- •106. Тимчасове застосування положень договору
- •107. Норми jus cogens та дійсність міжнародних договорів
- •108. Поняття та джерела права міжнародних організацій та конференцій
- •109. Поняття та види міжнародних організацій. Правосуб’єктність міжнародних організацій
- •110. Порядок створення, діяльності та припинення міжнародних організацій
- •111. Членство в міжнародних організаціях
- •112. Поняття та ознаки міжнародних конференцій
- •113. Загальна характеристика оон.
- •114. Компетенція та структура рє
- •115. Компетенція та структура обсє
- •116. Компетенція та структура оад
- •117. Снд
- •118. Міжрегіональні організації (оік)
- •119.Правова природа неурядових міжнародних організацій.
- •120. Поняття та джерела права зовнішніх зносин
- •121. Органи зовнішніх зносин держави.
- •122. Поняття дипломатичного права та його джерела.
- •123. Порядок встановлення дипломатичних зносин
- •124. Склад та функції дипломатичного представництва.
- •125. Поняття та джерела консульського права.
- •126. Порядок встановлення консульських зносин між державами.
- •127. Консульські функції
- •128. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети. (сильно много текста???))
- •129. Спеціальні місії. Конвенція про спеціальні місії 1969.
- •130. Привілеї та імунітети оон.
- •131. Інститут почесних консулів.
- •132. Розрив дипломатичних та консульських відносин та їх вплив на дію міжнародного
- •133. Законодавство України про дипломатичну службу
- •134. Законодавство України про консульську службу України
- •135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
- •136. Система міжнародно-правових засобів забезпечення міжнародної безпеки.
- •137. Система підтримання миру та безпеки за Статутом оон
- •138. Операції оон по підтриманню миру та безпеки
- •139. Багатонаціональні сили поза межами оон, їх правовий статус
- •140. Регіональна безпека, її співвідношення, із всесвітньою системою безпеки Міжнародно-правове регулювання безпеки в рамках обсє, оаг, оає, лад, снд
- •141. Нато, цілі, принципи і система
- •142. Право Женеви і право Гааги
- •143. Поняття міжнародної протидії боротьби із злочинністю і об’єктивні передумови, які визначають спільну боротьбу держав
- •144. Міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру та їх негативний вплив на міжнародні відносини
- •145. Співробітництво держав у боротьбі із злочинністю і його основні міжнародно-правові
- •146. Координація діяльності держав у боротьбі із злочинами міжнародного характеру
- •147. Роль оон і її органів у боротьбі із злочинністю, функціональні комісії екосор та їх діяльність
- •148. Повноваження рб оон по підтриманню міжнародного миру та безпеки
- •149. Міжнародна боротьба з тероризмом і її значення на сучасному етапі
- •150. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів і психотропних речовин
- •151. Екстрадиція як інститут правової допомоги між державами
- •152. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол)
- •153. Міжнародно-правові засади роззброєння
- •154. Поняття, джерела міжнародного гуманітарного права
- •155. Початок та закінчення війни.
- •156. Законні учасники війни
- •157. Незаконні учасники війни
- •158. Заборонені засоби ведення війни та їх характеристика
- •159. Заборонені методи війни та їх характеристика
- •142. Міжнародно-правовий захист жертв війни ( тоже как-то многовато)(((
- •161. Захист цивільних об’єктів і культурних цінностей під час збройних конфліктів
- •162. Правовий статус військових розвідників та шпигунів
- •163. Правовий режим військової окупації
- •164. Правові наслідки закінчення війни
- •165. Поняття та джерела міжнародного морського права
- •166. Види морських просторів
- •167. Правовий режим внутрішніх морських вод
- •168. Поняття та правовий режим територіального моря
- •169. Прилегла зона. Поняття, види та правовий режим
- •170. Правовий режим суден в іноземних портах
- •171. Поняття держави-архіпелагу. Архіпелажні води.
- •172. Виключна економічна зона.
- •173. Континентальний шельф.
- •174. Відкрите море.
- •175. Принцип свободи відкритого моря та його елементи
- •176. Правовий режим суден у відкритому
- •177. Кодифікація та прогресивний розвиток міжнародного морського права
- •178. Протоки, які використовують для міжнародного судноплавства
- •179. Міжнародні канали
- •180. Історичні затоки та історичні води.
- •181. Умови здійснення мирного проходу через територіальне море. Кримінальна та цивільна юрисдикція прибережної держави щодо суден, які здійснюють право мирного проходу через територіальне море
- •182. Правовий режим Чорноморських проток.
