наукових кадрів і спеціалістів вищої кваліфікації. Разом з міністерствами, відомствами й організаціями агропромислового комплексу Українська академія аграрних наук здійснює на основі незалежного експертного оцінювання вибір основних напрямів і тематики прикладних досліджень і організовує впровадження їх результатів у виробництво.

Зметою забезпечення комплексного розвитку педагогічної науки, теорії та методики освіти в Україні, розроблення науково-методичних основ відродження національної школи Указом Президента України від 3 березня 1992 р. створено Академію педагогічних наук України.

1 Офіц. вісн. України. – 2007. – № 18. – Ст. 731.

427

особлива частина

Головними її завданнями є: розвиток педагогічної науки; проведення фундаментальних і прикладних досліджень; розроблення і наукове обґрунтування інформаційних технологій, форм, методів і засобів навчально-виховного процесу; створення програм, підручників і методичних посібників навчально-виховних закладів; дослідження світових досягнень у галузі освіти; впровадження вітчизняного та зарубіжного педагогічного досвіду; координація діяльності науководослідних і методичних установ. Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. Академії педагогічних наук надано статус національної1.

Указом Президента України від 24 лютого 1993 р. створено Академію медичних наук України. Її основними завданнями є: визначення пріоритетних напрямків розвитку медичної науки; організація проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі охорони здоров’я; підготовка наукових кадрів і розвиток вищої медичної і фармацевтичної освіти. Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. Академії медичних наук надано статус національної2.

Указом Президента України від 23 липня 1993 р. засновано Академіюправових наукУкраїни як вищу галузевунауковуустанову. Основ­ ними завданнями Академії правових наук України є: комплексний розвиток правової науки; проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі держави й права; наукове забезпечення правотворчоїдіяльностідержавнихорганів;вивченнятаузагальненнямеханізмів реалізації актів законодавства, визначення пріоритетних напрямків розбудови правової держави; наукове забезпечення здійснюваних реформ; підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади; розвиток правової науки та юридичної освіти. УказомПрезидентаУкраїнивід24лютого2010р. Академії правових наук надано статус національної3.

Розвиток українського мистецтва, відродження національних традицій, проведення фундаментальних досліджень з історії становлення і розвитку художньої культури України — мета заснування Указом Президента України від 14 грудня 1996 р. Академії мистецтв України як вищої творчо-наукової установи в галузі мистецтва.

1Офіц. вісн. України. – 2010. – № 14. – Ст. 665.

2Там само. – 2010. – № 14. – Ст. 663.

3 Там само. – 2010. – № 14. – Ст. 662

428

Розділ VІІI. Управління соціально-культурним будівництвом

Галузеві академії наук є державними науковими організаціями, які засновано на державній власності. Їх фінансування може здійснюватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Академії є самоврядними організаціями. Самоврядність академій полягає в самостійному визначенні тематики досліджень, своєї структури, вирішенні науково-організаційних, господарських, кадрових питань, здійсненні міжнародних наукових зв’язків.

Академії діють на основі статуту, можуть мати у своєму складі науково-дослідні інститути, науково-практичні центри, навчальні заклади, лабораторії, інші установи для організації та проведення досліджень.

Крім державних за роки незалежності в Україні виникло декілька десятків галузевих недержавних академій, які діють на основі власних статутів і є громадськими організаціями (науковими товариствами).

Розвиток галузевої відомчої науки здійснюється в межах науководослідних, дослідно-конструкторських та інших установ, що перебуваютьусистемівідповіднихміністерств,державнихкомітетівтаінших органів виконавчої влади. Загальне керівництво галузевими науководослідними інститутами здійснюють органи виконавчої влади, до системи яких вони входять.

Наукові дослідження у ВНЗ організовують з метою: використання науково-технічного потенціалу вищої школи для визначення пріоритетних напрямків фундаментальних досліджень, посилення впливу науки на розв’язання освітніх і виховних завдань; дослідження і розроблення теоретичних і методологічних основ розвитку науки. Вико- навцяминауково-досліднихробітєпрофесорсько-викладацькийсклад, студенти, докторанти, аспіранти, стажисти, наукові працівники.

Однією з форм організації науки є національні наукові центри. Статус національного наукового центру може бути надано науковій установі,вищомунавчальномузакладуІVрівняакредитації(об’єднанню наукових установ чи вищих навчальних закладів ІVрівня акредитації), що проводять комплексні наукові дослідження загальнодержавного значення та мають світове визнання своєї діяльності. Статус надається Указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. Національні наукові центри здійснюють свою діяльність згідно з Положенням про національний науковий центр, яке затверджує Кабінет Міністрів України.

429