Iy. Види комічного.
Гумор – сміх, який не ставить за мету викриття явищ, добродушне підсміювання.
Іронія – насмішка, лукавство, подвійний смисл.
Сатира - вид комічного, який нещадно висміює людську недосконалість, випажає негативне відношення автора до зображуваного.
Сарказм – зла і уїдлива насмішка, вищий ступінь іронії.
Гротеск - максимально можливе перебільшення, засноване на спеціальному перетворенні дійсності за допомогою фантазії.
V. ПОЕТИЧНИЙ СИНТАКСИС.
1. Інверсія - непрямий порядок слів.
2. тавтологія – повторення (рано вранці).
3. Антитеза - протиставлення (люди мучились, як в пеклі, пан втішався,
як у раю).
Анафора – повторення слова чи слів на початку
(Може, то тільки легенда, Може, то казка зваблива).
Риторичні фігури – це особливі синтаксичні конструкції з виразною авторською інтонацією. До них належать:
Риторичні звертання – звернення підсилювальної емоційності.
Риторичні запитання.
V1. ПОЕТИЧНИЙ ЗВУКОПИС - це використання звуків у поезіях.
Алітерація – повторення приголосних звуків (плили хмаринки, немов перлинки).
Асонанс - повторення голосних звуків.
VII. Теорія віршування.
А. СИСТЕМИ ВІРШУВАННЯ:
1. Метрична – це умовна назва системи правил певної поезії, це те-
орія віршових розмірів.
Силабічна – побудована на принципі кількісного повторення гру складів, має 2 постійних наголоси, риму, строфа дворядкова, іноді текст на строфи не ділиться.
Тонічна – ґрунтується на переважанні наголосів, кількість наголошених складів чергується, а кількість ненаголошених складів є невизначеною.
Силабо-тонічна – в ній ознаки рівноскладовості поєднуються з чергуванням наголосів (однакова к-ть складів і наголосів).
Б.СТОПИ: 1. Двоскладові, коли наголошені склади чергуються з ненаголошеними в парному (ямб) або непарному (хорей) аспекті.
-ЯМБ – 2-складова стопа з наголосом на 2 складі
(село неначе погоріло).
-ХОРЕЙ - 2-складова стопа з наголосом на 1 складі
(хай важка дорога).
Трискладові, коли при одному наголошеному є 3 ненаголошених.
-ДАКТИЛЬ – трискладова з наголосом на 1 складі
(з раннього ранку до пізньої ніченьки).
-АМФІБРАХІЙ - трискладова з наголосом на 2 складі
(та помста, розплата твоя і відплата)
-АНАПЕСТ - трискладова з наголосом на 3 складі
(Обриваються звільна всі пута).
В. РИМИ – це повтор звуків, які повязують закінчення рядків, співзвучність.
Г.ВИДИ РИМУВАННЯ:
Парне (паралельне) рядки чергуються парами: 1 і 2, 3 і 4.
Перехресне – 1 із 3, 2 із 4.
Кільцеве – 1 із 4, 2 із 3.
Д.СТРОФА – це частина вірша, об’єднана змістом або інтонацією, по-
простому куплет. Є такі види строф:
Диптих – найпростіша строфа, що складається з 2 рядків. Або 2 різних вірші на одну тему.
Тривірш – це три твори, вони самостійні, але пов’язані спільним ідейним змістом.
Катрен – це чотиривірш, строфа з 4 рядків.
Терцина – строфа з 3 рядків чи куплетів, де чергування відбуваються між усіма.
Сонет – це ліричний вірш, що складається з 14 рядків.
Верлібр – неримований, нерівно наголошений рядок у вірші. немає переносів, не поділяється на стопи, рядки мають різну довжину, різну к-ть наголосів.