Zbirka_Part2
.pdf
Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації
(до 65-річчя Великої Перемоги)
Матеріали міжнародної наукової конференції, що не ввійшли до друкованого видання
2
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. |
|
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. |
|
БОЙОВІ ДІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРІ ВІЙНИ ............................................................................ |
7 |
Александр Никонов (Москва, Российская Федерация) |
|
БОЕВЫЕ ДЕЙСТВИЯ НА УКРАИНСКОМ ТЕАТРЕ ВОЕННЫХ ДЕЙСТВИЙ |
|
В ЭКСПОЗИЦИИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МУЗЕЯ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ (г. МОСКВА) ....................... |
7 |
Анна Алєксєєнко (Київ, Україна) |
|
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ З ФОНДІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО |
|
ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО АРХІВУ УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО |
|
ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПОДІЙ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941 – 1945 рр. ............................... |
10 |
Ольга Бєлая (Київ, Україна) |
|
СПИСОК ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ , ЩО ПЕРЕБУВАЛИ В ШПИТАЛІ № 3 |
|
у м. БІЛІЙ ЦЕРКВІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДОЛІ |
|
РЯДОВИХ СОЛДАТІВ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ................................................................................... |
12 |
Александр Гадеев (Керчь, АР Крым, Украина) |
|
ГЕРМАНО-ПОЛЬСКАЯ ВОЙНА КАК ЧАСТЬ ВТОРОЙ МИРОВОЙ .............................................. |
16 |
Михаил Ивануц (Киев, Украина) |
|
ЭВАКУАЦИЯ ЗАЩИТНИКОВ ОДЕССКОГО ОБОРОНИТЕЛЬНОГО РАЙОНА |
|
В ОКТЯБРЕ 1941 г. ........................................................................................................................................ |
29 |
Оксана Каліщук (Луцьк, Україна) |
|
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКЕ ПРОТИСТОЯННЯ |
|
ЯК ЧИННИК ЕТНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ЗМІН У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ |
|
ТА ВОЛИНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ ......................... |
37 |
Тетяна Клименко (Черкаси, Україна) |
|
ПЕРЕБІГ ВАЖЛИВИХ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ У ХОДІ |
|
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ ЗА ДОКУМЕНТАЛЬНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ |
|
ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ ................................................................................. |
45 |
3
Геннадій Коваль (Миколаївська область, Україна) |
|
ВНЕСОК У ПЕРЕМОГУ ТА ВТРАТИ МОГО НАРОДУ, ОБЛАСТІ, РАЙОНУ, |
|
СЕЛА ТА СІМ’Ї У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ ............................................................................................. |
50 |
Леонід Кочерга (Київ, Україна) |
|
ДІЯЛЬНІСТЬ ВІЙСЬК ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ РАДЯНСЬКИХ ЗБРОЙНИХ СИЛ |
|
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ І ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН |
|
(1939 – 1945 рр.): ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ ................................................................................. |
58 |
Віталій Куравський (Київ, Україна) |
|
ВІЙСЬКОВО-ПОВІТРЯНІ СИЛИ КИЇВСЬКОГО ОСОБЛИВОГО, |
|
ОДЕСЬКОГО ВІЙСЬКОВИХ ОКРУГІВ І ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ НАПЕРЕДОДНІ |
|
ТА В ПЕРШІ ДНІ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ................................................................................ |
61 |
Олександр Остапчук (Київ, Україна) |
|
ПРОТИПОВІТРЯНА ОБОРОНА НАСТУПАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ |
|
З ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ В 1943 – 1944 РОКАХ В ІСТОРИЧНИХ ПРАЦЯХ .............................. |
67 |
Ганна Паніван (Одеса, Україна) |
|
ТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ФОНДІВ ОСОБОВОГО ПОХОДЖЕННЯ УЧАСНИКІВ |
|
ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941 – 1945 рр. ............................................................................... |
72 |
Володимир Бережинський (Київ, Україна) |
|
