Загальна частина
Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державної служби на обійманій посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби. Рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо в суді.
Запитання для самоконтролю
1.Наведіть визначення поняття «державна служба», назвіть її види та принципи.
2.Які нормативно-правові акти регулюють проходження державної служби в Україні?
3.Дайте визначення поняття «посада».
4.Наведіть поняття посадової особи.
5.Які посади належать до державних?
6.За якими критеріями проводиться класифікація посад державних службовців?
7.Наведіть класифікацію посад за Законом України «Про державну службу».
8.Наведіть визначення поняття правового статусу державних службовців. Охарактеризуйте їх права та обов’язки, обмеження.
9.Який порядок проходження державної служби встановлено у чинному законодавстві України?
10.Визначте засади кадрового забезпечення державного управління.
11.Якавідповідальністьнастаєзапорушеннязаконодавствапро державну службу?
116
Розділ ІІ. Суб’єкти адміністративного права
Глава 9
Бюджетні організації
§1. Поняття, види та правові засади діяльності бюджетних організацій
Учасниками (суб’єктами)адміністративнихправовідносинєтакож різноманітні за своїм правовим становищем заклади та установи, які не є органами держави, оскільки не мають державно-владних повноважень. Вони безпосередньо втілюють у життя соціально-культурні, виховні, освітні, наукові, адміністративно-політичні та інші завдання та функції з метою задоволення матеріальних, духовних та інших потреб громадян, суспільства та держави.
До них належать бюджетні заклади та установи, які створюються у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування. Вони утримуються за рахунок відповідного державного чи місцевих бюджетів (ст. 2 Бюджетного кодексу України)1 і є неприбутковими (тобто такими, що не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками) юридичними особами публічного права (статті 85, 167 ЦК України).
Відповідно до основних сфер суспільного життя бюджетні заклади та установи поділяються на соціальні та духовні об’єкти державного управління. Перші надають різноманітні життєво необхідні послуги, здійснюючи діяльність, спрямовану на збереження життя та здоров’я людини,організаціюдошкільної,середньої, вищоїтаспеціальноїосвіти, створення належних житлових, комунальних, побутових та інших умов життєдіяльності людини, надання соціальної та іншої допомоги (лікувально-профілактичні заклади, освітні установи, установи соціального захисту населення тощо). Другі забезпечують створення та засвоєння духовних цінностей у суспільстві, підвищення освітнього та культурного рівня людей, формування та розвиток свідомості суспільства та окремої людини (культурно-просвітницькі заклади, музеї, театри, засоби масової інформації, архівні установи тощо).
1 Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 37–38. – Ст. 189.
117
Загальна частина
Правовий статус бюджетних закладів та установ визначається низкоюправовихактів,якірегулюютьвідносиниупевнихгалузяхтасферах управління, наприклад: Основами законодавства України про охорону здоров’я1, Основами законодавства України про культуру2, законами України «Про соціальні послуги»3, «Про основи соціального захисту бездомнихгромадянібезпритульнихдітей»4,«Проосвіту»5,«Пронауко- вуінауково-технічнудіяльність»6,«Пробібліотекиібібліотечнусправу»7, «Про Національний архівний фонд та архівні установи»8 тощо, а також підзаконними та відомчими нормативно-правовими актами9.
Так, відповідно до ст. 12 Основ законодавства України про культуру діяльністю у сфері культури є: створення, розповсюдження і популяризація творів літературитамистецтва;збереження та використання культурних цінностей; естетичне виховання; організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян. Ця діяльність здійснюється театрами, філармоніями, професійними творчими колективами, кіностудіями, організаціями телебачення, радіомовлення, кіновідеопрокату, видавництвами, редакціями, музеями, художніми галереями (виставками),бібліотеками,архівами,клубнимизакладами,кінотеатрами, цирками, парками культури та відпочинку, навчальними закладами і науковими установами, позашкільними закладами естетичного виховання і дозвілля дітей та юнацтва, дизайнерськими, реставраційними центрами і майстернями, історико-культурними, архітектурними заповідниками, заповідними територіями тощо (ст. 21 Основ).
Неприбутковимиорганізаціямиусферікультуриєюридичніособи, які здійснюють зазначену діяльність і відповідають критеріям неприбутковості, встановленим ст. 211 цих Основ. Зокрема, така організація може здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.
1Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
2Там само. – 1992. – № 21. – Ст. 294.
