93. Контроль адміністративних витрат.

Напрями контролю: 1) оцінка виконання кошторису адміністративних витрат за звітний період; 2) перевірка обґрунтованості, достовірності, правомірності включення до групи адміністративних витрат в цілому та по статтях витрат; 3) перевірка правильності відображення цих витрат в поточному бухгалтерському та податковому обліку. Адміністративні витрати повинні складати до 40%. Перевіряючи правомірність віднесення витрат до складу адміністративних, ревізор застосовує наступні прийоми і способи: !) способи документального контролю щодо обґрунтування адміністративних витрат; 2) способи нормативно-правових і формальних перевірок документів; 3) спосіб зустрічної перевірки, за допомогою якого порівнюються суми, зазначені у рахунках-фактурах, платіжних вимогах з сумами платіжних док-тів; 4) спосіб нормативно-правової перевірки щодо контролю санкціонування зазначених витрат внутрішнім регламентом під-ва; 5) перевіряється віднесення витрат до періоду, в якому вони реально понесені, на підставі зустрічної перевірки даних первинних док-тів з бух. записами; 6) оцінка правильності віднесення понесених за звітний період витрат до адміністративних витрат; 7) контроль наявності та правильності складання кошторисів на підприємницькі витрати; 8) перевірка правильності списання адміністративних витрат на фінансовий результат ді-сті під-ва; 9) перевірка правильності ведення АО і СО по рахунку 92 “Адміністративні витрати”. Нормативна-правова перевірка належить до основних мето­дичних прийомів здійснення документального контролю під час ревізій фінансово-господарської ді-сті під-в та орг-й. Суть цієї форми контролю полягає в тому, що за змістом господарської операції, відображеної в документі, установлюєть­ся, чи не суперечить вона чинним законодавчим нормам, прави­лам, вимогам статутів та інших засновницьких документів. При виявленні таких порушень робляться розрахунки, складаються аналітичні таблиці, визначаються наслідки та винні особи, обсяги витрат чи збитків, заподіяних неправомірними діями чи бездія­льністю посадових осіб під-ва. Логічна перебірка документів як методичний прийом контролю застосовується при дослідженні достовірності господарських операцій, коли в ревізора виникають сумніви щодо обсягів у кількісному та вартісному значеннях окремих показників. Суть методу — у порівнянні господарської операції, відображеної в документі, з різними взаємозв'язаними показниками інших гос­подарських операцій на предмет того, чи існувала об'єктивна можливість її виникнення.

94. Контроль виробничої собівартості продукції, робіт, послуг.

Це — завершальна стадія контролю з такого розділу ревізій­ної роботи як контроль витрат основної дія-ті. При переході до контролю визнач-я с/в прод-ї треба систематизувати та узагальнити інф-ію по попередньо виявлених порушеннях з точки зору їх впливу на об­сяги витрат по періодах часу (кварталах року). Обсяги витрат на вироб-во і випуск прод-ї в осн-му не збігаються в часі: є НЗВ станом на перше число та його розміри постійно змін-ся; можуть існувати витрати, які належать до майбутніх періодів.

Основні порушення: а) при об'єктивній наявності НЗВ на кін.місяця (кварталу) списання всіх витрат вир-ва; б) включ.до складу вал-х витрат витрати майбутніх пе­ріодів, нарах-ня резервів з витрат невироб-го хар-ру дія-ті П або таких, які можуть формуватися за рах.прибутку, що залишається після оподаткування П; в) неправомірність включ-я окремих видів витрат, як осн-х, так і накладних, по об'єктах витрат, що веде до завищення с/в окремих видів прод-ї і вуалювання с/в не­рентабельних видів прод-ї або окремих замовлень робіт і послуг; г).порушення методики обліку витрат на вироб-во та ви­знач-я вироб-ї с/в в розрізі видів гот.прод-ї, видів вироб.дія-ті, які впливають, з одного боку, на об'єктивність фін.рез-ів роботи П, а з іншого — на достовірність визнач-я бази оподаткування П щодо вал-х витрат.