РОЗРОБКА ТЕОРІЇ МОРСЬКОЇ ДЕСАНТНОЇ ОПЕРАЦІЇ НАПЕРЕДОДНІ |
|
ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ............................................................................................................... |
77 |
Андрій Науменко (Київ, Україна) |
|
ГВАРДІЙСЬКИЙ КРЕЙСЕР «КРАСНЫЙ КАВКАЗ» У ВЕЛИКІЙ ВІТЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ ................ |
88 |
Всеволод Немченко (Київ, Україна) |
|
ПРО ВІДЗНАКИ ВІЙСЬКОВОЇ ДОБЛЕСТІ, НАРОДЖЕНІ ВЕЛИКОЮ ВІТЧИЗНЯНОЮ |
|
ВІЙНОЮ .......................................................................................................................................................... |
95 |
Ігор Печенюк (Київ, Україна), Олександр Домбровський (Київ, Україна) |
|
ВІЙСЬКОВІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ УКРАЇНИ ТА ЇХ ВНЕСОК У ПЕРЕМОГУ |
|
НАД НАЦИЗМОМ У 1941–1945 pp. .................................................................................................... |
100 |
Шаміль Рамазанов (Київ, Україна), Людмила Ігнатова (Київ, Україна), |
|
Ігор Лебедєв (Київ, Україна) |
|
ПАКТ МОЛОТОВА-РІББЕНТРОПА – ВАГОМА ПЕРЕДУМОВА |
|
В РОЗВ’ЯЗАННІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ .......................................................................................... |
110 |
4
Зінаїда Священко (Київ, Україна) |
|
УМАНСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ В ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ............................... |
119 |
Сергій Сидоров (Київ, Україна) |
|
ОПЕРАТИВНА СПАДЩИНА ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ В ОПЕРАЦІЯХ |
|
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ .............................................. |
125 |
Ігор Татарінов (Луганськ, Україна) |
|
АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ |
|
ПРАЦІВНИКІВ ВАЖКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ В 1943 – 1945 рр. ............................... |
132 |
Олексій Ходанович (Київ, Україна) |
|
РАДЯНСЬКА АВІАЦІЯ В ЗИМОВО-ВЕСНЯНІЙ КАМПАНІЇ 1944 р. |
|
НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ ............................................................................................................... |
138 |
Марина Чиркова (Полтава, Україна) |
|
ПРИВАТНЕ ЛИСТУВАННЯ ЯК МАСОВЕ ДЖЕРЕЛО |
|
ДО ІСТОРІЇ ПОЛТАВЩИНИ ПЕРІОДУ 1941 – 1943 років ........................................................... |
144 |
Степан Яким’як (Київ, Україна) |
|
БОЙОВІ ДІЇ ЧОРНОМОРСЬКОГО ФЛОТУ ТА ВІЙСЬКОВИХ ФЛОТИЛІЙ |
|
НА УКРАЇНСЬКОМУ МОРСЬКОМУ ТА РІЧКОВОМУ ТЕАТРІ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: |
|
ІСТОРИЧНІ УРОКИ ДЛЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ ................................................................................. |
150 |
РОЗДІЛ ІІ. |
|
ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ .................................................................. |
158 |
Сергей Новиков (Минск, Белорусь) |
|
ПРИНУДИТЕЛЬНЫЙ ТРУД МЕСТНОГО НАСЕЛЕНИЯ |
|
НА ТЕРРИТОРИИ ВОСТОЧНОЙ БЕЛАРУСИ (1941–1944 гг.) ...................................................... |
158 |
Микола Рибак (Київ, Україна), Ігор Сокаль (Київ, Україна) |
|
УКРАЇНА В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ ТА ВИЗВОЛЕННЯ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
|
(1941 – 1944 рр.) ....................................................................................................................................... |
166 |
Марина Лобода (Київ, Україна) |
|
ДО ІСТОРІЇ ПРАЦЕВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ |
|
НАЦИСТСЬКОЮ НІМЕЧЧИНОЮ У ВАЖКІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ ОКУПОВАНОЇ УКРАЇНИ |
|
(1941−1944 рр.) ........................................................................................................................................ |
173 |
5
Вікторія Солошенко (Київ, Україна) |
|
ДЕПОРТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ НА ПРИМУСОВІ РОБОТИ ДО НІМЕЧЧИНИ |
|
В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ: СТАН ТА НАСЛІДКИ ПРОБЛЕМИ ........................ |
180 |
РОЗДІЛ ІІІ. |
|
РАДЯНСЬКИЙ РУХ ОПОРУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ САМОСТІЙНИЦЬКИЙ РУХ ................. |
190 |
Юрій Давиденко (Ніжин, Україна), Алла Жмака (Ніжин, Україна) |
|
КАТОЛИЦЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЛЬСЬКОГО РУХУ ОПОРУ |
|
В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ......................................................................................................... |
190 |
Олександр Чучалін (Умань, Україна) |
|
ОСНОВНІ ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ РАДЯНСЬКОГО |
|
ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ В 1941-1944 роках ............................................................................. |
201 |
РОЗДІЛ ІV. |
|
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ. |
|
ПРОБЛЕМИ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ ................................................................................................ |
210 |
Андрій Кудряченко (Київ, Україна) |
|
КРИМСЬКА 1945 року КОНФЕРЕНЦІЯ ДЕРЖАВ «ВЕЛИКОЇ ТРІЙКИ» |
|
І ВИХІД УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНУ АРЕНУ ..................................................................................... |
210 |
Олександр Міхно (Київ, Україна) |
|
ОСВІТА В УКРАЇНІ В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ ......................................................... |
220 |
Олександр Бровар (Донецьк, Україна) |
|
ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ СРСР |
|
ЧАСІВ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ (1941 – 1945 рр.) ............................................................ |
227 |
Світлана Зубченко (Київ, Україна) |
|
ДЕПОРТАЦІЯ НАРОДІВ ПІВНІЧНОГО КАВКАЗУ В 40-х рр. ХХ ст. .............................................. |
233 |
Ігор Мазило (Вінниця, Україна) |
|
ЗАЛІЗНИЧНИКИ УКРАЇНИ В 1943-1950-х рр. .................................................................................. |
238 |
Лариса Капітан (Мукачеве, Україна) |
|
РЕПРЕСИВНИЙ ХАРАКТЕР НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛІНСЬКОГО РЕЖИМУ |
|
ЩОДО НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ ЗАКАРПАТТЯ ДОБИ «РАДЯНІЗАЦІЇ» |
|
(друга половина 1940-х років) ................................................................................................... |
244 |
6
Костянтин Кулик (Київ, Україна), Ігор Павлов (Київ, Україна) |
|
СУЧАСНИЙ ПАТРІОТИЗМ З ПОГЛЯДУ ВОЄННОЇ НАУКИ ............................................................ |
251 |
Тетяна Пронь (Миколаїв, Україна) |
|
УКРАЇНЦІ-ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З ПОЛЬЩІ В УКРАЇНСЬКІЙ РСР У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД: |
|
ВНУТРІШНЬОЕТНІЧНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ..................................................................... |
257 |
Андрій Телегуз (Київ, Україна) |
|
УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ У ЧАСИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ ............................ |
267 |
Ярослав Чорногор (Київ, Україна) |
|
ХРЕСТИТЕЛЕВСЬКИЙ ПЕРІОД ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПІТАЛЯ Л. СИЛІНА |
|
(ВЕРЕСЕНЬ-ЛИСТОПАД 1941 р.) ......................................................................................................... |
271 |
Олег Шевченко (Київ, Україна) |
|
ВЗАЄМНІ ПОЛЬОВІ, ТАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ Й МАНЕВРИ РСЧА І РЕЙХСВЕРУ |
|
ЯК ОДИН З ЕТАПІВ ВІЙСЬКОВИХ КОНТАКТІВ У 1922-1933 роках ..................................... |
275 |
ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ ...................................................................................................................... |
283 |
РОЗДІЛ І. |
7 |
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. БОЙОВІ ДІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРІ ВІЙНИ
РОЗДІЛ І.
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ.
БОЙОВІ ДІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРІ ВІЙНИ
Александр Никонов (Москва, Российская Федерация)
БОЕВЫЕ ДЕЙСТВИЯ НА УКРАИНСКОМ ТЕАТРЕ ВОЕННЫХ ДЕЙСТВИЙ В ЭКСПОЗИЦИИ ЦЕНТРАЛЬНОГО МУЗЕЯ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ
(г. МОСКВА)
В истории нашего Отечества редко проводилось деление по национальностям. Всю территорию страны защищали все нации и народности, поэтому в экспозиции музея представлены материалы как о боевых действиях на территории Украины, так и об участии украинцев на любых других участках огромного фронта Великой Отечественной войны от Баренцева моря до Черного.
