114. Компетенція та структура рє

Рада Безпеки

На Раду Безпеки покладена головна відповідальність за підтримання миру і безпеки. Не дивлячись на те що Рада Безпеки - орган обмеженого представництва (у нім представлено менше 10% загального числа членів ООН), держави-члени погодилися, що при виконання своїх функцій Рада "діє від їх імені" (п. 1 ст. 24 Статуту ООН).

До складу Ради Безпеки входять 15 членів

• 5 постійних членів –

• Китай

• Російська Федерація,

• Сполучене Королівство,

• Сполучені Штати Америки

• Франція —

• і 10 непостійних членів

Головування в Раді Безпеки здійснюється членами Ради Безпеки по черзі в англійському алфавітному порядку їх найменувань. Кожен голова займає цю посаду протягом одного календарного місяця.

Непостійні члени Ради Безпеки обираються на дворічний термін. Вибуваючий член Ради Безпеки не підлягає негайному переобранню. На підставі поправки до статті 23 Статуту, в 1965 році кількість членів Ради Безпеки було збільшено з одинадцяти до п'ятнадцяти.

Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються прийнятими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для ухвалення рішень по суті потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів. Це — правило «одностайності великих держав», яке часто називається «правом вето».

Принцип одностайності постійних членів відображає реальне положення справ в світі. Тільки єдність великих держав здатна забезпечити мир і безпеку. Про усвідомлення цього положення свідчить аналіз результатів голосування в Раді Безпеки, що виявляє певну тенденцію. З 1946 по 1990 рр. постійні члени застосовували вето 279 разів, а з 1990 по 1995 рр. - лише двічі.

В даний час спеціальний комітет розглядає питання про розширення складу Ради. ФРН і Японія активно добиваються місця постійних членів, посилаючись, зокрема, на те, що їх внески належать до найбільших. На постійне представництво в Раді претендують і такі країни, як Індія, Бразилія.

Згідно Статуту, Рада Безпеки має такі функції і повноваження:

• підтримувати міжнародний мир і безпеку відповідно до принципів і цілей Організації Об'єднаних Націй;

• розслідувати будь-який спір або будь-яку ситуацію, яка може привести до міжнародних неузгодженостей;

• виносити рекомендації щодо методів врегулювання подібних спорів або засобів їх вирішення;

• виробляти плани відносно визначення існування загрози миру або акту агресії і виносити рекомендації щодо необхідних заходів;

• закликати членів Організації до здійснення економічних санкцій та інших економічних заходів, не пов’язаних із застосуванням сили, для попередження або припинення агресії;

• робити військові дії проти агресора;

• виносити рекомендації щодо прийому нових членів і умов, на яких держави можуть стати учасниками Статуту МС ООН;

• здійснювати в «стратегічних районах» функції Організації Об'єднаних Націй по опіці;

• виносити Генеральній Асамблеї рекомендації щодо призначення Генерального Секретаря ООН і спільно з Асамблеєю вибирати суддів МС ООН.