X. Літературні стилі та напрямки.
1. ВІДРОДЖЕННЯ – це доба 14 -16 століть. У цей період відбулися певні зміни: склалися нові уявлення про світ і людину, про її місце на землі, про смисл людського буття. Утверджувалося право людини на щастя не в потойбічному світі, а тут, на землі.
БАРОККО – це метод, народжений кризою Відродження.Мета -– справити сильне враження, зворушити, схвилювати.
Риси барокко: центральне місце відводиться Богові; релігійні забарвлення всієї культури; культ людини для служби Боге; пристрасть до сміливих комбінацій, до авантюри, чудернацького, незвичайного. Поруч із зображенням ,,повного життя,, є й захоплення темою смерті. Прагнення перебільшити, розкрити складний і суперечливий рух.
Особливості українського бароко: в українській л-рі цей стиль характеризує жанри вертепної драми, бурлескних віршів. особливо розквітло в архітектурі. В Україні бароко було 1 загальноєвропейським художнім напрямком, що проявився майже в усіх видах мистецтва.
Козацьке бароко.
КЛАСИЦИЗМ.
В його основі лежить раціоналізм, простота, ясність побудови. Естетичним ідеалом класицизму є раціонально організована держава, тобто абсолютна монархія, і громадянин, що підпорядковує свої почуття розумові, а особисті інтереси - інтересам країни.
Особливості класицизму: абстрактність, умовність, схематизм зображуваного, не типовість подій, велика к-ть мовних стилів, різкий поділ героїв на позититивних і негативних.
Класицизм в Україні проявився в поемах, байках, одах, в сатирі, трагедії, інтермедії, драмі.
СЕНТИМЕНТАЛІЗМ.
Цей напрям характеризуєься увагою до внутрішнього світу людини, намаганням передати її переживання, почуття, настрої.
Риси сентименталізму:
Намагання показати особистість у рухах душі, почуттях, прагненнях;
Культ почуття і культ природи;
Утвердження багатства духовного світу представників низів;
Морально-етичні орієнтири;
Поділ героїв на позититивних і негативних.
Жанри: елегія, медитація, щоденник, епістолярний роман, роман-
подорож.
Представники: Квітка-Основяненко, П.Куліш, М.Вовчок, Котляревський.
РОМАНТИЗМ.
Цей напрям ґрунтується на новій світоглядній основі, відповідно до якої митець зобов’язаний охватити всі сфери духовної діяльності людини, пояснити незвичність її поведінки.
Риси романтизму:
Велика роль національно-історичної тематики;
Ідеалізація патріархальних відносин;
Герой перебуває в гармонії з природою;
Туга за минулою славою і волею України.
Жанри: поема, історичний роман, повість, оповідання, балада, елегія,
роман, пісня, вірш-роздум.
Представники: Шевченко, Боровиковський, Руданський.
РЕАЛІЗМ.
Цей напрям ґрунтується на правдивому, об’єктивному і всебічному відображенні дійсності.
Основним принципом його є художнє узагальнення життєвих явищ і людських х-рів. Зображуючи людські долі, вони повязують обрані теми з порушенням питань про смисл життя. У 2 половині 19 століття розвинулися реалістичні течії:
-побутово- просвітницька
-революційна
-класична.
7.МОДЕРНІЗМ.
Це загальна назва модерністських напрямів у л-рі і мистецтві 20 ст.
Загальна стильова ознака модернізму – тенденція до символізації, ідеалізації, романтизації.
Особливості укр. модернізму:
Він не був організованим національно-культурним і літ-ним рухом.
Відкривав нові художні моделі.
Існують різні МОДЕРНІСТСЬКІ ТЕЧІЇ:
1). Неоромантизм – метод, що поєднував реалістичне зображення життя з романтизмом. Для них характерний гострий сюжет, в основі якого - боротьба, небезпечні таємничі події.
Представники: Л.Українка, Васильченко, Х. Алчевська, Хвильовий.