Украина с первых дней войны стала ареной ожесточенного сопротивления немецко-фашистским захватчикам. Первыми приняли бой пограничники ВладимирВолынского, Днестровско-Бугского и других пограничных отрядов и застав. В зале начального периода войны представлен пистолет-пулемет системы Шпагина, одного из первых Героев Советского Союза в годы Великой Отечественной войны, А. Рыжикова – начальника связи Днестровско-Бугского погранотряда. Ранним утром 22 июня 1941 г., отправившись на восстановление прерванной связи, он первый из отряда принял бой с фашистами и вышел победителем. Свидетельством тяжелых боёв в Украине является Боевое Знамя 608-го стрелкового полка. Летом 1941 г. в районе Шепетовки полк практически весь погиб в бою. При перенесении праха погибших в братскую могилу уже после войны, на груди у одного из командиров было обнаружено знамя, потерявшее цвет, пробитое пулями и залитое кровью.
Особое значение в истории войны имеет оборона городов-героев: Киева, Одессы, Севастополя. Именно в этих тяжелых оборонительных боях был сорван фашистский план «Барбаросса».
Свыше двух месяцев шло оборонительное сражение за Киев. Руководил обороной города командующий Юго-Западным фронтом генерал-полковник М.П. Кирпонос. Уже в 50-е годы его дочь передала личные вещи генерала в музей. Некоторые из них представлены в залах музея.
8Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги)
Матеріали міжнародної наукової конференції
Вобороне приморских городов большую роль сыграл Краснознаменный Черноморский флот, базировавшийся в Севастополе. В числе первых звания «гвардейских» было присвоено кораблям Черноморского флота.
72 дня продолжалась оборона Одессы. Среди экспонатов музея карта Одесской области с пометками командующего Одесским оборонительным районом контрадмирала Г.В. Жукова. Когда Одесса была оставлена, на кораблях КЧФ ее защитников перевезли в Севастополь, и они влились в ряды защитников города. Вторая оборона Севастополя продолжалась 250 дней. Одной из героинь боев стала снайпер 25-й ЧапаевскойстрелковойдивизиистаршийсержантЛ.М.Павличенко.Средиэкспонатов зала – ее снайперская винтовка, личные вещи и рогатка – подарок севастопольских мальчишек с предложением использовать ее для тренировки в меткой стрельбе.
Красная армия вела тяжелые оборонительные бои, а из районов, которым угрожала оккупация, срочно вывозились на восток заводы и фабрики, научные учреждения и вузы, оборудование и имущество МТС, колхозов, совхозов, тысячи мирных людей эвакуировались. В целом было эвакуировано свыше 55 крупных предприятий (с июля по октябрь 1941 г.) и 3,5 миллиона человек. В результате летнего наступления 1942 г. немецко-фашистским войскам удалось захватить всю территорию Украины. За время оккупации уничтожено около 5 миллионов человек, свыше 2 миллионов были вывезены на принудительные работы в Европу.
Вответ на действия оккупантов в Украине, как и в других захваченных противником территориях Советского Союза, создавалось партийно-комсомольское подполье и партизанские отряды. Среди экспонатов зала – пистолет командира СумскогопартизанскогоотрядадваждыГерояСоветскогоСоюзаС.А.Ковпака,пистолет
–подарок от начальника Штаба партизанского движения Т.А. Строкача командиру Чернигово-Волынского соединения дважды Герою Советского Союза А.Ф. Федорову. Базовым для советского разведчика Н.И. Кузнецова, действовавшего под именем Пауля Зиберта, был отряд «Победители» под командованием Д.Н. Медведева. Личные вещи легендарного разведчика и его командира также представлены в зале. Всего свыше 500 тысяч человек участвовали в партизанском движении в Украине и более 100 тысяч человек – в подполье.
После разгрома немецко-фашистских войск под Сталинградом началось освобождение территории Украины. 6 ноября 1943 г. после тяжелейшего форсирования третьей по величине реки Европы – Днепра на 700-километровом фронте была освобождена столица Украины г. Киев. В зале музея представлены Боевые Знамена, получившие почетные наименования «Днепровские», «Киевские», «Черниговские» и др.
Входе боев на территории Украины был учрежден орден Богдана Хмельницкого. Орденом№1забоевыеотличиявосвобожденииЗапорожьянагражденкомандующий 12-йармиейгенерал-лейтенантА.И.Данилов.Вэкспозиции–орденипоздравительное письмо Председателя Президиума Верховного Совета СССР М.И. Калинина в связи с награждением Данилова высокой наградой. В ходе этих операций почти вся Левобережная Украина была освобождена.
