21

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин

Розрахунково - пояснювальна записка

до курсового проекту з дисципліни

«Технологія гірничого виробництва»

Студента групи ГБ-12

Ф.І.О

Керівник проекту

Грищенко Т.С.

Кривий Ріг

2014 Р.

Зміст:

Вступ

1. Підрахунки запасів та кількості видобутої руди.

2. Визначення річної потужності та терміну існування шахти

3. Обґрунтування висоти поверху та розмірів панелі.

4. Вибір можливих способів і схем розкриття родовища, їх характеристика

5. Вибір місця закладання головної розкриттєвої виробки, її перерізу та кількості розкриттєвих виробок

6. Техніко-економічне порівняння можливих схем розкриття та вибір раціональної схеми для проектування

7. Вибір та обґрунтування схеми трасування відкотних виробок основного горизонту

8. Вибір системи розробки та її параметрів.

9. Загальна організація роботи шахти.

10. Заходи з правил техніки безпеки

Література

Вступ.

У розвитку економіки Україна найважливішу роль відіграє освоєння природних ресурсів і, зокрема, надр землі. В широкому розумінні поняття «надра» включають в себе земну кору, мантію землі та її ядро від поверхні до центру земної кулі. У більш вузькому розумінні це частина земної кори, практично освоюється людиною. Необхідні потреби людського суспільства і рівень його науково-технічних можливостей визначають глибину проникнення в надра і масштаби їх освоєння.

Під практичним використанням земної кори в даному випадку слід розуміти освоєння всіх видів ресурсів. Ресурси надр, або георесурси, являють собою компоненти природи, які на даному рівні розвитку продуктивних сил використовуються або можуть бути використані в якості засобів виробництва і предметів споживання.

Зростаючий у світі інтерес до освоєння підземного простору в значній мірі обумовлений розвитком інновацій підземних споруд. Використання підземного простору для розміщення об'єктів різного призначення, крім підвищення ефективності використання надр, економії території та збереження екологічної чистоти, дозволяє зменшити витрати енергії на опалення та охолодження приміщень, скоротити експлуатаційні витрати порівняно з витратами на альтернативні споруди на поверхні, знизити вплив кліматичних умов.

За останні роки на гірничих підприємствах з'явилося більш ефективне гірничопрохідницьке обладнання та способи видобутку руди, нові види кріплення та принципи організації робіт у підготовчих і очних вибоях.

Шахтне будівництво це складний комплекс будівельно-монтажних робіт, що виконуються в певній послідовності і взаємозв'язку з декількома спеціалізованими організаціями. Серед цих робіт найбільший об'єм припадає на частку гірських виробок, проведення яких з кожним роком ускладнюється через більш складні гірничо-геологічні умови, а обсяги збільшуються.

Для збільшення темпів проведення гірничих виробок в різних гірничо-геологічних умовах і продуктивності праці прохідників передбачається вирішти ряд важливих завдань з технології та комплексної механзації. Необхідно впровадити комплексну механізацію гірничо прохідницьких робіт, автоматизоване управління прохідницькими агрегатами і комплексами , поліпшити використання наявних гірських машин і механізмів, пошук і впровадження нових, економічно-доцільних видів кріпильних матеріалів і конструкцій гірській кріплення, індустріальних методів її зведення.

1. Підрахунки запасів та кількості видобутої руди.

1.1. Всі запаси корисних копалин у межах виявленого геологами родовища або його частини є геологічними.

1.2. Геологічні запаси для покладів з кутом падіння  від 30⁰ до 90⁰ – за формулою:

, (1)

Тг=(600-2)*2000*5*3.6=21528000 т.

де – відповідно довжина та ширина покладу, м;

–відповідно вертикальна та горизонтальна потужність покладу, м;

–об'ємна маса руди, т/м³;

–глибина розповсюдження родовища, м;

–товщина наносів, м;

–глибина залягання рудного покладу від денної поверхні, м;

L – довжина лінії простягання покладу, м.

1.3. Основні елементи залягання рудного покладу відповідно до області застосування розрахункової формули (1) наведені на рис. 1.

1.4. Геологічні запаси, які призначені до вилучення з надр, є промисловими. Якщо вміст корисного компоненту та потужність покладу в цілому по родовищу знаходиться у межах кондицій та за умовами його розробки не треба залишати охоронні цілики, то промислові запаси будуть дорівнювати геологічним.

1.5. Якщо у надрах лишається частина запасів з не промисловим вмістом корисного компоненту , або ж проектом передбачається консервувати частину запасів в охоронних ціликах, то

1.6. При розробці родовища частина промислових запасів втрачається, а до руди, що вилучається, додаються пусті або бідні породи, які в сукупності утворюють таким чином рудну масу. Видобуті запаси є експлуатаційними визначаємо за формулою:

Т_Е= Т_П, (2)

Те=21528000*(1-0.1/1-0.07)=20833548.4 т

де – коефіцієнти відповідно втрат та засмічення руди пустими породами, долі од. Ці коефіцієнти можуть бути наведені в індивідуальному завданні або прийняті за даними практики чи з літературних джерел.

2. Визначення річної потужності та терміну існування шахти

2.1. При розробці крутоспадних родовищ річна потужність за гірничими можливостями визначаємо з формули:

, (3)

Ар=10000*30*3,6*0,97*0,9*1,13=1065409,2т

де – величина річного пониження рівня очисних робіт, м/рік; приймається з табл. 7.1 (попередньо визначаються розміри шахтного поля за площею згідно табл. 7. 2);– середня площа шахтного поля у горизонтальній площині (), м²; – поправочні коефіцієнти, які враховують відповідно кут падіння та потужність покладу та приймаються з табл. 7.3 або з визначимо з формул:

(4)

Км=1/0,88=1.13

2.3. Термін існування гірничого видобувного підприємства визначимо з формули:

, (6)

T=(21528000\1065409,2)+3+5=28 рокiв

де t₁, t₂ – відповідно тривалість розвитку та затухання гірничих робіт (з даних практики приймається відповідно, 2 ... 3 та 2 ... 5 років). Економічно обґрунтовані терміни існування шахт різної потужності наведені в табл. 7.4 додатку.

3. Обґрунтування висоти поверху та розмірів панелі.

3.1. Підготовка родовища може бути поверховою, панельною, погоризонтною, груповою та блоковою. Найчастіше зустрічається поверхова та панельна підготовка шахтних полів.

3.2. Поверхом є частина шахтного поля, обмежена за падінням відкотним (основним) горизонтом, по підняттю - вентиляційним горизонтом, а за простяганням – межами шахтного поля.

3.3. Висота поверху – це відстань по вертикалі між відкотним та вентиляційним горизонтами.

3.4. На вибір висоти поверху h_П впливають потужність, довжина за простяганням, глибина розповсюдження та кут падіння покладу, фізико-механічні властивості руди та вміщуючих порід, застосовувана система розробки, вартість проведення виробок .

3.5. При різних системах розробки рудних родовищ висоту поверху приймають звичайно від 30 до 100м і більше.

3.6. Згідно умов залягання родовища доцільно використати поверхову підготовку родовища. Відповідно до проекту висота поверху дорівнює-60м.