14.Експертно-лабораторний аналіз як методичний прийом фінансового контролю.

Експертно-лабораторний аналіз — прийом фактичного контролю якості сировини, матеріалів, готової продукції. Лабораторні аналізи проводять на вимогу ревізорів, коли визначити якісні ознаки сировини, матеріалів, готових виробів виконаних будівельно-монтажних і ремонтних робіт іншими прийомами контролю не можливо. В якості самост. метод. прийому фактичного контролю можна розглядати і лабораторний аналіз якості сир-ни і матеріалів, товарів і гот. прод-ї, інших ТМЦ. Метою такої перевірки є уточнення їх суттєвих характеристик і отримання на цій основі якісно нової інф-ції. У багатьої випадках при ревізії суттєве значення має перевірка якості сир-ни і мат-лів, що приймаються на приймальні пункти чи викор-ся у вир-ві, а також напівфабрикатів і готової прод-ї. Це дає можливість виявити факти викор-ння неповноцінної сир-ни, заміни одних матеріалів іншими, більш дешевими, недовкладення в прод-ю, перекручення якісних пок-ків прод-ї, що приймається чи випускається. В залежності від мети перевірки та характеру прод-ї аналіз її може здійснюватися наступними способами: а)органолептично, тобто шляхом огляду, визначення смаку, запаху, кольору тощо; б)за допомогою спеціальних приборів (наприклад, жирність молока визначається жирометром); в)спеціальним дослідженням в лабораторії (визначення хімічного складу тощо). Якщо перевірка якості можлива без спеціальних лабораторних досліджень і здійснюється прямо на місці знаходження прод-ї, то обов’язкову участь в ній повинні приймати особи, відповідальні за дану ділянку роботи. Крім того, можуть бути залучені і інші особи. Взяття проб або зразків здіснюється з участю ревізорів та оформлюється актом за підписами всіх присутніх. Результати лабораторного аналізу у вигляді відповідного докменту додаються до акту ревізії.

17.Нормативно-правова перевірка як основний методичний прийом фінансового контролю.

Для оцінки здійснених господарських операцій на підприємс­тві використовують різні за змістом методичні прийоми перевір­ки документів, облікових реєстрів синтетичного та аналітичного обліку та звітності.

18. Зустрічна перевірка (зп) документів як методичний прийом фінансового контролю.

Зустрічна перевірка документів – це перевірка достовірності і правильності відображення в док-тах господарських операцій. Вона здійснюється шляхом порівняння даних різних док-тів, що відносяться до однієї і тієї ж або різних, але взаємопов’язаних госп. операцій та знаходяться в різних підрозділах під-ва, що ревізується або на інших під-вах. Мета – виявлення фіктивних документів та фактично не здійснених операцій, не оприбуткованих матеріалів, привласнення грошей, коштів, списаних не за призначенням тощо. Іноді під зустрічною перевіркою розуміють порівняння двох примірників одного і того є док-ту різних під-в або підрозділів одного під-ва. Але таке визначення є досить спрощеним. ЗП слід проводити більш глибоко і всебічно. При необхідності вона повинна охоплювати всі док-ти, що відображають одну і ту ж або взаємопов’язані операції, що відображені в док-тах різних під-в чи різних підрозділах одного під-ва. Отже, під ЗП слід розуміти порівняння даних первинних док-тів та облікових регістрів під-ва, що перевіряється, з однойменними чи взаємопов’язаними даними, які відносяться до одних і тих же або взаємопов’язаних операцій в інших під-вах, а також в різних підрозділах одного під-ва. Результати проведення ЗП можуть бути досить вагомими. ЗП за документами під-ва проводиться при перевірці повноти та своєчасності оприбуткування готівки в касу, на рахунок в банку, шляхом порівняння даних прибуткових касових ордерів з відповідними даними виписок банку. Помітивши у виписках банку будь-які не оговорені виправлення, підчистки або дописки, ревізор повинен провести ЗП в установах банку шляхом порівняння даних поточного рахунку під-ва, що ревізується, з випискою із цього рахунку. Таким чином ЗП документів — один з ефективних прийо­мів документального контролю достовірності відображення в до­кументах господарських операцій.