РОЗДІЛ І. |
9 |
ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛА ДО ІСТОРІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В УКРАЇНІ. БОЙОВІ ДІЇ НА УКРАЇНСЬКОМУ ТЕАТРІ ВІЙНИ
В октябре 1944 г. после завершения крупных наступательных операций Красной армии (Корсунь-Шевченковская, Львовско-Сандомирская, Крымская) освобождена вся территория Украины. За проведение этих операций Маршалы Советского Союза Г.К. Жуков и Л.М. Василевский были награждены высшим военным орденом СССР – «Победа».
Во время оккупации Украине причинен огромный ущерб: сожжено и разрушено 714 городов и поселков, более 28 тысяч сел, жилья лишились около 10 миллионов человек, разрушено и разграблено более 16 тысяч промышленных предприятий и др. Прямые материальные потери составили 285 миллиардов руб. (в довоенных ценах). Уже во время Великой Отечественной войны трудящиеся Украины, опираясь на братскую помощь всех народов СССР, начали восстанавливать свою экономику и одновременно оказывали помощь другим советским республикам, пострадавшим от немецко-фашистской оккупации.
Украинский народ внес достойный вклад в совместную борьбу народов
СССР против немецко-фашистских захватчиков. 4,5 миллиона воинов-украинцев сражались на фронтах Великой Отечественной войны, около 2,5 миллиона из них были награждены орденами и медалями, 2072 удостоены звания Героя Советского Союза. Среди них: трижды Герой Советского Союза И.Н. Кожедуб, дважды Герои Советского Союза И.Н. Бойко, М.З. Бондаренко, Д.Б. Глинка, А.И. Молодчий, С.П. Супрун, П.А. Таран и другие. Более 57 тысяч партизан и подпольщиков Украины были удостоены высоких наград СССР, а 97 из них стали Героями Советского Союза. Звание города-героя получили Киев, Одесса, Севастополь и Керчь.
10Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги)
Матеріали міжнародної наукової конференції
Анна Алєксєєнко (Київ, Україна)
НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ З ФОНДІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО АРХІВУ УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПОДІЙ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941 – 1945 рр.
Центральний державний науково-технічний архів України (ЦДНТА України) створений у 1969 р. з метою централізації зберігання історично значимої науковотехнічної документації (НТД). Упродовж існування він зосередив документальний масив, 550 927 одиниць зберігання, і став профільною державною архівною установою у сфері забезпечення збереженості НТД.
Тип науково-технічної документації є специфічним і багатогранним у межах Національного архівного фонду. Культурна значимість НТД полягає у специфічних особливостях змісту, пов’язаних, перш за все, з її функціональним призначенням. Характерно, що НТД, як джерело для вивчення окремих періодів історії, зокрема історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., становить двоєдину цінність: 1) важливим є факт створення проекту, проведення науково-дослідної роботи; 2) звертають на себе увагу відомості про стан об’єктів, зафіксовані в пояснювальних записках та звітах про науково-дослідні роботи.
З огляду на інформаційну насиченість, документальні комплекси ЦДНТА України періоду Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. можна умовно розділити на чотири групи.
Звіти про науково-дослідні роботи, виконані українськими вченими в евакуації та після повернення на звільнені території, яскраво демонструють напрями діяльності наукових установ у роки війни та під час відбудови народного господарства. Метою авторів цих розробок було в мінімальні строки видати потрібні для перемоги над ворогом ідеї і, втіливши їх у життя, раціоналізувати виробництво. На сторінках науководослідних робіт містяться відомості про складні умови праці науковців в евакуації, про підвищені обсяги виробничої програми заводів Сходу, про терміни і хід виконання держзамовлень, про штат робітників на підприємствах у війну тощо. У цьому плані цінність для істориків становлять фонди Дніпропетровського інституту чорної металургії (ф. Р-127), Українського науково-дослідного інституту металів «УкрНДІмет» (ф. Р-13), Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту «УХІН» (ф. Р-17), Державного науково-дослідного гірничорудного інституту (ф. Р-135), Українського науково-дослідного інституту вогнетривів (ф. Р-15), Проектного науководослідного інституту промислового будівництва «Харківський «ПромбудНДІпроект» (ф. Р-2).