- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
Міжнародне гуманітарне право - галузь міжнародного права, принципи і норми якої з метою обмеження лиха війни визначають неприпустимі методи і засоби ведення військових дій і захищають жертв війни.
Доводиться констатувати, що, не дивлячись на просування людства по шляху цивілізації, збройні конфлікти відрізняються все більшою жорстокістю.Тому міжнародне право містить комплекс принципів і норм, які направлені на регулювання поведінки держав і інших суб'єктів міжнародного права в період збройних конфліктів з метою гуманізації даних правил і швидкого припинення конфлікту. Цей комплекс принципів і норм міжнародного права складає його окрему галузь — міжнародне гуманітарне право.
Міжнародне гуманітарне право — галузь міжнародного права, що є сукупністю принципів і норм, що регулюють відносини держав в період збройних конфліктів.
В Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі про правомірність погрози або застосування ядерної зброї 1996р. йдеться, що комплекс "норм, який спочатку називався "Закони і звичаї війни"... надалі почав іменуватися "міжнародне гуманітарне право".
Міжнародне гуманітарне право має істотні особливості як у формуванні, так і в реалізації норм.Основним принципом міжнародного гуманітарного права є принцип гуманності, людяності.У згаданому Консультативному висновку Міжнародний суд вказав два основні принципи міжнародного гуманітарного права: а) захист мирного населення і цивільних об'єктів, відмінність між комбатантами і некомбатантами; мирне населення не повинно бути об'єктом нападу, і відповідно неприпустимо застосування зброї, яка своєю дією охоплює не тільки військові, але і мирні об'єкти; б) заборона спричинення зайвих страждань комбатантам; відповідно заборонено застосування зброї, що заподіює їм такі страждання або страждання, що безглуздо підсилює їх.Характерна риса міжнародного гуманітарного права - захист прав і інтересів людини в екстремальних умовах збройного конфлікту.
Іншими принципами міжнародного гуманітарного права, можна вважати наступні: 1) в період збройних конфліктів головною турботою тих, що воюють залишається захист жертв війни; 2) воюючі обмежуються у виборі методів і засобів ведення військових дій; 3) цивільні об'єкти і культурні цінності мають охоронятися і захищатися; 4) воюючим належить захищати інтереси нейтральних держав.Названі принципи витікають із змісту міжнародно-правових актів, що регулюють ведення збройних конфліктів. Їх повинні дотримувати держави, міжнародні організації, і всі хто воюють.Основним джерелом міжнародного гуманітарного права є звичай, оскільки тільки він забезпечує загальнообов'язковий характер норм. Той факт, що основним джерелом гуманітарного права є звичай, жодною мірою не принижує значення договорів в загальному процесі прогресивного розвитку цього права. Договори є необхідним інструментом цього процесу. Багато норм спочатку формулюються в договорах і лише потім отримали визнання як звичаєвих.
Основними конвенціями гуманітарного права є Гаазькі конвенції 1899 і 1907 рр. про закони і звичаї війни, Женевські конвенції 1949 р. про захист жертв війни і два додаткові протоколи до них 1977 р.
Існує значна кількість міжнародних договорів, що складають міжнародно-правову базу галузі міжнародного гуманітарного права, а саме: 1) Петербурзька декларація про відміну використання вибухових і запальних куль 1868 г.; 2) Гаазька декларація про заборону застосовувати кулі, що легко розгортаються або що сплющуються в людському тілі 1907р.; 3) Гаазька конвенція про закони і звичаї сухопутної війни 1907 р.; 4) Конвенція про статус ворожих торгових судів при початку військових дій 1907р.; 5) Конвенція про звернення торгових судів в судна військові 1907 р.; 6) Конвенція про постановку підводних, автоматично вибухаючих від зіткнення мін; 7) Конвенція про бомбардування морськими силами під час війни 1907р. 8) Конвенція про деякі обмеження в користуванні правом захоплення у морській війні 1907 г.; 9) Женевський протокол про заборону застосування на війні задушливих і отруйних або інших подібних газів і бактеріологічних засобів 1925 г.; 10) Правила про дії підводних човнів по відношенню до торгових суден у військовий час;