- •Передмова
- •ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
- •Глава 1. Державне управління і виконавча влада
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Предмет, метод і система адміністративного права
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 3. Адміністративно-правові норми
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 5. Громадяни — суб’єкти адміністративного права
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 6. Органи виконавчої влади
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 7. Органи місцевого самоврядування
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 8. Державні службовці
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 9. Бюджетні організації
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 10. Об’єднання громадян
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 11. Функції державного управління
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 12. Форми державного управління
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 13. Адміністративно-правові методи
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 17. Провадження в справах про адміністративні правопорушення
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 18. Адміністративна юстиція та адміністративне судочинство в Україні
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 19. Законність у сфері державного управління
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 20. Контроль та нагляд у державному управлінні
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 21. Адміністративно-правові режими
- •Запитання до самоконтролю
- •ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
- •Глава 22. Правові засади управління економікою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 23. Управління промисловістю
- •Запитання до самоконтролю
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 25. Управління будівництвом і житлово-комунальним господарством
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 26. Управління комунікаціями
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 27. Управління використанням і охороною природних ресурсів
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 28. Управління фінансами
- •Запитання до самоконтролю
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 30. Управління митною справою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 31. Управління освітою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 32. Управління наукою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 33. Управління охороною здоров’я
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 34. Управління культурою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 35. Управління у справах сім’ї, молоді та фізичної культури
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 36. Управління у сфері соціального захисту населення
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 37. Управління обороною
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 38. Управління національною безпекою
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 39. Управління внутрішніми справами
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 40. Адміністративно-правові засади забезпечення безпеки у надзвичайних ситуаціях
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 41. Управління закордонними справами
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 42. Управління юстицією
- •Запитання до самоконтролю
- •Глава 43. Державне управління інформаційними ресурсами (інформаційною сферою)
- •Запитання до самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Алфавітно-предметний покажчик
Розділ ІІ. Суб’єкти адміністративного права
порядку, не надають релігійним організаціям матеріальної підтримки, не доручають їм виконання будь-яких державних функцій. Разом з тим держава сприяє встановленню відносин взаємної релігійної та світоглядної терпимості і поваги між людьми, охороняє законну діяльність релігійних організацій та право віруючих на відправлення релігійних культів і ритуальних обрядів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства України про свободу совісті та релігійні організації. У свою чергу, релігійні організації позбавлені права втручатися у справи держави, брати участь у діяльності політичних партій, висувати кандидатів до органів державної влади. Ці організації займаються питаннями, пов’язаними із задоволенням релігійних потреб громадян. При цьому релігійні організації мають право на участь у суспільному житті та використання засобів масової інформації нарівні з об’єднаннями громадян.
Запитання для самоконтролю
1.За якими критеріями можна класифікувати об’єднання громадян?
2.Назвіть загальні ознаки, притаманні всім об’єднанням громадян.
3.Які ознаки характеризують окремі види об’єднань громадян?
4.Щоявляєсобоюадміністративно-правовийстатусоб’єднань громадян?
5.Які особливості легалізації об’єднань громадян?
6.Які вимоги встановлено законодавством відносно заснов ників об’єднань громадян?
7.Обмеження на створення та діяльність об’єднань громадян.
8.Особливості створення та діяльності релігійних організацій.
127
Розділ ІІІ
Функції, форми та методи державного управління
Глава 11
Функції державного управління
§1. Поняття функції державного управління
Найбільшповнозмістдержавногоуправліннявідображуютьфункції, які реалізуються у процесі цієї діяльності. У зв’язку з цим чітке визначення та аналіз функцій державного управління посідають особливемісцевкомплексізаходівщодовдосконаленнядержавногоуправління. Вони показують, наскільки чисельними, складними та різноманітними є завдання державного управління, дають можливість встановити обсяги робіт за кожною із функцій, визначити об’єктивні потреби суб’єктів управління і як результат сформувати оптимальну структуру і організацію системи управління.
