35.Особливості оподаткування нерезидентів

Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками: 15% - проценти, дисконтні доходи, дивіденди, роялті, лізингова/орендна плата за договорами оперативного лізингу, доходи від продажу нерухомого майна, прибуток від здійснення операцій з торгівлі ЦП, деривативами та іншими корпоративними правами, доходи, отримані від провадження спільної діяльності або здійснення довгострокових контрактів на території України, брокерська, комісійна або агентська винагорода, Доходи у сфері розваг (крім державної грошової лотереї), доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів, інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України(Податок утримується з цих доходів за рахунок нерезидента і сплачується до бюджету резидентом під час виплати цих доходів). 6% - фрахт(Дохід нерезидента); 23%(16% з 2014 року) - Прибутки нерезидентів, отримані як доходи від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань(Сплачується резидентом з доходу нерезидента), 20% - Виплати нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами про резидента(Сплачується резидентом зі свого доходу.

Не включаються до доходів нерезидента та не оподатковуються:1)доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), 2) вартість послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. 3) проценти або дохід на державні ЦП або облігації місцевих позик.

Якщо нерезиденти проводять свою діяльність на території України через постійне представництво, таке постійне представництво оподатковується в загальному порядку і прирівнюється до звичайного платника податків. Коли нерезидент проводить свою діяльність і в Україні і за її межами, і при цьому не визначає окремо прибуток, отриманий через постійне представництво, то прибуток, який підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складання нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності. Якщо шляхом прямого підрахунку неможна визначити прибуток нерезидента, отриманий в Україні, тоді податковий орган самостійно визначає оподатковуваний прибуток наступним чином: ОП = (Доходи - Витрати )*0,7 При придбанні товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, що мають офшорний статус, незалежно від форми оплати, платник податку – резидент може включити до своїх витрат не більше 85% вартості придбаних товарів. Якщо ж нерезидент не має офшорного статусу – вся сума сплачених коштів може бути віднесена до витрат платника

36.Новації податкового кодексу України в оподаткуванні прибутку підприємств

Принциповим нововведенням у механізмі оподаткування податком на прибуток є скасування «правила першої події» при формуванні доходів і витрат та максимальне наближення об’єкта оподаткування до фінансового (бухгалтерського) прибутку. У той же час, зазначимо, що не всі обмеження, встановлені Податковим кодексом,можна вважати економічно обґрунтованими.Зокрема, це стосується норми, за якою платники податку на прибуток не мають права відносити до витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб, які працюють на єдиному податку.

Слід зазначити, що в Податковому кодексі не досить чітко визначено і інші перехідні положення. Це стосується, наприклад,витрат, що не відносилися до валових згідно Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» і не знизили в минулих податкових періодах суми податку на прибуток. Адже кінцеві залишки товарно-матеріальних цінностей при переході на метод нарахувань не повинні втрачатися, а поступово, в міру відповідних реалізацій зменшувати податок на прибуток.

Розгляд норми Прикінцевих положень щодо урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів, свідчить, що вона стосується лише збитків, що утворюються, починаючи з 2011 р. Тобто, в Податковому кодексі взагалі не висвітлюється питання впливу на розмір об’єкта оподаткування збитків, що були задекларовані платниками податку на прибуток за підсумками 2010 року. Якщо держава вважає, що ці збитки в подальшому не повинні бути враховані, потрібно методологічно обґрунтувати це положення, якщо ж вони будуть певним чином впливати на розмір об’єкта оподаткування, доцільно розробити порядок їх врахування.

З початку другого кварталу 2011 р. набрала чинності норма Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування, у вигляді нульової ставки податку на прибуток, окремих категорій платників на період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. Не заперечуючи доцільності такого способу звільнення від оподаткування, зазначу, що критерії, яким повинні відповідати підприємства, для яких може бути застосована нульова ставка є досить жорсткими. Тому небагато платників зможуть скористатися цією пільгою. Також, у Податковому кодексі зазначено, що у випадку, якщо діяльність платника в будь-якому звітному періоді не відповідає встановленим критеріям, він повинен оподатковувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді за стандартною ставкою. Це значно ускладнює практичне застосування нульової ставки, унеможливлює якісне податкове планування, дестабілізує механізм оподаткування.