ЗНО. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ.

I. Зміст і форма художнього твору.

1. Художній образ – зображення людського життя, окремих його сто-

рін. В художніх образах відбивається реальне життя.

2.Літературний тип – це образ людини, який відбив найбільш життєві риси своєї епохи, класу, середовища чи соціальної групи.

3.Прототип – реально існуюча людина, яку автор використав для створення літ-го героя, це реальна особа, яка послужила основою для створення художнього образу.

4.Зміст і форма художнього твору – це нероздільні поняття, які становлять органічну єдність. Зміст твору – це його тема, проблема, ідея, конфлікт, пафос. Форма – це система засобів і прийомів, через які втілюється зміст.

5.Тема – основне питання, яке висвітлюється в творі.

6.Мотив – найменший елемент сюжету.

7.Ідея – узагальнена думка, авторське ставлення до зображуваного. Це головна думка, висновок.

8.Проблематика – коло проблем, порушених у творі. Порушені питання.

9.Конфлікт – це гостре зіткнення характерів та обставин, поглядів і принціпів життя, це протиборство. Протиріччя, зіткнення.

II. КОМПОЗИЦІЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. Композиція – це певна організація, побудова і розташування частин у творі. Ці частини ше називають ЕЛЕМЕНТАМИ, вони і складають СЮЖЕТ твору.

ЕЛЕМЕНТИ:

1. Експозиція – частина твору, в якій повідомляється про час, місце і обставини подій.

2. Зав’язка - подія, з якої починається дія і завдяки якій розвмваються наступні події.

3. Розвиток дії – це частина, де автор розв’язує всі проблеми.

4. Кульмінація – момент найвищого напруження, тут намічається перемога однієї із сторін.

5. Розв’язка –те місце, де показано результати зіткнення між героями.

Позасюжетні елементи – це елементи поза сюжетом: вставні епі

зоди, епіграф, пейзажі, авторські відступи, історичні відступи, порт

рети, інтер’єр, спогади героїв, екскурси в минуле.

III. ТРОПИ - це художні засоби мови.

1. Епітет – художнє означення, за допомогою якого автор підкреслює певну властивість.

2. Порівняння – форма, основана на порівнянні (красива, мов калина).

3. Метафора – переносне значення слова, засноване на уподібненні (зажурені віти).

4. Персоніфікація (уособлення) – надання тваринам, предметам, явищам природи людських рис.

5. Алегорія – це двоплановість художнього зображення, коли під одним образом вгадується інший (Щука - злочинець).

6. Метонімія – це заміна назви одного предмета іншою (радіє місто - замість радіють люди в місті).

7. Синекдоха – це тип перенесення назви частини на назву цілого і навпаки (він скрізь руку має, тобто знайомих).

8. Гіпербола – це художній засіб, що полягає в перебільшенні (їм – не наїмся – герой у казці).

9. Оксиморон – це сполучення слів, що виражають протилежні поняття (дзвінка тиша, живі трупи).

10. Символ – заміна абстрактного конкретним (голуб - символ миру, коса - символ краси).