Функція—термінбагатозначний.Уперекладізлатинськоїфункція (functio) означає виконання, здійснення, а також діяльність, обов’язок, призначення, роль. Використання цього поняття щодо управління характеризуєсамецюдіяльність,їїрізновидитанапрямки.Функціїуправління у найбільш загальному розумінні — це певні управлінські дії, конкретнінапрямкиуправлінськоговпливусуб’єктауправліннянаоб’єкт управління, в яких і за допомогою яких розкривається зміст управління
128
Розділ ІІІ. Функції, форми та методи державного управління
та досягається його мета. Кожна функція характеризується призначенням,самостійністю,однорідністюзмісту,об’єктивністю,універсальністю використання в різних сферах управлінської діяльності, певною специфікою реалізації. В той же час усі функції є взаємопов’язаними
івзаємозалежними. Більш того, вони є тісно інтегрованими між собою
ів реальній практиці управління становлять єдине ціле. Тільки сукупністьусіхфункційповністюрозкриваєпроцесуправління,їхвиконання забезпечує комплексне і системне управління.
Функції державного управління — це конкретні напрямки управлінського впливу суб’єктів державного управління на об’єкт управління. Вони являють собою відносно самостійні та однорідні частини змісту управлінської діяльності, в яких виражається владно-ор ганізуючий вплив суб’єкта державного управління в особі відповідних органів, посадових осіб на його об’єкт.
Функції державного управління мають конкретний зміст і здійснюються за допомогою конкретних форм та методів управління. Якщо функції управління розкривають основні напрямки цілеспрямованого впливу органів управління на об’єкти, то форми і методи управління показують, якими шляхами і засобами здійснюється цей вплив. Форми таметодипокликанізабезпечуватинайбільшдоцільневиконанняфункцій управління, досягнення його цілей з найменшими витратами.
Сутністьіпризначенняуправлінськихфункційзумовленісистемою соціально-економічних, соціально-політичних та інших чинників, які існують у державі. Зміст кожної функції визначається цілями, що стоять перед державою і державним управлінням, специфікою об’єкта державногоуправлінняістановитьконкретнийнапрямокорганізаційноправого впливу суб’єкта державного управління на конкретні об’єкти управління.
Поряд з функціями державного управління виділяють функції органів державного управління. Важливо враховувати, що функції органу державного управління характеризують конкретний орган державного управління з точки зору змісту його управлінської діяльності, на відміну від функцій державного управління, які характеризують власне державне управління і здійснюються всією організаційною структурою державного управління.
Отже, функції державного управління — об’єктивно зумовлені види владних, цілепокладаючих, організуючих і регулюючих впливів держави (відповідних державних органів, посадових осіб) на керовані
129
Загальна частина
об’єкти. Вони є складовими змісту управлінської діяльності, мають об’єктивний, універсальний характер, характерні для всіх управлінських зв’язків, зумовлені цілями (завданнями) управління, є відносно самостійними та однорідними, здійснюються від імені держави відповідними органами (посадовими особами), мають державно-владний, організуючий характер, реалізуються в процесі управлінської діяльності і спрямовані на розвиток та забезпечення життєво необхідних потреб об’єкта управління.
§2. Види функцій державного управління
Уюридичній науці існують різні підходи щодо класифікації функційдержавногоуправліннязалежновідобранихкритеріївкласифікації (за об’єктом управління, значущістю функцій для одержання кінцевого результату, їх метою тощо). Функції управління поділяють на внутрішні (управління всередині державної керуючої системи) і зовнішні (вплив державних органів на об’єкти управління), функції загального управління і спеціалізовані функції, економічні, соціальні, соціальновиховні функції та ін.
Найбільш поширеною у вітчизняній літературі є класифікація функцій державного управління на загальні функції, що притаманні
всій системі державного управління в цілому та окремим її ланкам; спеціальні функції, що впливають на окремі сфери соціальної діяльності, характеризують особливості конкретного суб’єкта або об’єкта державного управління; допоміжніфункції, що обслуговують процеси реалізації загальних і спеціальних функцій.
Загальні функції управління є типовими для всього управлінськогопроцесу,здійснюютьсянавсіхрівняхсистемиуправління.Через ці функції вирішуються найбільш узагальнені завдання управлінської діяльності, які стосуються всіх суб’єктів та об’єктів управління. Загальними функціями державного управління є прогнозування, планування, організація, регулювання, координація, облік та контроль.
