Міністерство освіти і науки України
Криворізький технічний університет
Кафедра нарисної геометрії та інженерної графіки
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
студентами першого курсу будівельних, машинобудівних, інформаційно-технологічних спеціальностей денної форми навчання
з дисципліни «Нарисна геометрія»
Кривий Ріг
2006 р.
Укладачі: В.А. Дворніков к.т.н, доцент, В.П. Гонзуль ст. викладач,
Т.М. Мартинова ст. викладач.
Відповідальний за випуск: В.А. Дворніков к.т.н., доцент.
Рецензент: В. А. Трегубов д.т.н., професор.
Надано рекомендації і методика самостійної роботи за складом визначених модулів курсу «Нарисна геометрія». При вивченні кожної теми перед студентами ставляться конкретні цілі, яких вони мусять досягти, надаються вказівки щодо терміну, обсягу, якості засвоєння матеріалу із зазначенням навчальних і наукових видань, які можна використовувати з цією метою, а також питання для самоконтролю, вправи та задачі.
Розглянуто Схвалено
на засіданні кафедри вченою радою
нарисної геометрії та механіко-машинобудівного
інженерної графіки факультету
Протокол № 4 Протокол № 4
від 22.02.06р. від 4.04.06р.
Передмова
Метою курсу „Нарисна геометрія” є опанування основ проеціювання і придбання навиків побудови і читання креслень, необхідних для оволодіння загально інженерними і спеціальними дисциплінами, а також для подальшої інженерної діяльності.
Демократичні зміни в суспільстві, що відбуваються останнім часом, пред'являють нові вимоги до формування особистості кваліфікованого інженера, здатного до творчих пошуків та саморозвитку. Однією з головних особливостей розвитку суспільства на сучасному етапі є те, що суттєво змінилися вимоги до кваліфікованих спеціалістів – основного продукту вищої освіти з боку підприємств та організацій – основних замовників освітніх послуг. Підготовлені для них кадри повинні вміти виконувати конкретні накази, розпорядження за заданими алгоритмами, самостійно вирішувати поставлені завдання, працювати на перспективу, забезпечувати можливість для саморозвитку колективу підприємства або організації, мати міцні знання та практичні вміння і навички. Вивчення курсу «Нарисна геометрія» як-раз і сприяє посиленню розумової активності людини, розвитку просторової уяви, формує навички прогнозування при наявності набору відповідних фактів, навчає висувати гіпотези та їх обґрунтовувати. Тим самим створює умови розвитку творчого мислення майбутнього спеціаліста.
Підвищення якості кваліфікованої робочої сили України вимагає запровадження в навчальний процес нових прогресивних методів навчання і інноваційних технологій підготовки кваліфікованих спеціалістів.
Задачі курсу полягають у наступному:
вивчення теоретичних основ побудови зображень будь-яких об’єктів простору на площині;
розв’язування задач на взаємну належність і взаємний перетин геометричних фігур та визначення їх натуральної величини;
вивчення способів побудови зображень простих предметів в прямокутних проекціях і аксонометрії, а також умовностей стандартів ЄСКД, що мають відношення до них;
розвиток вміння визначати геометричні форми простих деталей за їх плоским зображенням і виконувати ці зображення як з натури, так і за описом;
розвиток вміння проектувати (моделювати) вироби за наперед заданими умовами.
Після вивчення курсу нарисної геометрії студент буде вміти розв’язувати наступні задачі:
- оформляти креслення за стандартами;
- визначати положення точки у просторі за заданими проекціями;
- будувати проекції точки за заданими координатами.
- розпізнавати положення прямих у просторі;
- будувати точки перетину прямих з площинами проекцій ;
- визначати натуральну величину і кути нахилу до площин проекцій
відрізка прямої способом прямокутного трикутника;
- розпізнавати взаємне положення прямих у просторі.
- задавати площини на епюрі шістьма способами;
- розпізнавати положення площин в просторі за їх проекціями;
- будувати пряму в площині;
- розпізнавати площини паралельні і непаралельні та будувати площину
паралельну заданій;
- визначати лінію перетину двох площин за алгоритмом.