2). Неокласицизм – це орієнтування на давньогрецьку і римську л-ру як зразкову. Опрацьовували античні теми, давали нове трактування образів. Представники укр. класицизму прагнули зберегти право на моральний і естетичний кодекс, виходячи із свого уявлення про цінності.
Представники: Филипович, Рильський, Драй-Хмара, Зеров.
3). Імпресіонізм. З фр. перекладається як враження, то і твори повинні передавати враження від дійсності. Їм властиве багатство кольорів, прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, відмова від соціальних проблем.
Представники: Коцюбинський, Стефаник, Кобилянська, В.Чумак.
4). Символізм. Твір такого напряму має передавати за зовнішнім зображенням і його приховану суть. Спілкування людей можна передавати не стільки через слово, як через діалог їхніх душ.
Представники: О.Олесь, М.Філянський, Г.Чупринка, М.Хвильовий.
5). Експресіонізм. Це авангардистська течія, найбільш поширена в Німеччині та Австрії. Заперечували чи навмисне спотворювали реальний світ заради виразу внутрішнього світу героя. В Україні в окрему течію він не склався.
Ознаки: - крайній індивідуалізм;
Неврівноваженість,
Істеричність
Напруженість
Викривленість образів
Вдавання до гротеску.
Представники: М.Хвильовий, Довженко, Підмогильний, Осьмачка.
6). Футуризм. Вважали, що динамічна культура майбутнього витіснить людину, замінивши її машиною.
Відкидаючи традиції класичної реалістичної л-ри, вони ставали на шлях крайнього формалізму, заперечували мовні норми і творили свою, особливо ,,заумну,, мову, любили чудернацькі словосполученя, позбавлені будь-якого змісту. Розглядали себе як революцію в мистецтві.
Представники: М.Семенко, Андрухович, Ю.Яновський, О.Влизько.
ПОСТМОДЕРНІЗМ (з фр. сучасний, новітній).
Це поєднання мистецтва й антимистецтва, елітарної й масової культури, карнавального, іронічно-сміхового та серйозного ставлення до дійсності. Він виник внаслідок відчуття письменниками кінця історії сучасної епохи.
Він будується в таких параметрах:
Закрита форма - відкритість дискусії.
Цілеспрямованість мистецтва – мистецтво як гра.
Художня майстерність – реконструкція.
Закінчений твір – хепінг, кітч.
Вони утверджують принцип загальної рівнозначності усіх явищ і аспектів життя.
Представники: Андрухович, О.Ірванець, Б.Рубчак, В.Неборак, Н.Гончар.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ Л-РИ,
ЇЇ СТИЛЬОВЕ ТА ЖАНРОВЕ РОЗМАЇТТЯ.
Із проголошенням незалежності докорінно змінився і розвиток укр. л-ри. Відбувся інтенсивний пошук нових естетичних способів зображення дійсності.
Нове покоління письменників забажало повнокровного буття укр. нації, подолання комплексу меншовартості, другорядної ролі в історії. Почали друкуватися раніше заборонені твори. Читач ознайомився з творами укр. діаспори. Виникли нові літ-ні угрупування: ,.Бу-Ба-Бу”, ,,Нова дегенерація”, ,,Західний вітер”, ,,500”, ,,Червона фіра”.
Поезія. Характеризується багатством тем, стилів і жанрів.
Л.Костенко, Б.Олійник, І. Жиленко, В.Голобородько,
В.Рубан, І.Калинець, І.Римарук, О.Забужко, О.Пахльовська, В.Махно.
Проза. Р.Іваничук, М.Вінграновський, Ю.Мушкетик, Л.Костенко, В.Шевчук,
О.Ільченко, В.Яворівський, Є.Гуцало, О.Забужко, Ю. Андрухович.
Жанри: іст. роман, роман у віршах, роман-епопея, новела, оповідання.
Драматургія. Сучасна драма наповнюється інтелектуальним струменем. У певній художній єдності в драматургії постали поезія та філософія, моральність і вчинки героїв. Вони шукають нові форми та прийоми моделювання світу.
Жанри: п’єси, комедії, трагікомедії.