- •Психологічний зміст понять «мова» і «мовлення» План
- •Питання для дискусії:
- •Проблемнi ситуацiї
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Спілкування, його види, функції, структура План
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для дискусії:
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Педагогічне спілкування План
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для дискусії:
- •Список рекомендованої літератури
- •Групи і колектив План
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для дискусії:
- •Список рекомендованої літератури
- •Конфлікти та шляхи їх вирішення План
- •Питання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Увага План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Відчуття План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Сприймання 4 год План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Пам’ять 4 год. План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Мислення 4 год. План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Уява План
- •Питання для самоконтролю
- •Психологічні задачі
- •Список рекомендованої літератури
- •Психологія творчості План
- •Психологія емоцій
«Загальна психологія» (1 курс)
Практичне заняття № 3
Психологічний зміст понять «мова» і «мовлення» План
Поняття мови. Теорії походження мови. Природа мови.
Фізіологічні механізми мовної діяльності.
Функції мови.
Поняття мовлення. Функції мовлення. Відмінність між мовою і мовленням.
Види мовлення, їх характеристика.
Мова і мислення. Взаємозв’язок мови, свідомості та мислення.
Механізми мовлення.
Питання для дискусії:
Чи можна стверджувати, що виникнення мови – це закономiрний продукт суспiльного буття людей та їхньої дiяльностi?
Чи можна погодитися з думкою, що розвиток мови – це процес, який не зупиниться, доки iснуватиме людство?
З. Чи iснує принципова рiзниця мiж мовою i мовленням?
Чи згоднi ви з думкою, що голосовий апарат мовлення складається з трьох головних частин?
Чи погодитеся ви з твердженням, що сенсорна афазiя – це порушення здатностi людини розумiти мовлення iнших?
Чи правильною с думка, що внутрiшнє мовлення – це особливий рiзновид мовлення, розвиток якого нiяк не пов’язаний з iншими його рiзновидами?
Чи правильним с твердження, що без мови не може бути власне людського поняттєвого мислення?
Чи можна стверджувати, що мова i мовлення – тотожнi понятгя?
Проблемнi ситуацiї
У визначеннi мовлення завжди зазначають його функцiю спiлкування. А як це узгоджується з тим, що мовлення може бути i внутрiшнiм, “подумки”?
Що являє собою мова як суспiльно-iсторичне явище? Якi науки, крiм психологiї, дослiджують проблеми мови i як вони спiввiдносяться з психологiчними дослiдженнями? У чому полягає особливiсть гносеологiчного, семантичного, лiнгвiстичного та психологiчного аспектiв цiєї проблеми?
Психологічні задачі
Задача 1. Нижче наводять специфічні особливості мови і мовлення. Необхідно визначити, які особливості більшою мірою характеризують мову, а які мовлення.
А. Найдосконаліша, притаманна людині діяльність спілкування для передавання думок, вираження волі, почуттів.
Б. Історично складені норми засобів спілкування.
В. Засоби засвоєння, збереження і передавання культурного досвіду людства.
Г. Індивідуальні особливості вимови, стилю, словника.
Д. Використання звуків, букв, морфем, слів, речень для задоволення потреб спілкування.
Задача 2. У чому полягає недолік словесних впливів в описаних ситуаціях?
А. У дворі з групою дітей грав у м’яч хлопчик років шести. Раптом одне вікно відчинилося, і в ньому з’явилася жіноча голова, очевидно, матері хлопчика. Мати хвилину дивилася на свого сина і, зустрівшись з ним поглядом, сказала явно байдужим тоном: «Сеню, досить м’яч ганяти, і додому піти не гріх», – і тут же зачинила вікно… А він і далі бігав по двору. Минуло ще з годину-півтори. Знову відчинилося вікно, знову з нього висунулась голова матері, але на цей раз вона почала кричати: «Сенько, чорт паршивий, якщо зараз же додому не підеш, усю шкуру спущу». Хлопчик спокійно віддав м’яч і пішов у під’їзд.
Б. – Аллочко, мий руки і сідай обідати, – каже батько, звертаючись до дочки. Та сидить за комп’ютером і грає у гру.
Дочка не відповідає. Через хвилину батько повторює:
Аллочко, чуєш? Обідати пора.
Га? Що? – мовби прокинувшись, запитує дочка.
Обідати пора, – терпляче повторює батько.
Добре, зараз, – не відриваючись від комп’ютера, кидає дочка.
Алло, я кому сказав? – знову нагадує батько.
Ну, що ти хочеш від мене? Ну, зараз, я ж сказала, – дражливо відповідає дочка.
Адже суп охолоне… Сідай.
Мовчанка. Дочка знову заглибилася у комп’ютерну гру.
Алло, скільки разів я повторюватиму тобі?
Ще після кількох нагадувань Алла нарешті сідає за стіл.
Задача 3. Нижче наводить перелік характерних особливостей видів мови. Необхідно вибрати особливості кожного виду мови (діалогічної, монологічної, писемної, внутрішньої):
мова, в якій немає немовних комунікативних засобів – жестів, міміки, зображення;
мова, зміст якої зрозумілий завдяки конкретній обстановці спілкування;
граматичні зв’язки виражені найповніше;
значною мірою мимовільна мова;
мова, що найдужче піддається вольовому контролю;
заздалегідь планована і програмована мова;
мова, що не має граматичних форм зв’язку;
мова, в якій широко використовують немовні комунікативні засоби – жести, міміку;
мова, в якій подальші висловлювання більшою мірою зумовлені попередніми висловлюваннями співбесідників;
фрагментарна, уривчаста, без граматичних зв’язків мова;
мова, в якій випадають чи послаблюються окремі рухи вимовляння.