Функція прогнозування. Прогнозування — це наукове передбачення, систематичне дослідження стану, структури, динаміки та перспектив управлінських явищ і процесів, притаманних суб’єкту і об’єкту управління. Прогнозування розглядається як інструмент прийняття
130
Розділ ІІІ. Функції, форми та методи державного управління
найбільш важливих управлінських рішень, без якого неможливо визначити наслідки соціальних процесів, можливі стани об’єкта управління у майбутньому, шляхи і строки досягнення цих станів. На практиці прогноз — це документ, який фіксує можливу ступінь досягнення тих чи інших цілей державного управління залежно від способу майбутніх дій.
Функція планування полягає у визначенні мети розвитку системи управління (окремих її складових) на майбутній період, напрямків, завдань, найбільш ефективних методів і засобів їх реалізації, строків виконання визначених цілей, ресурсів, необхідних для їх досягнення, кількісних і якісних показників розвитку тих чи інших процесів у системі державного управління. Залежно від строків планування воно може бути короткостроковим, середньота довгостроковим; залежно від обсягу завдань, що вирішуються, — оперативним (тактичним) та стратегічним.
Функція організації пов’язана зі створенням системи державного управління на основі встановлених принципів і підходів, визначенням структурикеруючоїтакерованоїсистемудержавномууправлінні.Особливість функції організації щодо інших самостійних функцій полягає в тому, що це єдина функція, яка забезпечує взаємозв’язок і ефективність усіх інших функцій управління. Організація означає також реорганізацію та ліквідацію органів управління, підприємств, установ.
Функція регулювання спрямована на підтримку існуючих зв’язків між різними елементами системи управління, своєчасну ліквідацію можливих відхилень від заданої поведінки об’єкта управління. Регулювання в державному управлінні реалізується шляхом встановлення загальних правил, нормативів, стандартів до того чи іншого виду державної управлінської діяльності, які є обов’язковими для всіх учасників цієїдіяльності, організацієюдієвого контролю задодержаннямцих правил, своєчасним притягненням до відповідальності порушників правил, корегуванням їх поведінки. Регулювання спрямоване на створення сприятливих економічних, правових та організаційних умов діяльності установ і організацій, підприємництва.
Функція координації. Координація забезпечує впорядкування та узгодження діяльності різних елементів системи державного управління або взаємодіючих систем у процесі їх спільної управлінської діяльності. Завдяки координуванню встановлюється взаємодія між усіма ланками системи управління, усередині цих ланок, забезпечу-
131
Загальна частина
ються єдність і узгодженість усіх стадій процесу управління, дій керівників.
Функція обліку. Облік — це збирання, оброблення, аналіз та зберіганнявідомостей,вираженихздебільшекількіснимипоказниками,про стан та динаміку розвитку об’єкта управління, рух матеріальних ресурсів державного управління, результати виконання управлінських рішень. Здійснюється шляхом реєстрації, порівняння, зіставлення конкретних фактів про діяльність системи управління, наявність та витрати ресурсів та ін. За допомогою обліку суб’єкти управління забезпечуються інформацією про перебіг досягнення цілей управління, реалізацію управлінських рішень.
Функція контролю полягає у встановленні відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням. У взаємозв’язку з іншими функціями управління контроль дає можливість усвідомити результати виконаної роботи, своєчасно попередити і усунути недоліки та прорахунки. Метою функції контролю є: виявлення слабких місць і помилок у процесі управління, їх своєчасне виправлення і недопущення повторення; забезпечення відповідності між поставленими планами і фактичними діями.
Розглянуті загальні функції управління є притаманними для здійснення державного управління як на загальнодержавному, так і на регіональних, місцевих, галузевих рівнях.
Спеціальні функції управління відображують особливості та умовиуправліннясферамисоціальноїдіяльності,характеризуютьособливості конкретного суб’єкта або об’єкта державного управління.
Спеціальні функції державного управління, що здійснюються Кабінетом Міністрів України, перелічено в ст. 116 Конституції України.
Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; підтримання законності та правопорядку; додержання прав і свобод громадян тощо.
Функції розмежовуються також на всіх рівнях галузевих систем управління.
Спеціальні функції державного управління за видами керованих об’єктів відображують особливості та умови управління конкретними об’єктами, передусім сферами управління (економічна, соціальнокультурна, адміністративно-політична сфери).
132