- •183. Правовий режим Суецького, Панамського та Кільського каналів (много)
- •184. Міжнародний район морського дна (район)
- •185. Поняття міжнародного повітряного права
- •186. Прогресивний розвиток та кодифікація мпп
- •187. Повітряний простір як територія
- •188. Види і міжнародно-правовий режим частин повітряного простору
- •189. Принципи мпп: виключного та повного суверенітету держави над їх повітряним простором, свободи польотів у відкритому повітряному просторі, забезпечення безпеки міжнародної цивільної авіації
- •190. Міжнародні польоти, визначення та класифікація
- •191. Підстави та умови виконання регулярних та нерегулярних міжнародних польотів в межах іноземної території
- •192. Підстави та умови виконання польотів в межах міжнародної території загального користування (над відкритим морем)
- •193. Міжнародні повітряні сполучення: поняття, система
- •194. Комерційні право або “свободи повітря”
- •195. Повітряне судно як різновид літального апарату, визначення
- •196. Правовий статус повітряного судна
- •197. Цивільні і державні повітряні судна
- •198. Авіація загального призначення
- •199. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації: поняття та види
- •200. Міжнародні авіаційні організації ікао єкак, Європейська Організація щодо забезпечення безпеки аеронавігації (Євро контроль)
134. Законодавство України про консульську службу України
консульська служба України – спеціальний вид дипломатичної служби основною метою якої є забезпечення прав та інтересів громадян та юридичних осіб України за кордоном.
Головними завданнями (пріоритетами) консульської служби є:
1) захист за кордоном прав та інтересів України, юридичних осіб і громадян України,
2) сприяння розвиткові дружніх відносин України з іншими державами, розширенню економічних, торговельних, науково-технічних, гуманітарних, культурних, спортивних зв’язків і туризму,
3) сприяння вихідцям з України та їх нащадкам у підтримці контактів з Україною.
Виконання завдань консульської служби покладається на консульські установи України, які у відповідності до організаційно-правової форми можна поділити на два види:
– самостійні консульські установи (власне, консульські установи);
– консульські підрозділи у складі Посольств та Постійних представництв
Головним галузевим органом управління є Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.
Керівництво консульськими установами здійснюється Міністерством закордонних справ України.
Самостійна консульська установа очолюється керівником, загальне керівництво діяльністю консульської установи в державі перебування здійснюється відповідним дипломатичним представництвом України. Консульський підрозділ дипломатичної місії очолюється завідуючим, який може носити титул генерального консула або консула.
У К А З ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ “Про Консульський статут України»
135. Поняття та джерела права міжнародної безпеки. Принципи міжнародної безпеки.
Міжнародна безпека — це світопорядок, в якому створені сприятливі міжнародні умови для вільного розвитку держав і інших суб'єктів міжнародного права.
Право міжнародної безпеки — галузь міжнародного права що є системою принципів і норм, які регулюють військово-політичні відносини держав з метою забезпечення миру і міжнародної безпеки. Норми даної галузі направлені на забезпечення як міжнародної, так і національної безпеки.
Джерелами права міжнародної безпеки є міжнародний договір, міжнародний звичай, обов'язкові вирішення міжнародних організацій, насамперед Ради Безпеки ООН.
Основу права міжнародної безпеки складають загальновизнані принципи сучасного міжнародного права, зокрема: незастосування сили або погрози силою, територіальна цілісність держав, непорушність державних кордонів, невтручання у внутрішні справи держав, мирне вирішення спорів, співробітництво держав тощо.
Крім загальновизнаних принципів міжнародного права, право міжнародної безпеки має і свої, галузеві принципи.
Принцип неподільності міжнародної безпеки. Життя показує, що будь-яка криза в одній частині земної кулі, будь то природні катаклізми, збройні конфлікти або акти міжнародного тероризму, відразу ж негативно позначається в інших його частинах. Держави ставлять перед собою завдання вдосконалення універсальної системи міжнародної безпеки, основи якої закладені Статутом ООН.
Принцип незаподіяння шкоди безпеці інших держав припускає проведення такої зовнішньої політики держав, яка максимально враховує безпеку не тільки своєї держави але й світової спільноти. Безумовно, забезпечення національної безпеки держави — один з пріоритетів діяльності держави. В той же час кожна держава при виробленні і здійсненні зовнішньої політики держави мають максимально враховувати всі аспекти забезпечення безпеки як своїх союзників, так і міжнародного співтовариства в цілому.
Принцип рівної і однакової безпеки Держава має забезпечувати свою безпеку, порівнюючи її з можливостями забезпечення безпеки інших держав. Проте реальна практика показує, що даний принцип застосовний тільки у відносинах між могутніми у військовому відношенні державами,наприклад постійними членами Ради Безпеки ООН. Що стосується держав, які не можна віднести до великих і могутніх, то часто по відношенню до них даний принцип не застосовувався. Події, коли США застосовували силу відносно Гренади (1983 р.), Нікарагуа (1984 р.), Югославії (1999 р.), Іраку (2003 р.), наочно показують, що далеко не всі керуються принципом рівної і однакової безпеки.