138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки

Важливим інструментом підтримання миру стають миротворчі операції ООН. Їх діяльність регулюється прийнятою на основі Статуту ООН серією резолюцій Генеральної Асамблеї, яка регулярно розглядає питання про миротворчі операції.

Миротворчіть означає операції збройних сил без застосування зброї, за винятком випадків самооборони, здійснювані з відома основних воюючих сторін і призначені для спостереження за дотриманням угоди про перемир'я. Мета - підтримка дипломатичних зусиль для досягнення політичного врегулювання спору.

Миротворчі сили ООН характеризуються наступними рисами: 1. їх персонал надається і оснащується державами-членами; 2. миротворчі сили застосовуються за рішенням Ради Безпеки і в рамках цього рішення; 3. миротворчі сили діють під прапором ООН; 4. миротворчі сили використовуються за наявності бажання сторін в конфлікті його припинити; 5. миротворчі сили підкоряються Генеральному секретареві ООН.

Миротворчі сили вперше були застосовані в 1948 р. За рішенням Ради Безпеки на різні ділянки кордону Ізраїльської держави були направлені групи спостерігачів для контролю за перемир'ям, відповідно до рішення Ради Безпеки. Ці групи в кількості 217 військових спостерігачів діють і понині.

Найкрупніша миротворча операція була функціонувала на території колишньої Югославії у зв'язку з міжнаціональним конфліктом, що спалахнув там. Після ряду звернень до воюючих сторін Рада Безпеки приймає рішення про направлення Сил захисту ООН. Ці сили зіграли важливу роль в припиненні конфлікту. Основний контингент складали збройні сили НАТО, що діяли за мандатом ООН. Брали участь і українські контингенти. До складу Сил захисту входили 381300 військових і персоналу забезпечення, 680 військових спостерігачів, 727 поліцейських, 1870 осіб цивільного персоналу.

Миротворчі сили ООН відіграють важливу роль у врегулюванні локальних конфліктів на релігійному, етнічному ґрунті, що ставлять під загрозу мир і цілісність держав. Росте значення ООН у врегулюванні конфліктів неміжнародного характеру, що представляє новий напрям в її діяльності.

В 1994 році була підписана, а в 1999 році набула чинності Конвенція про безпеку персоналу ООН і пов'язаного з нею персоналу. До персоналу ООН віднесені особи, направлені Генеральним секретарем як члени військових, поліцейських або цивільних контингентів, що беруть участь в операціях ООН. Персонал ООН зобов'язаний поважати закони країни перебування і країни транзиту; утримуватися від дій, несумісних з неупередженим і міжнародним характером їх обов'язків.

Персонал ООН, його устаткування і приміщення не можуть бути об'єктом нападу або будь-яких дій, що перешкоджають виконанню їх мандата. Держави зобов'язані встановити кримінальну відповідальність за дії проти персоналу ООН. Держава, на території якого опиниться особа, підозрювана у вчиненні відповідних злочинів, повинна прийняти заходи, що забезпечують її переслідування або видачу.

Держава, що надала свій персонал держава може його відкликати. Постраждалий в ході операції ООН персонал має право на компенсацію понесених втрат.