- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
167. Правовий режим внутрішніх морських вод
Внутрішні морські води - води, що розташовані між прилеглою до берега внутрішньою межею територіального моря і сухопутною територією держави і є частиною державної території.
Відповідно режим внутрішніх морських вод визначається державою. Разом з тим склалися певні стандарти цього режиму, яких дотримуються держави. До внутрішніх морських вод відносяться води портів, бухт і заток.
Морські порти, як правило, відкриті для іноземного судноплавства. Виключенням є порти, які спеціальним рішенням оголошені закритими. Для заходу в морські порти іноземних військових кораблів і державних судів, що використовуються в некомерційних цілях, необхідний дозвіл. При знаходженні в порту вони користуються імунітетом від місцевої юрисдикції, що не звільняє їх від обов'язку дотримуватися місцевих законів і правил.
На іноземні судна, що знаходяться в порту, на їх пасажирів і екіпаж розповсюджується кримінальна, цивільна і адміністративна юрисдикція країни перебування. Зазвичай місцева влада утримується від здійснення своєї юрисдикції у випадках, коли не зачіпаються права держави порту або її громадян.
168. Поняття та правовий режим територіального моря
Територіальне море – це пояс морських вод, що прилеглий до сухопутної території держави або до її внутрішніх морських вод завширшки не більше 12 морських миль.
Україна, як і більшість держав, встановила ширину територіального моря в 12 морських миль. Територіальне море, його дно і надра, а також розташований над ним повітряний простір знаходяться під суверенітетом прибережної держави. Разом з тим визнається право мирного проходу іноземних судів через територіальне море. Це є компромісом між суверенітетом держави і інтересами міжнародного судноплавства.Прохід вважається мирним, якщо не порушуються мир, добрий порядок і безпека прибережної держави. Прохід має бути безперервним і швидким. Під час проходу судна дотримуються встановлених відповідно до міжнародного права правила прибережної держави.
Особливий режим передбачений для плавання по трасах Північного морського шляху, який розглядається як єдина національна транспортна комунікація РФ, що склалася історично. Плавання здійснюється відповідно до спеціальних правил, що встановлюються Росією.
Кримінальна юрисдикція прибережної держави не розповсюджується на іноземне судно, що проходить через територіальне море. Виняток становлять випадки, коли: а) наслідки злочину розповсюджуються на прибережну державу; б) злочином порушується спокій в країні або порядок в територіальному морі; в) капітан судна, дипломатичний представник або консул держави прапора звертаються за допомогою; г) необхідно прийняти заходи для припинення торгівлі наркотичними засобами.
Цивільна юрисдикція. Прибережна держава не може зупиняти іноземне судно, що проходить через територіальне море, з метою здійснення цивільної юрисдикції відносно будь-якої особи, що знаходиться на його борту.
Заходи стягнення або арешт у цивільній справі можуть бути застосовані по зобов'язаннях або через відповідальність, які виникли під час проходу або для проходу судна через води прибережної держави. Прибережна держава також має право застосовувати заходи стягнення або арешт у цивільній справі відносно іноземного судна, що знаходиться на стоянці в територіальному морі або що проходить через нього після виходу з внутрішніх вод.
Іноземні військові кораблі і інші державні судна, експлуатовані в некомерційних цілях, володіють імунітетом і в територіальному морі. Проте вони зобов'язані дотримувати правила проходу, встановлені прибережною державою. Інакше їм може бути запропоновано покинути територіальне море. За шкоду, заподіяну прибережній державі військовим кораблем або іншим державним некомерційним судном, відповідальність несе держава прапора.