- проводити пряму перпендикулярно до площини;
- будувати взаємно перпендикулярні площини;
- визначати точку перетину прямої з площиною;
- проводити пряму паралельно площині;
- застосовувати способи перетворення проекцій для розв'язання
метричних задач;
- розв'язувати основні позиційні задачі;
- розпізнавати поверхні за їх проекціями;
- будувати точку і лінію на поверхні;
- будувати лінію перетину поверхні площиною;
- будувати лінію перетину многогранників;
- будувати спільні точки двох поверхонь обертання за допомогою
паралельних січних площин та концентричних сфер.
- будувати розгортку поверхонь геометричних тіл способами
розкочування, нормального перерізу, тріангуляції.
Для вивчення курсу студенту необхідні наступні початкові навики:
Вміти виконувати прості геометричні побудови на основі знань з планіметрії:
проводити пряму, паралельну заданій прямій;
поділяти відрізок на задану кількість рівних частин;
поділяти відрізок на частини пропорційні заданим величинам;
проводити перпендикуляр до прямої з її довільної точки;
опускати перпендикуляр з даної точки на пряму;
будувати кут, рівний даному із спільної вершини та зі спільним променем;
будувати кути 30°, 60° і 45°;
ділити кути на рівні частини;
проводити через дві точки коло заданого радіусу;
проводити через дану точку дотичну до даного кола;
описувати коло навколо трикутника, прямокутника, квадрата, правильного многокутника;
вписувати коло в трикутник, квадрат, правильний многокутник;
будувати трикутник за трьома сторонами, паралелограм за сусідніми сторонами і куту між ними, прямокутник за даною основою і висотою;
будувати квадрат за даною стороною, за даною діагоналлю;
визначати форму трикутника;
будувати висоту, медіану та бісектрису трикутника;
будувати рівні трикутники;
будувати подібні трикутники.
Вміти розв’язувати стереометричні задачі:
вказувати способи завдання площини;
давати визначення мимобіжних прямих, відстані між ними;
давати визначення паралельних площин, прямої і площини;
давати визначення перпендикулярних площин, прямої і площини;
пояснювати принцип проеціювання;
зображати призму, паралелепіпед, піраміду;
зображати зрізані площиною призму, паралелепіпед, піраміду;
давати визначення циліндричної поверхні, прямого кругового циліндра, похиленого циліндра;
зображати прямий круговий циліндр;
вказувати, як утворюються перерізи бічної поверхні циліндра у формі кола, прямокутника та еліпса;
давати визначення конічної поверхні, конуса кругового, конуса обертання;
вказувати, як утворюються перерізи бічної поверхні конуса у формі кола, еліпса, параболи, гіперболи;
давати визначення сфери; зобразити перерізану площиною сферу і вказати форму її перерізу.
Інструктаж, щодо самостійної роботи за системою, наведеною у даній збірці: на першому занятті академічна група ділиться викладачем на міні - групи з трьох студентів, про що їм оголошується. Кожному студенту міні - групи надається номер – 1, 2, 3. При теоретичній підготовці кожен студент повинен працювати самостійно і індивідуально, користуючись рекомендаціями, щодо цілей, інформаційних джерел, змісту, уваги до ключових слів теми, періоду та мінімального обсягу часу навчання, які наведені для кожної теми у вигляді таблиці. При цьому необхідно добре зрозуміти цілі вивчення даної теми, ознайомитися із запропонованим переліком теоретичних питань, знайти відповіді на усі означені питання у зазначеній літературі, законспектувати їх і вивчити, дати письмові відповіді на запитання для самоконтролю. Застосувати надбані теоретичні знання при виконанні практичних вправ та розв’язанні задач. Після цієї ретельної самостійної роботи студенти здійснюють взаємоконтроль – перевіряють один у одного за схемою 1 письмові відповіді на контрольні запитання, а за схемою 2 роботу над контрольними вправами і задачами. Для підсумку всієї роботи у групі проводиться форум у рамках практичного заняття у зазначений тиждень після закінчення кожного розділу. На форумі кожна міні – група робить стислий звіт про результат виконаної роботи, виносить проблемні питання для спільного обговорення та їх вирішення. При оцінюванні самостійної роботи кожного студента окремо враховуються всі аспекти його навчально-пізнавальної діяльності.
Схема 1 Схема 2