Психологічні задачі

Задача 1. Чим пояснити, що сліпонароджені після вдало проведеної операції спочатку не розрізняють ні форму, ні розмір, ні віддаленість предметів?

Задача 2. Чим пояснити, що одна й та сама лекція різними слухачами може оцінюватися по-різному: як «інформативна», «популярна», «цікава», «корисна», «нудна», «нецікава».

Задача 3. З якою метою проводився описаний експеримент? Про що свідчать його результати?

Одній групі кошенят спеціальний комірець не дозволяв бачити більшу частину оточення і власне тіло, але залишав відкритою центральну частину огляду. Кошенятам другої групи навпаки, перекривали центральну частину, проте зберігали можливість бокового бачення. Після закінчення експерименту, який тривав два місяці, кошенята першої групи не змогли навчитись орієнтуватися в навколишньому середовищі, тоді як у кошенят другої групи сформувалася здатність розрізняти форму предметів.

Задача 4. Який тип сприйняття характеризує кожен приклад? Які характерні ознаки кожного сприйняття?

Випробувані повинні описати листок каштанового дерева.

Випробуваний А. Цей листок наполовину зелений, наполовину жовтий. Цей листок складний і складається з трьох листочків, що сходяться в центрі, де кінчається ніжка, що називається черешком, який прикріплює листок до дерева. Каштанове дерево належить до дводольних рослин; це можна побачити по його листку: він покритий розгалуженими прожилками.

Випробуваний Б. Цей листок каштанового дерева, безсило впав від подуву осіннього вітру. Він жовтий, але ще пружний і прямий; може, ще є яке-небудь життя в цьому бідному, вмираючому створінні. Бідний листок, приречений на те, щоб кружляти над дорогами…

Задача 5. Кваліфікуйте описане явище? Який вид сприймання тут має місце?

Якщо повз потяг, що стоїть, їде інший потяг, то пасажирові першого здається, начебто рухається його потяг, а не той, що проходить повз нього.

Задача 6. Який недолік дитячого сприймання проявляється?

На малюнку трирічної дитини схематично зображено людину: носа і вух немає, а виділені рот і язик зображено поза обличчям, а язик, до того ж поза ротом.

Задача 7. Уявіть, що до Вас звертається допитливий учень: «У шкільному курсі оптики пояснюється, чому свічка, яка знаходиться перед оком людини, відображається на сітківці ока у зменшеному і перевернутому вигляді. Це зрозуміло, адже око – своєрідна лінза. Проте я не розумію, чому людина бачить свічку не на сітківці, а там, де вона насправді – перед своїми очима, і, до того ж, не зменшеною і не перевернутою». Що Ви відповісте цьому учневі?

Задача 8. Від якої закономірності сприймання залежить описана здатність людини?

Людина вмить може розпізнати будь-яку фігуру, наприклад квадрат, незалежно від того, великий він чи маленький, розташований він вертикально чи під кутом, намальовано його білим кольором на чорному фоні чи чорним на білому фоні, чи просто накреслено контур.

Задача 9. Яка важлива особливість людського сприймання проявляється у відповідях дитини, якщо показати дитині на папері чорнильну пряму і спитати: “Що ти бачиш? Що це?”, то відповіді, як правило, бувають такого роду: “Це птах якийсь, ось крила”, “Це дві собаки зустрілись”, “Це тітонька, ось у неї ніс довгий” і т.д.

Задача 10. Що доводять описані дані проведеного дослідження? Які педагогічні висновки з них випливають?

Дослідження показали, що від першого до останнього класу середньої школи кількість фіксацій у процесі руху очей під час читання тексту скорочується в 3,2 рази. Скорочується також середня тривалість фіксації: з 0,33 до 0,23 с, тоді як обсяг упізнавання в момент фіксації зростає (від 0,42 до 1,33 умовної одиниці). Швидкість розуміння слів, прочитаних за одну секунду також збільшується.

Задача 11. Чим пояснюються описані ілюзії ?

А. Іноді у водіїв автомобілів та пілотів виникають ілюзії: коли предмет швидко наближається, здається, що він розбухає.

Б. Відомо, що в кіно від сприйняття голосу актора на екрані виникає своєрідна ілюзія. Голос начебто переміщується разом з актором і виходить з його уст, незважаючи на те, що звук залишається завжди в одній точці, часто дуже зміщеній, щодо зорового зображення на екрані.

Задача 12. Людина "навчила" комп'ютер читати і розуміти тексти, перекладати їх з однієї мови на іншу. Проте все ж машина не зможе прочитати рядок, в якому витерто верхню або нижню його половину, тоді як його автор зробить це без особливих утруднень.

Як пояснити це явище? Яка властивість людського сприймання виявляється таким чином?

Задача 13. Розглядаючи чорнильні плями, досліджувані майже завжди бачать якісь об'єкти: хмари, озера, тварин, людські обличчя тощо. При цьому одні акцентують увагу на окремих деталях плями, інші – на її загальній конфігурації. Встановлено,що зміст образів сприймання, і особливості їх побудови досить стійко характеризують суб'єкт сприймання. На підставі цих даних було розроблено проективний тест – знаряддя психодіагностики.

Як ці дані характеризують сприймання людини? З якою властивістю сприймання вони пов'язані?

Задача 14. На екрані показували слова, серед яких були нецензурні. З'ясувалося, що на сприймання нецензурних слів досліджувані втрачали майже вдвічі більше часу, ніж на сприймання слів нормативної лексики. При повторенні цього експерименту різниця у часі зменшувалась, а коли досліджуваних заздалегідь попередили про характер слів, то нецензурні викликали навіть швидшу реакцію, ніж нейтральні.

Про що свідчать ці дані? З якою властивістю сприймання вони пов'язані?

Задача 15. У класній кімнаті на маленькій тумбочці стояло чучело качки. Bci діти мали можливість його добре розглядіти. Однак, коли на екскурсії зайшла мова про качку, діти не змогли розповісти, які у неї лапки, якого кольору пір’ячко який дзьоб i т. д.

Обґрунтуйте, чи можна стверджувати, що малі діти не спостережливі? Чим пояснити те, що вони нічого не сказали про качку?