3 Там само. – 2003. – № 45. – Ст. 358. 4 Там само. – 2005. – № 26. – Ст. 354. 5 Там само. – 1991. – № 34. – Ст. 451. 6 Там само. – 1992. – № 12. – Ст. 165. 7 Там само. – 2000. – № 23. – Ст. 177. 8 Там само. – 1994. – № 15. – Ст. 86.
9 Напр.: Положення про загальноосвітній навчальний заклад [Текст] : затв. постановою Каб. Міністрів України від 14 черв. 2000 р. № 964 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 24. – Ст. 1263; Положення про навчальний заклад державної служби зайнятості [Текст] : затв. наказом Мінпраці України від 2 серп. 1996 р. № 64 // Там само.
118
Розділ ІІ. Суб’єкти адміністративного права
Кошти та інше майно, майнові права (у грошовому виразі), набуті неприбутковою організацією внаслідок її фінансово-господарської діяльності,зарезультатамизвітногоперіодунеможутьбільшеніжутричі перевищувати її надходження за той самий період у вигляді бюджетних коштів, коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданих організації засновником (засновниками) організації, в тому числі у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротноїфінансовоїдопомогичидопомогитоварами,роботами,послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно.
Майно неприбуткової організації у сфері культури може бути передано суб’єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за винятком внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб’єкта підприємницької діяльності.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування сприяють діяльності неприбуткових організацій у сфері культури в межах своїх повноважень, визначених законами України. Так, неприбутковим організаціям у сфері культури надаються пільги по сплаті мита, податків та зборів (обов’язкових платежів), встановлюються податкові та інші пільги фізичним та юридичним особам, що підтримують неприбуткові організації.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування залучаютьтакінеприбутковіорганізаціїнаконкурснійосновідовиконання загальнодержавних та місцевих програм, що фінансуються з відповідних бюджетів, а також до виконання замовлень для державних та місцевихпотреб.Державатакожзалучаєнеприбутковіорганізаціїусфері культури до участі у підготовці законопроектів та проектів інших нормативнихактіворганіввлади,репрезентаціїУкраїниурізнихсферах міжнародногокультурногожиття,забезпечуєнаданняінформації,необхідної для реалізації завдань, визначених їх статутами (положеннями).
Органом управління бюджетним закладом, установою є його адміністрація, яка складається з керівника, його заступників, керівників апарату управління, дирекції. Адміністрація діє в межах повноважень, наданих закладу, установі, і реалізує завдання та функції, покладені на відповідний заклад, установу.
Очолює бюджетний заклад, установу його керівник, який призначається на посаду органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, який їх утворив. Керівник державного чи комунального закладу діє від його імені та в його інтересах, розпоряджається
119
Загальна частина
майном та грошовими засобами, видає накази і дає розпорядження, обов’язкові до виконання всіма працівниками. Він підзвітний органу, який його призначив, і несе персональну відповідальність за результати діяльності очолюваного ним закладу, установи.
Державний контроль за діяльністю бюджетних закладів та установ здійснюєтьсязметоюзабезпеченняреалізаціїєдиноїдержавноїполітикиувідповіднійсферісуспільнихвідносинпершзавсеорганами,яким вони підпорядковані, а також органами позавідомчого контролю.
§2. Порядок створення
іприпинення діяльності бюджетних закладів та установ
Бюджетні заклади та установи створюються і ліквідуються за рішеннямиорганівдержавноївиконавчоївладиіорганівмісцевогосамоврядування в порядку, встановленому законодавством. Наприклад, згідно зі ст. 18 Закону України «Про освіту» навчальні заклади створюються, зокрема, органами державної виконавчої влади й органами місцевого самоврядування відповідно до соціально-економічних, національних, культурно-освітніх потреб у них за наявності необхідної матеріально-технічної, науково-методичної бази, педагогічних кадрів. Такі навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.
Діяльність навчального закладу розпочинається за наявності ліцензії (спеціального дозволу) на здійснення діяльності, пов’язаної з наданням послуг для одержання освіти і підготовкою фахівців різних рівнів кваліфікації. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Навчально-виховні заклади, які одержали спеціальні дозволи(ліцензії)наздійсненнядіяльності,пов’язаноїзнаданнямпослуг для одержання загальної середньої та професійної освіти, підготовкою спеціалістів різних рівнів кваліфікації, включаються до Державного реєстру навчально-виховних закладів України. Положення про Державний реєстр навчально-виховних закладів України затверджується Міністерством освіти і науки України (МОН). Запровадження у вищих та професійних навчально-виховних закладах нових напрямів підготовки (спеціальностей)маєпогоджуватисязмісцевимиорганамидержавноївиконавчої влади і здійснюється після їх відповідного ліцензування МОН.
120